Які найголовніші події 2025 року в українській освіті та науці / Колаж 24 Каналу
На початку року вже колишній прем’єр-міністр Денис Шмигаль чітко визначив першочергові завдання в царині освіти та науки. Це відновлення очного навчання для більшої частини учнів, обладнання захисних споруд у школах, продовження реформування НУШ, прогрес у професійно-технічній освіті, розширення програми безкоштовного забезпечення учнів харчуванням та підвищення заробітних плат педагогам. У МОН знову підкреслили: безпека та реформи.
- 1 Вчительська тисяча
- 2 Законодавство України для дошкільної та професійної освіти
- 3 Значні нововведення для студентів
- 4 Зміни в кадровому складі керівництва МОН
- 5 Нові тенденції у шкільному середовищі
- 6 НМТ та ДПА
- 7 Вступна кампанія
- 8 Подальша реалізація реформ у вищій освіті
- 9 Студенти та мобілізація
- 10 Наука
- 11 Мовна ситуація
Чи вдалося службовцям реалізувати обіцянки, наскільки збільшили платню педагогам, чому вступна кампанія до ВНЗ стала “непривітною” для частини вступників – про основні нововведення у вищій школі, корективи у шкільній програмі, важливі закони та перетворення у сфері освіти і науки України дізнавайтеся з матеріалу 24 Каналу.
Найбільш значущі події української освіти та науки у 2025 році
Вчительська тисяча
З 1 січня 2025 року педагоги в Україні почали отримувати щомісячну надбавку до зарплати – 1000 гривень. З 1 вересня розмір збільшився до 2000 гривень. Надбавки призначені для всіх працівників шкіл: викладачів, психологів, керівників секцій тощо. Для педагогів, які працюють у школах на прифронтових ділянках України, з 1 вересня 2025 року обсяг щомісячної доплати подвоївся. Загалом заклали 12 мільярдів гривень. Ці надбавки були встановлені на час дії воєнного стану, а також упродовж того року, коли його буде зупинено або скасовано.
Цього року також нарешті оголосили і узгодили підвищення заробітних плат вчителів з 2026 року на 50%. Підвищення відбуватиметься у рамках двох етапів. Більш детально про це дізнавайтесь у наших прогнозах на 2026 рік.
Надбавки до зарплати вчителям в Україні / Фото Freepik
Слід зазначити, що у школах України спостерігається брак педагогічних кадрів. Такі труднощі є у 40% освітніх установ. За даними на цей рік, вакантними є майже 44 тисячі посад вчителів. У навчальному році 2024 – 2025 найбільше потребували вчителів англійської мови, інформатики та математики.
Цікаво! Цього року кращим учителем нашої держави за оцінкою Global Teacher Prize Ukraine 2025 став викладач з Харкова Руслан Шаламов. Вчитель біології та екології отримав мільйон гривень на реалізацію своєї освітньої ідеї. А викладач інформатики з Києва Олександр Думишинець увійшов до списку 50 кращих у світі премії Global Teacher Prize 2025.
Законодавство України для дошкільної та професійної освіти
Дошкільна освіта
В Україні започаткували системні перетворення у дошкільній освіті. З 1 січня 2025 року набрав сили Закон України “Про дошкільну освіту”. Серед головних змін такі:
-
для вихователів – полегшення навантаження, 56 днів щорічної відпустки, можливість встановлення більших доплат та надбавок.
-
для батьків – територіальна наближеність дитячих садків, вибір форми навчання: очна, мережева, дистанційна; нові формати організації освітнього процесу: мобільні, сімейні, мінісадки.
-
для дитсадків – чіткі вимоги щодо прийому дітей, створення умов для інклюзивного чи спеціального освітнього середовища.
-
для уряду та засновників дитсадків – зобов’язання забезпечити необхідні ресурси, відповідальність за доступність дитячих садків, адекватну оплату праці вихователів.
Міністр освіти Оксен Лісовий пояснив, що закон дає можливість підвищувати заробітну плату у дитячих садках на місцях. Тарифна сітка окреслює лише мінімальний рівень. У деяких громадах зарплата вихователів у дитячих садках дійсно збільшилась завдяки місцевим доплатам.
Професійна освіта
У вересні набув чинності Закон України “Про професійну освіту”. Він стане підґрунтям для значної кількості змін у цій сфері. Отримати першу професію можна буде у будь-якому віці. Другу чи третю – через 3 роки після отримання першої. Ветерани війни, яким потрібна швидка адаптація в суспільне життя, зможуть отримати нову професію раніше ніж за 3 роки. Загалом, галузь очікує чимало змін.
