Що нового заплановано в дошкільній освіті з наступного року? Як упоратися з викликами, які несе війна? Скажімо, навчити малечу правильно сприймати людей із протезами, зменшити страх дітей перед звуками «мопедів», урізноманітнити заняття в укриттях. Цими та іншими лайфхаками обмінялися освітяни під час зустрічі «Всеукраїнський день дошкілля: форум інноваційних ідей»
Від закону — до трансформації дошкілля
Як розповіла заступниця міністра освіти і науки Євгенія Смірнова, Закон про дошкільну освіту, який у червні 2024 ухвалила Верховна Рада, набере чинності після ухвалення всіх нормативно-правових актів. На це є час до 7 липня 2025 року. Але й роботи попереду ще багато. Щойно створені робочі групи, які очолює Володимир Воронов, ініціатор цього Закону.
МОН має за цей період підготувати накази про форми здобуття дошкільної освіти, порядок зарахування, відрахування та переведення дітей, орієнтовні переліки матеріально-технічного забезпечення, надання грифів освітнім програмам, процедуру конкурсу на посаду керівника. Принципово новим має бути документ про програму підготовки вихователів для осіб з вищою непедагогічною освітою. А Кабмін має затвердити Держстандарт дошкільної освіти та положення про типи організації освітньої діяльності. Держпрограма адаптації приміщень під дитсадки, а також кредитування захисних споруд для них дадуть змогу створювати значно більше дошкільних закладів. Також розроблять спеціальну процедуру перевірки відповідності кандидатів у вихователі.
З огляду на інклюзію, мають бути підготовлені положення про команду психолого-педагогічного супроводу, асистента дитини з ООП, спеціальний дитсадок, а ще порядок створення спеціальних груп.
Важливо, що Закон про дошкільну освіту входить до програми Ukraine Facility, тобто є в євроінтеграційних треках для нашої країни.
Також цікаво:
Усе починається із садочка:
яким має бути дошкілля XXI століття?
Як досягти європейських стандартів ✔
Гарантувати доступ до дошкільної освіти дітям раннього та дошкільного віку. Маємо досягти 96% охоплення дошкільною освітою.
✔
Встановити справедливі правила функціонування суб’єктів освіти на ринку освітніх послуг у сфері дошкільної освіти.
✔
Забезпечити гідні умови праці для працівників дошкільної освіти. Закон дає змогу територіальним громадам робити більші виплати й не прив’язуватися до типового штатного розпису. Також із 2025 року громади самостійно вводитимуть будь-які доплати, премії.
✔
Визначити правила для функціонування гнучкої та ефективної мережі закладів дошкільної освіти. Дошкільна освіта, згідно з бюджетним законодавством, фінансується на рівні громад. В Україні понад 1400 громад, а якість дошкілля дуже відрізняється в різних регіонах. Дитсадки мають відповідати загальним стандартам. Але при цьому вони можуть бути різних форматів (домашній, мобільний, освітній осередок тощо). Будуть переглянуті державні будівельні норми та санітарний регламент, які в деяких моментах застаріли. Там мають з’явитися пункти, яки підвищують безпеку перебування (укриття), а чимало пунктів буде спрощено, аби мережа дитсадків швидше збільшувалася.
✔
Англійська мова в дошкіллі з 2025 року буде обов’язковою для викладання у п’ятирічок. МОН уже пропонує низку платформ, що є абсолютно безкоштовними для вихователів, котрі хочуть опанувати мову з нуля. Для них підготовлено базовий онлайн-курс. Також уже розроблена 8-тижнева програма разом з Американською Радою про те, як навчати малечу, використовуючи навчання через гру «Teaching English to very young learners». Ще більше поглибити знання пропонує методичний дистанційний курс для вихователів, який готують Cambridge University Press and Assessment та видавництво «Лінгвіст».
✔
Вихователям цьогоріч запропонують пройти безкоштовне навчання за Safeguarding policy (політика захисту дітей). Заняття відбуватимуться в інститутах післядипломної освіти.
✔
Зараз пілотується проєкт, за яким передбачене виведення з обов’язків дошкільних закладів усіх непрофільних функцій (таких як прання, ремонт, утримання будівель, охорони та харчування). Такий експеримент тривав із 2021 року в Маріуполі. Пральня, їдальня обслуговували декілька закладів дошкільної освіти. Спеціальні бригади робили кваліфіковані ремонти за заявкою дитсадка. А нині в Кривому Розі прорахували ефективність переходу на зовнішню охоронну систему Аjaх: економії — 12 млн грн.
Документи про дошкілля мають бути готові до лютого 2025, коли почнуться громадські обговорення. А з березня того ж року заплановані погодження із центральними органами влади, Кабміном.
Також цікаво:
Інклюзивне освітнє середовище:
із чого почати зміни та де шукати фінансування?
