- 1 Росіяни в агонії через спротив
- 2 Мобілізація на окупованих територіях посилюється
- 3 Скільки платять за мобілізацію на ТОТ
- 4 Росіяни забудовують Лівобережжя військовими базами
- 5 Проблема №1 в окупованому Бердянську
Крім того, Росія посилює мобілізацію на окупованих територіях і забудовує військовими заводами Лівобережжя. Більше деталей про спротив і життя українців на ТОТ у розмові з 24 Каналом розповів радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко.
Важливо Бояться говорити відкрито, – Зеленський про пропозиції обміну територій на мир
Росіяни в агонії через спротив
На тимчасово окупованих територіях України посилюються мобілізаційні процеси. Як повідомляє Центр національного спротиву, особливо активно окупанти почали вербувати у громадських місцях, зокрема, у Приморському районі Маріуполя. Кого насамперед зупиняють?
Цього разу зупиняли абсолютно всіх. Росіяни визнають, що вони нічого не можуть зробити зі спротивом на окупованих територіях. Вони вдаються до всіх заходів, які унеможливлюють фіксацію того, що відбувається, адже їм дуже не подобається поінформованість усього суспільства щодо цих процесів в Маріуполі.
Росіяни дуже хотіли б закрити місто “куполом”, щоб інформація не витікала звідти – про пересування військової техніки, тренування військових, полігони. Саме за розповсюдження цієї інформації вони намагаються закрити канали.
Насправді ці зачистки більше метод залякування, адже не мають якихось результатів. У росіян подекуди просто агонія. У місті декілька разів проводились раптові чистки, які стосувалися безпосередньо всіх.
Зокрема, в Приморському районі вони частково відпрацьовували по ночах. Також чистки були у Центральному районі. А обійшлось, на щастя, взагалі без затримань і без арештів. Тобто це вже робиться так от – для галочки. Поки вони напрацьовують, що ще можуть зробити.
Люди вже пристосувались: і ті, що контактують з нами, і інші мешканці. Навіть проросійський прошарок населення уникає розмов між собою телефонами. Я таке зустрічав тільки в літературі, яка описувала 1937 рік. Зараз в Маріуполі така сама ситуація. Спілкуючись телефоном люди не обговорюють певні теми, розуміючи, що прослуховується майже все, а спілкуються на всі теми лише під час зустрічі. Це стосується абсолютної більшості населення.
Це тотальний терор, який вирує в Маріуполі з початку окупації – вже третій рік. Люди просто пристосувались. Вони не те щоб звикли, а просто модернізували свій спротив, навіть внутрішній. А росіяни закрутили гайки до такої міри, що там нема що вигадувати. Вони ж не можуть відправити все місто одночасно в концентраційний табір. Принаймні поки що.
Гірша ситуація в Маріупольському районі, а також у Бердянську. Там зачистки матимуть певну результативність – вони там тільки починаються. Цього тижня дуже активно зачищали частину Маріупольського району, яка розташована на узбережжі. Конкретно – у селищах Ялта, Юр’ївка, Урзуф та Бабах-Тарама, відомих тим, що по них постійно прилітає.
Там була капітальна зачистка, навіть закривали рух із забороною в’їзду та виїзду з села. Був подвірний обхід, подвірні обшуки, допити й таке інше. За нашою інформацією, люди, які нам допомагають, були в безпеці весь цей час. Тих, хто залучений до спротиву, ця доля минула.
За попередньою інформацією, все це буде тривати та просуватись ближче до Бердянська. Там зачистки вже потроху починаються. Єдине, там вони застосовують трохи інші заходи для забезпечення фіксації просування техніки.
Мобілізація на окупованих територіях посилюється
Мобілізація на окупованих територіях також посилюється. Наразі немає “бусифікації” чи промислового виловлення чоловіків. Це все попереду. Але є дуже агресивний рекрутинг і дуже велика призовна кампанія серед молоді. Загалом дуже велика кількість людей йде під призов.
Це відбувається так: ти потрапляєш під призов, тебе тримають у військкоматі 2 – 3 дні, і весь цей час розповідають, як треба підписати контракт зі всіма наслідками. Вони обіцяють всі “плюшки”, кажуть, що працюватимеш нібито “водієм в тилу” або будеш десь далеко від лінії фронту окопи рити. Люди підписують контракт, а потім безпосередньо потрапляють на лінію фронту.
На жаль, на окупованих територіях починає спрацьовувати звичка до життя в окупації, тому що росіяни дуже поширюють думку, що Маріуполь, Бердянськ, Приморськ, Мелітополь, Волноваха – це нібито глибокий тил. І люди потроху звикають, що там начебто достатньо “мирне” життя, порівняно з будь-яким тиловим містом України. Тому люди починають вірити таким оманливим пропозиціям росіян.
До теми Якою буде зима на тимчасово окупованих територіях
Також зворотна інформація майже не просочується назад. Люди опиняються на лінії фронту після підписання контракту, а дізнаються про це маріупольці здебільшого після того, як хтось потрапить у полон на тій чи іншій ділянці фронту. Якщо ж хтось зник безвісти чи загинув на фронті, то ця інформація взагалі недоступна.
