Німеччина ухвалила рішення розірвати договір, за яким функціонує “Російський дім” у центрі Берліна. Це сталося після спроби атаки на аеропорт Лейпциг/Галле 4 серпня, де виявили безпілотник з вибухівкою біля українського вантажного літака. Німецька влада вважає, що до інциденту причетна Росія, хоча Москва відкидає ці звинувачення.
Про “Російський дім”
“Російський дім” знаходиться на Фрідріхштрасе, одній із центральних вулиць Берліна. Семиповерхова будівля площею майже 30 тисяч квадратних метрів була відкрита у 1984 році, ще за часів існування Німецької Демократичної Республіки (НДР).
НДР, держава в Східній Європі, існувала на території радянської окупаційної зони Німеччини та радянського сектору Берліна. Її проголосили 7 жовтня 1949 року у відповідь на створення Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) на заході. НДР припинила своє існування 3 жовтня 1990 року внаслідок возз’єднання Німеччини після падіння Берлінської стіни.
У будівлі, що була побудована за часів НДР, проводилися концерти, кінопокази та літературні читання, присвячені дружбі з Радянським Союзом. Також діяла невелика книгарня. Нині установою керує російське державне агентство “Россотрудничество”.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну “Россотрудничество” потрапило під санкції ЄС. Євросоюз заявив, що організація має на меті формувати “ширше сприйняття окупованих територій України як російських”.
Критики називають заходи, що відбуваються у “Російському домі”, російською пропагандою. Берлінські ЗМІ повідомляли про покази фільмів, де українців зображували як “нацистів”.
Раніше французька влада також висловлювала підозри щодо можливої діяльності російських спецслужб, пов’язаної з цією будівлею. За даними німецького МЗС, працівники “Російського дому” мають дипломатичний статус.
Зі свого боку, Росія позиціонує “Російський дім” як місце для розвитку культурних зв’язків між країнами. За інформацією організаторів, заходи в будівлі щорічно відвідують близько 200 тисяч осіб.
Німеччина раніше намагалася уникати конфлікту навколо “Російського дому”, побоюючись можливого закриття Ґете-Інституту в Москві. Інститут вже скоротив свою діяльність у Росії після запровадження Москвою обмежень для німецьких чиновників.