Світлана довго дивилася на порожню філіжанку, ніби шукала в ній правильні слова.
Ми сиділи в маленькому кафе, де гомін розмов приховував надто особисті паузи, розповідає кореспондент Біловини.
Історія цієї жінки починалася як дружба, потім стала забороненим почуттям і закінчилася так, що жоден сценарист не вигадав би.
Коли ви вперше помітили, що між вами та чоловіком вашої подруги є щось більше?
Це був звичайний вечір на кухні у них удома. Вона пішла укладати дитину, а ми залишилися з келихом вина. Я сказала дурість, він засміявся. Сміх був надто довгим і надто близьким. Тоді я вперше злякалася себе.
Ви намагалися відштовхнути ці думки?
Звісно, щоразу це відбувалося. Я навіть записувала собі правила на папірці: не дивитись у вічі, не залишатися наодинці. Але потім сам почав шукати приводи для розмов.
Я казала собі, що він просто ввічливий. Але одного разу він сказав: «Ти розумієш мене краще, ніж вона». Це зламало все.
Чи були моменти, коли ви відчували себе зрадником?
Що секунди. Я приходила до неї в гості з усмішкою, а всередині було відчуття, що я краду чуже життя. Я дивилася, як вона обіймає його, і думала, що це має бути її щастя, не моє. Але почуття не вимикаються за кнопкою.
Що він вам пропонував?
Він казав: «Поїдемо разом, я все поясню». Він мав план — нову квартиру, нове життя. Я слухала і розуміла: якщо погоджуся, втрачу не лише подругу, а й повагу до себе.
Я боялася прокинутися якось і зрозуміти, що живу на руїнах чужої родини.
Чому ви вирішили поїхати?
Я зібрала речі в один із днів. Нікому нічого не сказала, не пояснила і не виправдовувалася. Купила квиток та поїхала до іншого міста. Це було схоже на втечу, і, мабуть, так воно й було. Я залишила телефон увімкненим, але не відповідала на дзвінки.
Як ви довідалися, що подруга все зрозуміла?
За тиждень надійшло повідомлення. Одне слово: «Дякую». Без пояснень, без запитань. Я зрозуміла, що вона здогадалася про все. І що жодного діалогу більше не буде.
Ви шкодуєте про своє рішення?
Іноді думаю, а якби я залишилася. Але потім розумію, що зруйнувала б більше, ніж збудувала. Тепер маю життя без нього, але й без нього. Це ціна, яку я заплатила.
Якби ви могли сказати їй щось зараз, що це було б?
Я точно знайшла б слова, що сказати своїй подрузі. Я б точно вибачилася в тому, що не змогла бути сильнішою.
Читайте також
- Дівчина не прийшла на весілля старшої сестри: відверта розповідь про давню зраду та прощення
- Грумер стриг йорків за гроші, а тепер доглядає сотню дворняг: як одна ідея змінила його життя