Фінансування наукових конкурсів має слугувати інструментом розвитку, а не формальністю. Нові правила для конкурсного фінансування наукових досліджень встановлюють оновлені вимоги до організації та проведення відбору проєктів фундаментальних, прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок. Фахівці МОН підготували роз’яснення щодо змін, які очікують українських науковців.
Згідно з новими правилами, у 2026 році буде запроваджено чіткіші критерії для відбору та бюджетного фінансування наукових проєктів. Ці зміни передбачають покращені умови участі, підвищені вимоги до якості проєктів, надання підтримки установам, розташованим у прифронтових та прикордонних регіонах, а також посилену увагу до досліджень, що мають практичну цінність для держави.
Особлива увага приділяється молодим науковцям, вирішенню прикладних завдань, що відповідають викликам держави, підтримці наукових колективів у прифронтових зонах, ефективному використанню сучасної наукової інфраструктури та залученню додаткового фінансування з боку бізнесу, міжнародних програм та грантів.
«Конкурсне фінансування має стати дієвим механізмом для розвитку потужних наукових команд та підтримки досліджень, що приносять відчутні результати, а не просто формальною процедурою. Ми посилюємо взаємозв’язок між якістю проєкту, потенціалом установи, державними пріоритетами та перспективами практичного впровадження. Для нас також надзвичайно важливо підтримувати молодих науковців та наукові колективи, які продовжують свою роботу в прифронтових регіонах, незважаючи на складну безпекову ситуацію», – наголосив заступник міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
Обов’язкова умова: державна атестація
Починаючи з 1 січня 2027 року, право на отримання конкурсного фінансування буде надано виключно вищим навчальним та науковим установам, які успішно пройшли державну атестацію (групи А, Б, В) за відповідним напрямом досліджень.
Проєкти, які за результатами експертизи наберуть щонайменше 50 балів, будуть допущені до фінансування. Цей мінімальний бал свідчитиме про належну якість поданого проєкту та спроможність команди його реалізувати.
Три основні напрями конкурсного відбору
Основний конкурс буде проведено за трьома окремими напрямами.
1. Перший напрям охоплює традиційні фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами.
2. Другий напрям призначений для проєктів закладів вищої освіти та наукових установ, розташованих у прифронтових та прикордонних регіонах. До цього переліку входять Харківська, Запорізька, Херсонська, Сумська, Дніпропетровська, Миколаївська, Чернігівська, Одеська, Донецька та Луганська області.
Ці установи отримають додаткове фінансування та будуть представлені в окремому рейтинговому списку. Це забезпечить підтримку наукових команд, які функціонують в умовах підвищених безпекових ризиків.
3. Третій напрям стосується пріоритетних науково-технічних розробок за спеціальними тематичними напрямами. Ці напрями будуть сформовані на основі запитів, отриманих у 2026 році від Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та інших центральних органів виконавчої влади.
Фінансування для таких проєктів може бути збільшене на 50%, якщо вони відповідають специфічним потребам держави та мають потенціал для практичного застосування.
Окремо буде організовано конкурс для молодих вчених, обсяг фінансування якого вперше збільшено до 30% від загального бюджету МОН. Цей конкурс охоплюватиме прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами. Керівниками та виконавцями проєктів за цим напрямом мають бути виключно молоді науковці закладів вищої освіти та наукових установ, підпорядкованих МОН.
Фінансові аспекти та терміни виконання
Тривалість виконання проєктів становитиме до 24 місяців. Це дозволить зосередитись на розробці нагальних для держави результатів та підготувати їх до подальшого використання.
Максимальний річний бюджет одного проєкту буде встановлено наступним чином:
- до 1,2 млн грн для теоретичних досліджень;
- до 1,5 млн грн для експериментальних досліджень.
Інноваційні підходи до оцінки
Фінансову підтримку зможуть отримати лише ті проєкти, які за підсумками експертизи наберуть щонайменше 50 балів.
При оцінюванні проєктів також будуть враховуватися досягнення вищих навчальних та наукових установ. Таким чином, конкурсна підтримка буде пов’язана не лише з якістю конкретної заявки, а й із загальною спроможністю установи проводити наукові дослідження, зокрема з рівнем розвитку її дослідницької інфраструктури.
Додатковою перевагою, запровадженою вперше, стане наявність співфінансування проєкту з інших джерел. Це можуть бути кошти від бізнесу, міжнародних програм, грантів або інших партнерів.
Вимоги до виконавців
Керівником проєкту може виступати штатний співробітник вищого навчального або наукового закладу. Ця особа повинна перебувати на території України щонайменше шість місяців протягом останнього року.
Науково-педагогічний працівник може бути керівником лише одного проєкту та виконавцем ще в одному проєкті в рамках цього конкурсу.
Основний склад команди, включаючи керівника, не повинен перевищувати шести осіб. Частка представників НАН України та інших установ не може перевищувати 30%.
До складу виконавців не можуть бути включені громадяни держав-агресорів, а також особи, які протягом трьох років до подання заявки були визнані винними у порушенні академічної доброчесності.
Академічна доброчесність та використання ШІ
Оновлені вимоги містять чіткі правила щодо використання систем штучного інтелекту (ШІ) при підготовці проєктів.
Застосування ШІ як генератора змісту проєкту буде розцінюватися як порушення академічної доброчесності.
У випадках, коли штучний інтелект використовувався як допоміжний інструмент, необхідно буде зазначити мету його застосування, назву використаного інструменту та точний запит (prompt) у документації.
Фабрикація даних, плагіат та застосування “хижацьких” публікаційних практик можуть призвести до відхилення заявки.
Процедура подання заявок
Проєкти подаватимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему.
До заявки необхідно буде додати супровідний лист, витяг з протоколу вченої ради, за необхідності – довідки від Державної прикордонної служби, а також, за наявності, підтвердження співфінансування від бізнесу чи інших партнерів.
Проєкти, що не відповідають тематиці конкурсу або мають неповний пакет документів, можуть бути відхилені на етапі попереднього розгляду без допуску до експертизи.
Міністерства освіти і науки.