Батьки, близькі цих людей з одного боку вважають, що їхня дитина або знайомий проходить строкову службу. А з іншого боку, повертаємось до розповсюдження інформації, люди розуміють, що це ще одна тема, на яку краще взагалі ні з ким не розмовляти. Тому розповсюдження цієї інформації на окупованих територіях, на жаль, не дуже сильне.
Скільки платять за мобілізацію на ТОТ
Так званий лідер так званої “днр” Дєніс Пушилін вперше офіційно встановив разову доплату за укладення контракту з армією Росії. Вона становить 400 тисяч рублів. Виходить, що в окупованій Донецькій області найнижчий рівень одноразових виплат, бо в Москві та Підмосков’ї одноразова виплата сягає 2 мільйонів рублів. Чи відомо вам, видають ці 400 тисяч рублів після підписання контракту?
Так, видають на території Донецька, Макіївки. У Маріуполі ще нам не відомі випадки укладання контрактів після виходу цього папірця Пушиліна. Проте в містах, які окуповані з 2014 року, дійсно отримують ці кошти.
Раніше теж видавали якісь гроші, але не було ніякого документа, який це хоч якось врегульовував. При цьому одноразову виплату при укладанні контрактів так званої народної міліції псевдореспубліки обіцяють взагалі у розмірі 800 тисяч рублів. А в цьому випадку взагалі немає ніякого папірця, який би врегульовував ці питання.
Єдиний документ, який існує на території окупованої Донеччини, – це указ Пушиліна про виплату 400 тисяч рублів. Тому виплати тут поки що є, але життя людини, яка отримала цю разову виплату, не таке довге.
Така низька ціна за життя на території окупованої Донеччини, тому що там, в принципі, немає роботи, немає зарплати. Сьогодні для будь-якого містечка, селища чи села на території Донецької області, незалежно від того, коли цей населений пункт був окупований, – це шалені гроші.
Жодним іншим способом заробити їх неможливо. Роботи, в принципі, немає ніякої, і в Маріуполі також. Хоча до останнього саме в цьому місті робота не була пов’язана напряму з бюджетом. Тому невдовзі ці гроші можуть стати для маріупольців достатньою мотивацією, щоб піти до окупаційного війська.
Мобілізація на ТОТ посилюється / Shutterstock
Однак мало б сенс тим, хто бажає отримати одноразову виплату, виїхати в інші регіони й укладати контракт там. Тому що в Росії це дуже дивно працює. У Москві, Санкт-Петербурзі виплачують по 2 мільйони рублів, а в Ямало-Ненецькому окрузі – 3 мільйони. Хто може дістатися до Ямало-Ненецького округу і там піти в військкомат, щоб укласти контракт, отримує одразу 3 мільйони.
Насправді регіони конкурують між собою, і тому на Донеччині, на Запоріжжі найнижчі виплати. До речі, на Херсонщині взагалі ніяких доплат немає – просто укладаєш контракт. Це питання там не врегульоване. Тому, з погляду рейтингу, наразі це виглядає у такий незрозумілий спосіб.
Росіяни забудовують Лівобережжя військовими базами
Відомо, що в Маріуполі – в центрі Лівобережжя – росіяни почали будівництво військової бази. Роблять вони це відкрито. Проте на цьому місці мали начебто зводити будинки для маріупольців, які втратили житло.
Будівництво відбувається в тому самому кварталі, про який я дуже багато розповідав. Там по периметру 5 кілометрів не залишилось жодного будинку і, відповідно, надії у людей, що там побудують житло.
Росіяни перестали переховуватись і почали розбудовувати військові бази на Лівобережжі. Хоча там вони обіцяли побудувати житло. Це перша база, але не єдина. Далі буде військова база в районі, так званого, промислового району, фактично на території “Азовсталі” – Манежу. Ця територія фактично зруйнована, але не дуже щільно замінована. Вона зараз використовується росіянами як військова база, там вони ховають свою систему ППО.
Більше ніякого цивільного будівництва в Маріуполі не передбачається. Якщо подивитися на російський бюджет, звернутися до відкритих джерел, то з січня 2025 року на території Маріуполя закінчується дія всіх компенсаційних програм. Ці програми передбачали ремонт та будівництво житла саме як компенсацію мешканцям за те, що їхнє житло було зруйноване росіянами під час битви за Маріуполь.
Усі ті, хто сьогодні опинився без житла, – їх поставили в чергу, як робили в колишньому Радянському Союзі. Така сама черга існує вже в Маріуполі. Більше жодного компенсаційного квадратного метра в Маріуполі побудовано не буде.
Закінчення цих програм означає, що і будинки, і квартири, які будуть вкрадені в нас, як буцімто безхазяйне майно, маріупольці теж не отримають. Тому що вони потребують внутрішнього ремонту, а компенсаційного бюджету на нього немає. Це значить, що буде лише комерційний ремонт або інші бюджетні програми до залучення – переїзд в Маріуполь всіляких бюджетників, так званих “героїв” так званої “сво” та інших росіян.