Значні нововведення для студентів
Базова загальновійськова підготовка студентів
З 1 вересня в українських вишах передбачена базова загальновійськова підготовка (БЗВП) для студентів. Її викладатимуть на другому році навчання. БЗВП включає теоретичний (90 годин) та практичний курси (210 годин). Курс проходитимуть як чоловіки, так і жінки, проте практичний курс обов’язковий лише для чоловіків, які придатні до військової служби. Після завершення підготовки студенти складуть військову присягу та отримають сертифікат і військово-облікову спеціальність. Початкова підготовка реалізується через викладання навчального предмету “Захист України” у школах, училищах та коледжах для військово-патріотичного виховання.
Зимова вступна кампанія
В Україні впроваджують “зимовий вступ” до вишів на “нульовий курс”. Новація розпочнеться вже цієї зими. Виші відкриватимуть набір на 3 – 6-місячне навчання з підготовкою до НМТ. Абітурієнти матимуть змогу отримати додатково до 15 конкурсних балів до своїх результатів під час вступної кампанії. Це значно збільшить їхні можливості на бюджетне місце або грантову підтримку від держави. Бали можна буде застосувати тільки при вступі в той виш, в якому вступник проходив “нульовий курс”. До цієї програми запрошується молодь з тимчасово окупованих територій, військовослужбовці та ветерани. Для них передбачені гранти на навчання, стипендії та покриття витрат на проживання у гуртожитку, якщо потрібно.
В Україні буде зимова вступна кампанія у виші / Фото Марії Волошин, 24 Канал
Стипендії зросли
З вересня 2025 року уряд підвищив розмір президентських стипендій для студентів професійно-технічних училищ (6 320 гривень), коледжів і технікумів (7 600 гривень), вишів (10 000 гривень) та аспірантів (23 700 гривень). Переможці міжнародних і всеукраїнських олімпіад зможуть отримувати щомісячну стипендію до 25 000 гривень. Проте вони повинні навчатися у виші України на денній формі.
Також підвищили стипендії курсантам військових вишів. Окрім цього, оновили і перейменували всі парламентські премії та стипендії.
Важливо! У наступному році збільшать стипендії всім студентам вишів і коледжів в Україні. Детальніше про це – у прогнозах на 2026 рік.
Відпрацювання навчання
У МОН та Раді цього року анонсували, що студенти вишів, які навчатимуться за державний кошт, відшкодовуватимуть витрачені державою на цю освіту кошти. Зазвичай термін відпрацювання становитиме два роки – для медиків, вчителів та фахівців деяких професій, пов’язаних з енергетичною інфраструктурою. Проте у МОН зазначили, що такі нововведення не будуть введені найближчим часом.
Виїзд молоді за кордон
У серпні уряд дозволив юнакам віком 18 – 22 роки виїжджати за межі країни, якщо вони не займають державні посади. У МОН заявляли, що у студентському середовищі не спостерігають жодних аномалій після такого дозволу. Міністр Лісовий відзначив, що деякі з тих, хто виїхав, повертаються, а МОН не фіксує значних відрахувань студентів з вишів. Також у МОН повідомили, що цього року, за результатами вступної кампанії, першокурсників більше, ніж минулого року. Варто зазначити, що освітній омбудсмен Надія Лещик у червні заявляла, що виїжджають за кордон не тільки 17-річні юнаки, а й дівчата.
Зміни в кадровому складі керівництва МОН
Микола Трофименко. Цього року в керівництві МОН України відбулися зміни, проте не в позиції міністра, а в позиціях його двох заступників. Уряд призначив Миколу Трофименка на посаду заступника міністра освіти і науки з питань вищої освіти. Трофименко – доктор політичних наук, доцент, ректор Маріупольського державного університету (з 2020 року). Згодом його звинуватили у “подвійному плагіаті” у дисертаціях. Реакції від МОН не було. До цього цю посаду обіймав Михайло Винницький, якого уряд у серпні звільнив з посади. Винницький працював у МОН з 19 травня 2023 року. Він назвав своє звільнення політичним рішенням.
Цікаво! Цього року в Україні з’явився новий мовний омбудсмен. У липні уряд призначив Уповноваженою із захисту державної мови професорку КНУ імені Тараса Шевченка Олену Івановську. Вона замінила Тараса Кременя, який обіймав цю посаду з липня 2020 року.
Анастасія Коновалова. Заміну здійснили і для заступниці міністра МОН із питань дошкільної освіти. Посаду обійняла Анастасія Коновалова. Оксен Лісовий зауважив, що вона є фахівчинею з багаторічним досвідом у галузі дошкільної освіти.
