Завершується навчальний рік, і одразу ж освітяни зосереджуються на планах на наступний. Представники Міністерства освіти і науки України на брифінгу 2 червня розповіли про ключові пріоритети та новації на 2025/2026 навчальний рік. Нові підходи до змісту освіти та підручників, посада, якої раніше не було в школі, зміни у програмі для дітей, які тимчасово перебувають за кордоном… Обрали головні тези для вас.
1 Кар’єрний освітній радник
МОН працює над тим, щоб упровадити таку посаду в закладах освіти, розповів керівник Проєктного офісу впровадження НУШ при МОН Ігор Хворостяний.
Кар’єрний радник — це фахівець, який щонайменше з базової ланки освіти й до завершення повної загальної середньої освіти займатиметься профорієнтацією учнів. Але йдеться не про загальні заходи для годиться. Кар’єрний радник індивідуально пропонуватиме цілу низку завдань, які допоможуть учню усвідомити свої сильні сторони та зони розвитку. Це дасть змогу визначитися з профілем та додатковими предметами в старшій профільній школі.
Радник супроводжуватиме учнів, які вирішать змінити профіль — у 10-му класі передбачено таку можливість. Звісно, ітиметься і про бажану майбутню професію, і про те, які є способи її здобуття, до яких закладів професійної чи вищої освіти школяр плануватиме вступати, як готуватися до вступної кампанії тощо.
2 Офіцер безпеки
А ця професія не нова, але поступово набуває нового значення. Бабусі-вахтерки, охоронці, а потім офіцери безпеки — такою є поступова еволюція посад осіб, які мають гарантувати безпеку в школах. На час війни це питання вкрай важливе, тож торік Кабмін ухвалив постанову про створення Служби освітньої безпеки. Поки йдеться про дворічний експеримент. Цього навчального року він охопив 1600 шкіл, а наступного має об’єднати вже 3000.
Офіцери безпеки — це кваліфіковані поліцейські, які проходять спеціальну підготовку для роботи саме на цій посаді. Фахівців набирали як з поліцейських, що вже працювали на інших посадах, так і з кандидатів до лав поліції, які відповідають усім вимогам (фізична підготовка, знання законодавства, комунікаційні та лідерські якості, відповідальність тощо). Останні, звісно, проходять поглиблену підготовку до роботи на базі Національної поліції. Кандидати вивчають вікову психологію, засади інклюзії, конфліктологію, домедичну допомогу тощо. Відбирають та навчають саме представники Міністерства внутрішніх справ.
Кожен офіцер працює в одній школі. Нині, за часів війни, йому доведеться виконувати ширший комплекс функцій, ніж у мирний час. За словами представників МОН, це має бути та людина, яка є помічником для всіх учасників освітнього процесу: для учня, вчителя, керівництва закладу. Він надає першу допомогу в нештатних ситуаціях, не допускає проникнення сторонніх осіб до школи, розпиття алкогольних напоїв на території закладу освіти. Офіцер безпеки відповідає не тільки за те, що фізично відбувається в просторі школи. До нього також можуть звертатися діти, які страждають від булінгу, яких намагаються заманити представники груп смерті, деструктивних сект або російські вербувальники.
3 Українознавчий компонент по-новому
Як пояснила заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова, для українських дітей, які тимчасово перебувають за кордоном, створено єдину онлайн-платформу для реєстрації на навчання українознавчого компонента. Це єдине вікно до рідної освіти для учнів, які перебувають за кордоном. На платформі вони з разом з батьками можуть обрати заклад в Україні, який гарантовано з 1 вересня 2025 року відкриває українознавчі класи. Ці школи вже готові до комунікації, зарахування учнів і консультацій стосовно підготовки до 1 вересня.
А в чому тут новації? Українознавчий компонент насправді існує з 2023 року, і різними способами його адаптують, тестують. Було завдання перевірити, чому він не настільки популярний, хоча передбачає дуже багато цінних речей для учнів за кордоном. За результатами провели своєрідний апгрейд змісту наприкінці цього навчального року. З’ясувалося, донині орієнтувалися на короткі терміни, на те, що діти не так довго перебуватимуть за кордоном, тому не врахували один момент. Суто українські предмети (історія України, українська література та інші) викладатимуть 5–8 годин на тиждень онлайн. Загальні для різних країн предмети (наприклад, математика, іноземна мова) зараховуватимуть за оцінками в місцевих школах — так, це зручно.
До слова, уряд зобов’язав МОН розробити порядок визнання результатів, здобутих дітьми за кордоном, і запровадити облік українських освітніх осередків, суботніх, недільних шкіл, інших громадських організацій, які здійснюють освітню діяльність за кордоном. Усе це було зроблено. Документ днями подадуть на розгляд Кабінету Міністрів, він уже пройшов усі погодження центральних органів виконавчої влади. Завдяки цьому дитина, яка навчається в місцевій школі, а паралельно відвідує українську суботню або недільню школу, отримає підтвердження, легалізацію в українській системі освіти як формальної освіти за кордоном, так і неформальної.
