Особливості застосування екскурсії для розширеного входження у предметний світ освітньої програми Педагогічний пошук: застосування стратегії «навчального маршруту»
Застосування стратегії «навчального маршруту» має спиратися на пройдені під час навчальних годин акумулюючих та опорних векторів знання, які мають розпізнаватися учнями у пунктах призначення із захопливою легкістю.
Власний досвід застосування подібної інновації спирається на використання функції педагогічного пошуку не альтернативи системному та планомірному процесу торування відповідного програмно орієнтованого курсу, а на прагненнях залучати допитливий інтерес учнів до оволодіння необхідними рівнями предметної основи разом з паралельним супроводом базової навчальної нормативності наповненим реальним еквівалентом, існуючого в рамках діючих вимог, альтернативного середовища прикладів у вигляді доступних для відвідування об’єктів.
«Навчальний маршрут» має на меті уповільнений розгляд, упродовж вивчення конкретно розробленої мандрівки, відповідних зразків, до яких варто наблизитися, проговорити для учнів особливості побаченої унікальності, колективно здійснити пам’ятну фотографічну фіксацію та зрозуміти представлену реалізацію навчального знання у дійсності.
Відтак, на практиці «навчальний маршрут» повинен дотримуватися проходження певних пунктів корисного огляду передбаченого для продуктивного аналізу вже учнями-екскурсантами зрозумілої демонстрації пройдених на заняттях аналогів, але з нахилом до відбору характерного навчального зрізу у міському чи природному просторі краєзнавчого різноманіття.
Цілеспрямований підхід саме до «навчального маршруту» передбачає відбір вчителем навіть малопомітних екскурсійних орієнтирів з вказівним напрямком на предмет вивчення.
Разом з тим, неподібне до звичного ставлення до екскурсії, у даному варіанті навчального руху, є відокремленим варіантом фокусування на якісному знайомстві з утіленнями зазначених під час навчання несподіваних прогресивних набутків людства, що оточують здебільшого урбаністичність безпосереднім представленням знання у життєвому повсякденні.
Навчальний варіант екскурсії відрізняється від узагальненого туристичного викарбовуванням інформації для широкої аудиторії з можливим пізнавальним варіантом масштабності – саме суттєвим дороговказом на зв'язок з самодостатністю вже ментально закарбованого у процесі виконання завдань й обговорення первинних важелів знання, що відкриваються у спілкуванні з відібраним для маршруту цілим обертом пунктів тематичного зосередження.
Отже, специфіка умовної екскурсії при проходженні особливого маршруту учнівською аудиторією полягає у тому, що цей підхід виходу за межі освітньої інституції є продовженням навчальної роботи, але у вигляді доступного вивчення тематичного кола прикладів.
Окремо слід наголосити, що ініціативна роль учителя у цьому процесі впровадження відповідної навчальної форми роботи при складанні маршруту є ключовою. Ентузіазм донести навчальну інформацію у еквівалентах не приблизного наближення до зорового аналізу візуальної інформації з підручника, а згідно з реальним судженням власної оцінки з побаченого, спирається на детально складений маршрут, який вчитель має пройти самостійно з подумки включеним досвідом учнів, щоби врахувати можливо передбачені моменти додаткового емоційного, допитливого ускладненого сприйняття незвичного середовища.
Викладання мистецьких дисциплін, зокрема проблематики, яка пов’язана з розкриттям особливостей української скульптури, безпосередньо обумовлюється вивченням конкретних зразків монументальної величі самобутньої майстерної виразності певної стилістики, яку варто сконцентровано досліджувати.
Тому розроблена маршрутна пропозиція до навчальної тематики стала ресурсним джерелом знакової інформації, де на практиці відбувається і перевірка теоретичних знань учнів, і з’являється поглиблене бачення кропіткого результату творчої роботи українських митців, а також формується колективна участь кожного учня у фаховій комунікації.
Источник: osvita.ua