Можливе звільнення Оксена Лісового
Цього року під загрозою була посада міністра МОН України Оксена Лісового. У лютому його запросили до Верховної Ради для обговорення проблемних питань. Нардепи вважали такими питаннями впровадження Закону “Про дошкільну освіту” та заробітні плати освітян.
У липні прем’єр-міністром стала Юлія Свириденко, яка сформувала новий уряд. Нардепи заявляли, що звільнити з посади можуть і Оксена Лісового. У Раді вказували, що його може замінити заступник Андрій Вітренко – єдиний із заступників скандального ексміністра Сергія Шкарлета, який залишився працювати у новій команді на тій самій посаді. Натомість студенти вийшли на протести проти Вітренка. Проте Оксен Лісовий залишився на своїй посаді.
Оксен Лісовий / Фото з фейсбук-сторінки міністра освіти і науки України
Необхідно відзначити, що у грудні нардепи запропонували зняти з посади міністра освіти і науки України Оксена Лісового та зареєстрували відповідний проєкт постанови у парламенті.
Цікаво Студенти, ветерани, дуальна освіта: які зміни планує МОН у вищій освіті
Нові тенденції у шкільному середовищі
Пакунок школяра
У липні уряд запровадив нову виплату – “Пакунок школяра”. В рамках цієї ініціативи родина могла отримати для свого першокласника, який відвідує очне навчання, 5 тисяч гривень. Ці кошти можна було використати на одяг, взуття, канцелярські товари та книги для дитини. Відхилення заявки отримували тільки ті родини, які перебувають за кордоном.
Припинення фінансування з державного бюджету частини шкіл
З 1 вересня 2025 року не фінансуватимуть за рахунок освітньої субвенції школи (за винятком закладів початкової освіти) з кількістю учнів менше 45, а з 1 вересня 2026 року – менше 60. Рішення щодо реорганізації, ліквідації чи перепрофілювання освітнього закладу ухвалюватимуть місцеві ради. Також місцева влада відповідатиме за працевлаштування вчителів цих шкіл.
Школа офлайн
Президент Володимир Зеленський наголошував, що очне навчання має бути пріоритетним там, де це дозволяє ситуація з безпекою. МОН розробило стратегію “Школа офлайн”. Ця програма впроваджується повноцінно в Україні з 1 вересня 2025 року на час дії воєнного стану. Її мета – забезпечити безпечне очне навчання та якісну дистанційну освіту.
Реформа НУШ і “Профільна”
Реформа НУШ триває вже восьмий рік. Її завершили у початковій школі та продовжують на рівні гімназій. З 1 вересня за новими підходами навчаються учні 1 – 8 класів, а також 9 пілотні класи в деяких школах.
В рамках нової політики “Освіта для життя” оновлюють навчальні програми та підходи до створення підручників, а також розробляють моделі сучасних освітніх просторів. З 1 вересня апробовують нові програми для 5-класників у природничій, технологічній та мистецькій освітніх галузях. Також МОН розпочинає роботу над оновленням змісту мовно-літературної освітньої галузі (іноземні мови) в рамках політики “Освіта для життя”, що підсилює реформу НУШ. Вже було представлено 10 концепцій освітніх галузей політики “Освіта для життя”. У відомстві стверджують, що це основоположний документ, який визначає, що і як вивчатимуть учні протягом найближчих десятиліть.
Продовжується також підготовка “Профільної” – реформи старшої школи – як одного з етапів реформи НУШ. Вона надасть учням можливість формувати власну освітню траєкторію, самостійно обирати профілі, предмети чи курси, необхідні для їхньої самореалізації. З 1 вересня 30 ліцеїв апробовують нову модель: вибір профілів і предметів та розробка індивідуальних освітніх траєкторій для учнів. Повноцінна реалізація реформи запланована на 2027 рік. Учні навчатимуться 12 років. МОН також затвердило Типову освітню програму для старшої школи. Це головний документ для втілення реформи “Профільна”.
Новації у шкільному світі / 24 Канал
Навчальний рік
Навчальний рік 2025 – 2026 розпочався 1 вересня. Згідно з офіційними даними, триватиме він до 30 червня. Кількість учнів в українських школах у межах цього навчального року зменшилася на 400 тисяч осіб, якщо порівняти з 2024/2025 навчальним роком. Школи поповнили близько 252 тисячі першокласників – у попередньому році було 314 тисяч. Близько 2,3 мільйона учнів розпочали навчання у звичайному режимі. Дистанційно – на 103 тисячі учнів менше, ніж минулого року. Понад 300 тисяч дітей – за кордоном і на тимчасово окупованих територіях навчаються в українській системі освіти. Близько 12 тисяч шкіл надають освітні послуги.