Це означає, що маріупольцям остаточно місця тут немає. Не дарма вони записують відео з “чолобитними” – напевно, починають про щось здогадуватись. Навіть проросійський прошарок населення ще вірить в те, що начебто в Маріуполі крадуть, а Путін про це не знає.
Насправді всі потрохи вже розуміють, що прийшов “русскій мір” і залишив всіх без житла. Але програми розвиваються, іпотечне будівництво також, військове будівництво йде за планом. А цивільне будівництво для маріупольців замерло, і нема чого очікувати далі.
Проблема №1 в окупованому Бердянську
Щодо ситуації в Бердянську, як взагалі можливо виїхати чи в’їхати в окуповане місто?
Єдина точка в’їзду – це Шереметьєво. Нещодавно росіяни озвучили нові цифри. Кількість українців, яким було заборонено за останній рік в’їзд на територію Росії становить 200 тисяч. Українці отримали таку заборону, пройшовши пункт в’їзду в Шереметьєво. Ніякого іншого пункту в’їзду не існує, на жаль, а може, на щастя. Але отакі цифри.
Це абсолютно відповідає тому, що відбувалося і відбувається з компенсаціями, виплатами, з тими проблемами, з якими стискаються і бердянці, і маріупольці, і волновашці – всі мешканці з окупованих територій, незалежно від того, коли відбулась окупація.
Проблема №1 – житло. Чому Бердянськ? Зараз у кожного, хто перебуває на території України, є вціліле житло на території Бердянська, бо місто було окуповане без бою. Люди закрили житло і поїхали евакуюватись, тому дуже складно позбавитись думки, з огляду на те, що відбувається, як нам повернутись назад?
Це шалений психологічний тиск. Я вже не кажу про допомогу, а точніше її відсутність, з боку нашої держави. Це одна дуже велика частина. З іншого боку, дуже великий тиск на всіх переселенців з окупованих територій.
Не велика таємниця, що всі спілкуються групами. Відомо про трагедії кожного. Там (на окупованих територіях – 24 Канал) залишились близькі, батьки, рідні, знайомі. Незалежно від їх поглядів, майже всі кажуть: повертайтеся, мовляв, тут хоча б буде житло, можна якось пристосуватися. Це факт і не варто його якось приховувати.
Зараз ми побачимо знову дуже велику кількість (тих, хто повернувся на окуповані території до своїх помешкань – 24 Канал). Це однозначно, тому що осінь. Минулого року восени таке було. Максимальний пік вигорання, депресії, психологічний стан, ментальне здоров’я – все це ламається. Люди зриваються і їдуть. Зокрема, з метою продати житло або здати в оренду.
Цікаво Рух спротиву підірвав міст у Бердянську: у районній раді розповіли деталі
Не знаю, як там питання з орендою в Бердянську, але в Маріуполі дуже легко здати в оренду своє житло, якщо воно більш-менш в цілісному стані. А також дуже легко його продати, як би це дивно не звучало.
Цьому є дуже просте пояснення – бо з’їжджаються росіяни з Москви, Санкт-Петербурга. Вони спокійно звідти з’їжджаються і скуповують житло за іпотечні гроші, тому що пільгова іпотека діє на території Маріуполя на вторинний ринок.
Можна достатньо вигідно за досить великі гроші – більші, ніж на території України – продати це житло. А оренда квартири в Маріуполі для росіян така ж, наприклад, як вартість оренди у Львові або Києві. Причому це в наших містах достатньо центральні райони, не якісь там околиці, куди важко дістатися.
Це буде як біля площі Ринок жити, а в Маріуполі (за ті ж гроші – 24 Канал), як на якійсь околиці. Як би це дико не звучало – це просто результат політики, яку впроваджують росіяни, спонукаючи своїх громадян переїжджати в Маріуполь. Сказати, що росіяни спонукають українців повертатися в окупацію, то ні. Цей процес вже закінчений, ми їм там не потрібні.
Тому вони ще більше встановлюють заборони, знущання, проходження, власне, самого Шереметьєва. Це окрема історія. Нескінченно можна розказувати, які знущання там проводять росіяни, як вони по декілька діб тримають людей. Там є вода, але немає їжі. Вони знущаються з людей перед допитами, на допитах. Це такий вихід в один кінець. Людина вже не бачить тих людей, з якими чекала, коли вони прилетіли в Шереметьєво.
Це дуже складно, дуже важка історія. Мабуть, що прийшов час про це говорити. Прийшов час говорити і про окупацію, що вона не така однозначна, і кому там добре живеться, і про проблеми, які існують з внутрішніми переселенцями. Тому що це все у підсумку спонукає людей повертатися.
Те, що росіяни їх не пускають, не означає, що вони не пробують. Не забуваймо, що є ті, не менше 130 тисяч, які в’їхали в такий спосіб на окуповану територію. Мовиться про Донецьку, Запорізьку та Херсонську області. Пункт пропуску Шереметьєво – єдина точка, де сьогодні можна потрапити на окуповану територію України.
Другу частину розмови про життя українців в окупації та плани ворога – читайте незабаром на сайті 24 Каналу!
Источник: www.24tv.ua