Як цікаво розповісти про протези
Які ще нові виклики постають нині перед дошкільними закладами? Експертка проєктів Unicef Україна, співзасновниця та очільниця громадської організації «Добра освіта», мережі дитсадків у Львові та Івано-Франківську Соломія Бойкович провела диспут на цю тему з освітянами з різних регіонів. На її особисту думку, дошкільнята сьогодні потребують більше інформації про прийняття людського різноманіття. За часів воєнного стану діти бачать дедалі більше людей із протезами, на колісних кріслах. Це викликає в декого страх, сум, упередження. Важливо навчати їх правильно спілкуватися й усвідомлювати, що всі люди різні і всі рівні, ми всі особливі й унікальні.
Вихователю варто підготуватися до такої розмови заздалегідь. Якщо потрібно, почитати матеріали, використати словник безбар’єрності, коректні формулювання. Варто заохочувати дітей запитувати, аби вони не відчували, що це якась заборонена тема. Малюки в будь-якому випадку знайдуть відповіді, але лише від нас залежить, у якій формі вони їх отримають. Добре було б використовувати додаткові матеріали: книжки, іграшки, відео. Наприклад, лялька Барбі з протезованою ногою, ляльки на колісних візках, тематичні пазли. Також підійде коротке відео. Скажімо, військовий із протезованою ногою демонструє, як його протез може крутитися на 360 градусів. Це точно захопить дітей.
Фото: Superhumans Center
Поясніть дитині, що показувати пальцем на будь-кого не добре. На практиці розповідайте про особисті кордони. Наприклад, дошкільник має знати, що колісне крісло чи протез — це ніби частина людини. До них так само не ввічливо доторкатися без дозволу, як сідати незнайомцю на руки чи чіпати його.
Незламні дитсадки: під обстрілами, в укритті
Розповіддю, як вдається працювати в місті, розташованому неподалік від кордону з рф, поділилася вихователька Конотопського дошкільного закладу освіти № 7 «Золотий ключик» Оксана Заруба. Найбільш північні частини Сумської області розташовані під постійними обстрілами, тож вихованці дитсадка майже весь день проводять в укритті. Дітей виводять неподалік від входу, аби трохи подихали повітрям. Не всі батьки наважуються водити малечу в дитсадок за такої небезпеки. Війна зробила дітей дорослішими та серйознішими, ніж зазвичай бувають у цьому віці. А у вихователів подвійне навантаження: не просто займатися та розвивати, а й знижувати тривогу та відвертати від страхів. На думку пані Оксани, різноманітні справи та енергія дорослих усе перемагають: із вихованцями більше, ніж за програмою, співають, танцюють, малюють, роблять поробки. Ось тільки у війну діти чомусь зовсім не граються. Певно, бачать її надто близько…
А ось Ганна Новик, що працює у приватному дитсадку Monomax Preschool (Бровари, Київська обл), навпаки, чує останнім часом від вихованців чимало запитань. Повітряні тривоги стали значно тривалішими, але в цілому фронт далеко. Тому реакції дітей подекуди гострі, вони плачуть: «Хочу на вулицю. Чому ці ракети летять?» У цей час дуже важлива підтримка дорослих та спокійні, зважені пояснення: «Так, подивімося на мапу повітряних тривог». У дошкільному закладі гнучко підходять до навчальної програми: коли фахівці бачать, що діти хочуть спати, цілу ніч були вибухи і вони провели її в укритті, у метро. Краще наздогнати пізніше, ніж примушувати вихованців до занять у такій ситуації. Підтримки дошкільного закладу потребують і батьки, як з’ясувалося. Вихователі під час повітряних тривог регулярно розсилають їм повідомлення, що з дітьми все добре, вони поснідали, погралися. Коли батьки спокійні, вихованці також почуваються більш захищеними.
Особлива ситуація у прифронтовому Запоріжжі. За словами музичного керівника Олександри Ясеневої, заклад дошкільної освіти № 100 «Гармонія» працює від початку війни в дистанційному або змішаному форматі. Та навіть онлайн-заняття, а тим паче очні, позитивно та помітно впливали на психологічний стан дітей. Малеча, що не виходила на зв’язок під час дистанційки, здається меншою за віком. Вони ніби завмерли у психологічному розвитку, захищаються від війни, не бажаючи дорослішати. А ось постійні вихованці, навпаки, самостійні та активні. Звісно, завдяки особливому підходу вихователів. Наприклад, в укритті діти залюбки грають у халабуди — і театральні, і дослідницькі, і просто «душевні», де можна посидіти разом у комфорті та уявити себе в безпеці. Або ж довелося ввести окрему велику тему про те, як розрізняти звуки безпечні та ні. Мовляв, грім — це не вибухи, ним можна насолоджуватися. Ось так гримить вантажівка чи мотоцикл, а так — ворожий дрон.
Загалом війна приносить чимало викликів. Але і зараз, і коли будемо відбудовувати Україну, фахівцям легше працюватиметься, якщо в них не болітиме серце за своїх дітей дошкільного віку. Тож якість послуг дитсадків — це спокій їхніх батьків, а заразом і їхній професійний вклад у майбутнє.
Також цікаво:
Як словниковий запас, математика та цікавість
до книг у дошкільнят визначають майбутнє
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media