Але незручно нині та може бути надалі учням випускних класів. Якщо вони, приміром, німецькою мовою кілька років опановуватимуть біологію, україномовні терміни можуть забути або не знати. Тож складати НМТ, якщо третім предметом хочуть обрати біологію, та йти на медичний профіль їм буде важко. Тому комусь простіше подавати документи в місцеві університети, хоча спочатку планували в українські.
Саме для цього програму дещо змінили. Тепер у старших класах додаються години на ті предмети, які учень може обрати для підготовки до НМТ. Тобто старшокласник, навчаючись на українознавчому компоненті з 9-го по 11-й клас, опановує також математику українською та ще обирає предмет, який він планує складати на НМТ (на вибір — біологію, географію, хімію або фізику). Це гарантує право складати НМТ дітям, які нині за кордоном.
4 Оновлення системи професійного розвитку вчителів
Оновлення передбачатиме принцип «гроші ходять за вчителем». Педагог сам розпоряджатиметься ними для підвищення своєї кваліфікації. Про те, як конкретно це здійснюватиметься (онлайн-платформи, механізми, суми) розкажуть восени. Тож поки що це лише короткий спойлер.
5 Оновлення змісту в трьох освітніх галузях
Ще на початку 2025 року МОН анонсувало політику «Освіта для життя». Це новий підхід до навчання, яке має спиратися на сьогоднішні реалії. Для цього належить оновити програми так, щоб між темами й предметами зберігався зв’язок. Також акцент буде зроблено на тому, щоб учні застосовували знання в реальному житті.
Крім того, передбачено оновлення кабінетів за сучасними стандартами. На наступний навчальний рік виділено 2,5 млн грн на обладнання кабінетів природничої, математичної та технологічної освітніх галузей пілотних 8-х та 10-х класів. Також у межах цієї політики вчителям обіцяють спростити методичні вимоги та кількість паперової роботи.
Отже, з 1 вересня 2025 року в циклі 5–6-го класу вже даватимуть оновлений зміст у трьох освітніх галузях: природнича, мистецька, технологічна.
6 Вдосконалення системи створення підручників
Система підручникотворення — це великий комплексний процес, на думку представників МОН, який не можна переривати. Але за безперервності циклів вкрай важливо переглядати підходи до того, як іде робота з авторськими колективами, які вимоги до підручника, як він пишеться, як далі апробується, хто його експертує, як відбувається конкурс. На громадському обговоренні вже перебувають проєкти змін до апробації та експертизи підручників. Ці спільні напрацювання вводитимуть у наступному навчальному році.
7 Предпілотування старшої профільної школи
Як відомо, для підготовки реформи в старшій школі ввели аж два етапи: предпілотування, яке розпочнеться 1 вересня 2025 року в 30 ліцеях-амбасадорах, та основне пілотування, яке триватиме з 1 вересня 2026 року в 100–200 ліцеях.
Ось як це відбуватиметься на прикладі одного з амбасадорів — Житомирського ліцею № 12. З 1 вересня для 10-го класу в цьому закладі з’являться повноцінні профілі, яких раніше не було, а це філологія (одночасно з українською — іноземні мови, навіть така екзотична, як японська), політологія та біотехнології. З 2027 року припиниться робота початкової школи, тобто це буде відокремлений академічний ліцей. Але це не означає, що учні початкової школи не випустяться із закладу, тобто все відбуватиметься поступово. Так само з базовою освітою: коли учні перейдуть до старших класів, ліцей стане закладом лише для 10–12-х класів. До слова, під час пілотування ліцеї поки що не переходитимуть на 12-річний формат навчання. Найімовірніше, це станеться у 2026/2027 навчальному році.
А вже нині в пілотних закладах учні зможуть обирати, окрім профілю (та пакета предметів і курсів, що входять до профілю за замовчуванням), курси, що його поглиблюють, та позапрофільні предмети для свого всебічного розвитку. Наприклад, біотехнологічний профіль. Він передбачатиме поглиблене вивчення біології, хімії та суміжних дисциплін. Також можна обирати додаткові курси: біотехнологія, біоінженерія, харчові біотехнології, генетика тощо. Але впроваджуючи реформу освітяни хочуть уникнути ярликів: мовляв, ось це — гуманітарії, математики, природничники. Адже в реальному житті нині немає такого жорсткого поділу між професіями. Саме тому учням на біотехнологічному профілі надано можливість вивчати вибіркові предмети для душі: наприклад, театр або літературний текст і його інтерпретація.
Що вже зроблено? Затверджено Держстандарт старшої профільної освіти і Типову освітню програму. Проведено громадське обговорення у 21 області для понад 1000 громад. Затверджено мережу ліцеїв у 16 регіонах. Станом на сьогодні це 1845 академічних ліцеїв. Проведено навчання широкого спектра для педагогів та керівництва ліцеїв-амбасадорів. Для вчителів підвищення кваліфікації ще триває.
Цікаво, що серед закладів, які беруть участь у предпілотуванні, є й заклад у Харківській області, який працює в дистанційному форматі. На його прикладі досліджуватимуть, як може виглядати дистанційна старша профільна школа. На оновлення цих 30 ліцеїв із субвенції НУШ виділено 500 млн грн. Такі великі суми мають забезпечити комплексну трансформацію освітнього простору в старшій школі. Також стартує добір ліцеїв для розширення пілотування.
Источник: www.osvitoria.media