У любові здувати пилинки та розкладати все по поличках нічого страшного немає. У відсутності бажання наводити чистоту — теж. І те, й інше абсолютно нормально для врівноваженої людини. То чому ж деякі потребують акуратності, що переходить у стерильність, інформує Ukr.Media.
Група ризику
Перфекціоністи
Жага порядку і перфекціонізм йдуть пліч-о-пліч — відмінні організатори та ефективні виконавці доводять будь-яку справу не просто до крапки, а до знаку оклику.
Крайній ступінь перфекціонізму говорить про невроз нав'язливих станів.
Люди суворих правил
Чистюлі часто дотримуються суворих соціальних норм: акуратність у їхній свідомості нерозривно пов'язана з добропорядністю.
За всієї видимої благопристойності акуратисти не відрізняються підвищеною емпатією, а рівень їхньої доброти не вищий, ніж у тих, хто безтурботно розкидає речі по квартирі. Зате одержимість порядком накопичує внутрішній дискомфорт: людина стає рабом звичок і ритуалів.
Раціоналісти та систематизатори
Любителі заганяти себе та інших у жорсткі рамки: нічого не зіпсувати, не зламати і не розбити. Блокуючи спонтанність з тією ж ретельністю, з якою вони замикають шафи або розкладають марки по альбомах, ці люди самі себе заганяють у пастки — для творчості й особистого життя в їхньому світі не залишається місця.
До того ж на пошук потрібних дрібниць у нечепур іде часу не більше, ніж у педантів на підтримання порядку.
Як зрозуміти, що у вас манія чистоти (і де норма)?
Межу, за якою бажання навести порядок переходить у манію чистоти, визначити просто: замість задоволення від приємних речей або оточення з'являються тривога і занепокоєння.
Ознаки тривожності
- Ви беретеся за наведення чистоти то тут, то там по кілька разів на день. Ще не все втрачено, якщо ловите себе на цьому самостійно, а не після коментарів зі сторони.
- Миєте руки практично після всього, занадто часто і надто ретельно.
- Відчуваєте зростаюче бажання наводити порядок поза домом, а в чужому житлі підозріло озираєтеся навколо.
- Прибираєте в незручний час, докладаєте багато зусиль і відчуваєте гіпертрофовані емоції: наприклад, судомно хапаєтеся за миття тарілок за три хвилини до приходу гостей.
- Не контролюєте час, відведений на прибирання, і всіляко затягуєте процес.
Дивацтва чи травми?
Психологи кажуть: за зовнішніми проявами завжди стоїть серйозна причина для тривоги. Але навіть на прийомі у спеціаліста той, хто звернувся по допомогу, не відразу подивиться в обличчя справжній загрозі.
Складемо ж список ворогів, які ховаються за різними фобіями.
Клаттерофобія: сильний страх безладу
Наводячи порядок, люди ніби намагаються зібрати життя з уламків, повернути собі контроль над ним. Часто це трапляється з тими, хто ріс у не дуже благополучній обстановці.
Виростаючи і дорослішаючи, вони невтомно борються з неіснуючим брудом у своїх будинках замість того, щоб за допомогою психолога позбутися сміття, що заповнює їхню свідомість.
Синдром Макбет або Пілата
Обман, зрада, болісна критика або приниження призводять до пекучого бажання прибрати уявне забруднення. Агресивні почуття, що виникають від неможливості виразити емоції, теж ведуть до виснажливого прибирання.
Такі люди, наприклад, у момент сварки, починають ретельно прибирати речі або пред'являють докори домашнім з приводу ідеального порядку. Це ніби дозволяє зняти стрес, але насправді демонструє бажання здобути контроль над ситуацією.
Гермофобія: боязнь зараження через дотик
Гермофоби зазвичай замкнуті, зайвий раз руки не подадуть і в щоку не цмокнуть. Це вони їздять у метро в масках, уникають контактів із домашніми тваринами, а з часом взагалі намагаються не покидати дім, важко переживають приходи гостей і влаштовують після них грандіозне прибирання.
Таких людей дуже важко переконати в тому, що їхні страхи необґрунтовані — доторкнувшись до брудної поверхні, поручнів у метро або чужої дверної ручки, вони відчувають панічну атаку: спазми, нестачу повітря, запаморочення і тремор.
Чи вирішує прибирання психологічні проблеми?
Звичні дії створюють тимчасове емоційне полегшення за рахунок фізичного навантаження. Але вони ж позбавляють можливості адекватно оцінити ситуацію і зрозуміти причини перманентної боротьби за чистоту.
Якщо вам самотньо, ідеально вимита кімната може лише посилити стрес: порядок є, але його нікому порушувати, і тоді заради чого все це? А якщо домашні поруч, вони можуть почати турбуватися за вас — адже під час постійних прибирань нормальне спілкування навряд чи можливе.
Прагнення до чистоти варто сприймати як сигнал: коли ви здатні ставитися до життя як до гри, а себе й оточуючих приймати з усіма достоїнствами й недоліками, ризик душевних негараздів буде мінімальним.
Джерело: ukr.media