Згідно із результатами дослідження, проведеного «Детектором медіа», 93% опитаних працівників сфери освіти мають вищий за середній або високий рівень знань у сфері медіа та цифрових комунікацій, повідомляється на сайті громадської організації.
Освітяни VS середньонаціональні показники
Дослідження виявило, що молодші вчителі (віком 18–25 років) загалом краще орієнтуються в медіапросторі, ніж їхні старші колеги (46–55 років) — 26% проти 15% із високим рівнем.
Загалом освітяни мають вищий за середній рівень знань у сфері медіа та цифрових комунікацій — 77%, ще 16% — високий. Для порівняння, лише 7% громадян віком 18–65 років можуть похвалитися таким самим рівнем медіаграмотності.
Половина освітян (51%) має високу чутливість до спотвореного контенту — дезінформації, маніпуляцій, замовних матеріалів. Це на 20% більше, ніж середньоукраїнський показник. Освітяни також краще розуміють місію медіа в суспільстві: 41% мають високий рівень такої обізнаності (проти 27% серед загального населення).
Щоденні цифрові інструменти вчителів
- 98% освітян щодня працюють в інтернеті,
- 95% використовують онлайн-ресурси для підготовки до занять,
- майже дві третини (63%) перевіряють інформацію за трьома і більше джерелами,
- лише 16% освітян ніколи не перевіряють достовірність інформації, що вдвічі менше, ніж середньонаціональний показник (37%).
Штучний інтелект вже став частиною освітнього процесу:
- 43% педагогів використовують ШІ для підготовки уроків.
- Ще 55% дозволяють учням користуватися інтернетом під час занять,
- а третина (31%) не забороняє використання ШІ учнями.
Фото з дослідження, проведеного «Детектором медіа»
Виклики
Попри високий рівень загальної медіаграмотності, освітяни потребують додаткових навичок у сфері цифрової компетентності. Зокрема, це стосується використання нових програм, платформ для дистанційного навчання, створення контенту, безпеки в інтернеті та ефективного використання ШІ.
Щоб підтримати цей потенціал, дослідники рекомендують розробити спеціалізовані курси та тренінги для педагогів, які б охоплювали:
- використання програмного забезпечення (Zoom, Google Meet, Canva тощо);
- навички фактчекінгу та перевірки достовірності інформації;
- принципи роботи соціальних мереж і месенджерів;
- можливості та ризики застосування ШІ в навчанні;
- практики створення публічного освітнього контенту.
66% освітян зазначили, що в їхніх закладах уже викладають медіаграмотність, а 47% дають учням завдання перевіряти достовірність джерел. Це свідчить про готовність освітян не лише самостійно орієнтуватися в складному інформаційному середовищі, а й передавати ці знання новому поколінню.
Як проводили дослідження
Методологія: CATI (computer-assisted telephone interviewing) — телефонне опитування з використанням структурованої інтерактивної анкети, що підтримується спеціалізованим програмним забезпеченням для соціологічних досліджень. Близько 60% вибірки для кожної цільової групи було зібрано за допомогою CATI.
Приблизно 35% було зібрано за допомогою методу CAWI (computer-assisted web interviewing) — через високе навантаження та щільний графік кілька респондентів віддали перевагу самостійному заповненню анкети.
Географія: національне дослідження.
Цільова аудиторія: співробітники навчальних закладів усіх рівнів — дошкільної, початкової, середньої, професійної, передвищої та вищої освіти, які безпосередньо займаються викладацькою або науковою діяльністю.
Обсяг вибірки: 406 респондентів.Тип вибірки: таргетована вибірка.
Польовий етап: 15.01.2025 – 29.01.2025, здійснений компанією «New Image Marketing Group».
* Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.
Дослідження було проведено ГО «Детектор медіа» в рамках проєкту «Підсилення медіа та інформаційної грамотності в Україні». Цей проєкт реалізується у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії.
Джерело: дослідження «Детектор медіа» «Індекс медіаграмотності працівників сфери освіти».
Источник: www.osvitoria.media