Учителів хочуть зобов’язати інформувати про залученість дітей до небезпечних тенденцій в мережі Учителів планують зобов’язати повідомляти про залученість дітей до небезпечних трендів
У Верховній Раді пропонують покласти на педагогів обов’язок проводити роз’яснювальну роботу стосовно небезпечних інтернет-трендів та негайно сповіщати керівництво навчального закладу про випадки, коли учні беруть у них участь.
Відповідні зміни передбачені проєктом закону №15395, автором якого є народний депутат від партії “Слуга народу”, член парламентського комітету з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних.
Документ висуває пропозицію щодо введення в юридичне поле поняття «деструктивний інтернет-тренд (гра) в освітньому середовищі».
Під цим терміном пропонується розуміти поширену в мережі інтернет масштабну модель поведінки, яка спонукає учнів до дій, що становлять загрозу їхньому життю, фізичному чи психічному здоров’ю, гідності, а також життю та здоров’ю інших учасників освітнього процесу.
Законопроєкт пропонує визначити для вчителів та інших осіб, залучених до освітнього процесу, два нових обов’язки: здійснювати серед учнів просвітницьку роботу щодо небезпеки деструктивних інтернет-трендів та оперативно інформувати керівництво навчального закладу про виявлені факти залучення учнів до подібних дій.
Міністерству освіти і науки пропонується доручити розробку методичних рекомендацій для навчальних закладів щодо виявлення деструктивних інтернет-трендів серед молоді та визначення алгоритму дій для педагогічних працівників у таких випадках.
Окремі зобов’язання законопроєкт покладає на керівників навчальних закладів. Вони повинні забезпечувати реалізацію заходів з виявлення, запобігання та припинення участі учнів у небезпечних інтернет-трендах на території закладу, під час освітнього процесу (включно з дистанційним форматом) або з використанням ресурсів закладу.
Крім того, у закладах загальної середньої освіти пропонується запровадити заборону на проведення та пропаганду таких інтернет-трендів, а також на залучення чи примушування учнів до участі в них.
Споріднений законопроєкт №15396, ініціатором якого також виступає Сергій Кузьміних, передбачає запровадження адміністративної відповідальності для керівника навчального закладу за ненадання інформації поліції про виявлені випадки участі учнів у небезпечних інтернет-трендах, що загрожують їхньому життю або здоров’ю.
За подібне порушення директору пропонується накладати штраф у розмірі від 1700 до 3400 гривень або призначати виправні роботи строком до одного місяця з утриманням 20% заробітку.
Водночас, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак розкритикував запропонований підхід. На його думку, вчителі та директори не володіють достатньою психологічною, юридичною та технічною підготовкою для моніторингу цифрової поведінки дітей.
«Ми й так надмірно обтяжуємо педагогів завданнями, які їм не властиві – від адміністрування до соціальної роботи. Ініціатива додати до цього ще й функцію цифрового моніторингу дітей та персональну відповідальність за нього може стати системною помилкою», – зазначив Бабак.
Він підкреслив необхідність захисту дітей від небезпечних інтернет-ігор та спільнот, проте наголосив, що відповідальність за безпечну поведінку дітей у цифровому просторі не повинна покладатися виключно на навчальні заклади.
Натомість, голова освітнього комітету пропонує впроваджувати програми медіаграмотності та цифрової гігієни для дітей, батьків та педагогів, посилювати роботу шкільних психологічних служб та чітко розмежовувати зони відповідальності між навчальними закладами, поліцією та фаховими психологами.
Схожу позицію висловила й освітня омбудсменка Надія Лещик. Вона не підтримала законопроєкти, зазначивши, що контроль за соціальними мережами дітей не входить до повноважень педагогів та керівників навчальних закладів.
Законопроєкт №15395 наразі опрацьовується Комітетом Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Головним щодо розгляду законопроєкту №15396 визначено Комітет з питань правоохоронної діяльності.
Обидва документи на даний момент перебувають на стадії опрацювання в парламентських комітетах і ще не були прийняті Верховною Радою.