Як з 1 вересня навчаються учні в Україні?
З 1 вересня учні в Україні можуть навчатись очно або у комбінованому форматі, а також у рамках дистанційного/онлайн формату. Мінімальну кількість учнів у дистанційних класах скасували. Тепер для їхнього відкриття діють такі ж правила, як і для звичайних та змішаних – за наявності щонайменше 5 учнів. Також діти можуть навчатись за індивідуальними формами освіти – екстернат, сімейна форма. МОН закликало повертатися до очного навчання там, де дозволяє ситуація з безпекою. Учні можуть навчатися офлайн або у комбінованому форматі, якщо в закладах освіти є укриття, або воно розташоване на відстані не більше 500 метрів від школи.
Учні на прифронтових територіях України також можуть навчатись очно, у комбінованому форматі, у рамках дистанційного/онлайн формату. Також можливі індивідуальні форми освіти. Проте для переходу до навчання в офлайн-режимі на цих територіях, окрім наявного укриття, необхідні відповідні рішення ради оборони області, педагогічної та батьківської ради.
Учні на тимчасово окупованих територіях можуть навчатись дистанційно за повною програмою, сімейною формою, екстернатом або ж за педагогічним патронажем. Формат залежить від ситуації з безпекою.
Учні, які перебувають за кордоном, зможуть здобувати освіту в рамках одного із запропонованих МОН сценаріїв:
-
у місцевій школі й одночасно дистанційно в українській онлайн-школі;
-
у суботній чи недільній школі, а також – школі в країні перебування;
-
лише в Україні – повна програма дистанційно;
-
лише в школі країни перебування.
Також учням-біженцям радять не забувати про українознавчий компонент, який має спрощену програму, адже дитина частково її проходить в іноземній школі. Україна також визнаватиме освіту, здобуту в українських суботніх і недільних школах за кордоном – як і загалом результати навчання українських дітей за межами нашої держави.
Оновлення навчальної програми
З 1 вересня уроки енергоефективності стали невід’ємною частиною освітнього процесу. Учнів 4 – 11 класів вчать раціонально використовувати ресурси, зменшувати споживання енергії та піклуватися про навколишнє середовище.
У 8-х класах також з’явився новий обов’язковий предмет – “Підприємництво та фінансова грамотність”. Програма охоплює управління особистими фінансами, податки, банківські послуги, а також основи підприємництва. З 2026 року цей предмет вивчатимуть і 9-класники.
Харчування учнів
Програму безкоштовного харчування у школах розширюють. З жовтня 2024 року учні початкової школи в усіх регіонах України забезпечені безкоштовним харчуванням. З 1 вересня 2025 року програма охопила й учнів 1 – 11 класів прифронтових регіонів: Харківської, Сумської, Чернігівської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей. З часом вона стане доступною для всіх учнів країни.
Безпека у школах
В Україні реалізують програму “Безпечна школа”. Верховна Рада України ухвалила Закон про запровадження заходів безпеки у школах. Тепер чітко визначать правила перебування на території та у приміщеннях шкіл, доступу до навчальних закладів, а також механізми контролю за їхнім дотриманням. Також у школах мають бути встановлені огорожі або визначені межі території. Обов’язково – технічні засоби для екстреного виклику поліції – “тривожні кнопки”. Забороняють і перебування на території закладу сторонніх осіб, а також осіб у стані сп’яніння чи з небезпечними предметами. Посилюють і вимоги до охорони. Зокрема, до роботи не зможуть залучати осіб із судимостями за насильницькі злочини чи цькування. До кінця цього року у школах України працюватиме 2 тисячі офіцерів безпеки. У наступному році їх буде вже 3 тисячі.
Підземні заклади освіти
В Україні продовжують будувати підземні школи та сховища у прифронтових і прикордонних регіонах. Йшлося про понад 139 підземних шкіл, а також про декілька десятків закладів професійно-технічної освіти. Перший підземний дитячий садок почали будувати у Пісочинській громаді на Харківщині. У 2025 році на будівництво підземних шкіл у державному бюджеті передбачили 11,2 мільярда гривень. Також виділяють кошти з місцевих бюджетів. Загалом, цьогоріч держава інвестувала у будівництво та облаштування: 96 підземних шкіл-укриттів, 70 шкільних автобусів, 120 сучасних просторів, 103 шкільних кухонь і їдалень, а також 963 обладнаних осередків “Захисту України”.