Демографічна ситуація – гостре питання для багатьох країн. Щоправда, із нюансами: в одних країнах народжуваність щосили обмежують. А в інших уряд готовий тримати свічки у вільний від засідань час, аби лише громадяни не лінувалися та робили тих, хто через 20 років годуватиме пенсіонерів.
На вівтар боротьби за збільшення народжуваності державні діячі готові покласти чималі гроші, викидаючи їх на рекламні кампанії на зразок «Кохаймося!» і збільшуючи грошову винагороду за народження дитини.
Але все може бути значно простіше!
Несвідомих громадян, які не бажають обтяжувати себе дітьми, треба просто… провокувати на сварки. І все налагодиться!
Такого висновку дійшла ініціативна група психологів-початківців (якщо чесно, то просто студентів із Харкова), які загорілися ідеєю дізнатися, скільки ж дітей народжується «після сварки». Вони опитали близько 3 тисяч людей, здебільшого знайомих, які не полінувалися згадати, в який саме період були зачаті їхні діти. Як з’ясувалось, більше половини українських громадян – «діти сварок».
Примирення в ліжку – давня слов’янська традиція. «Сваритися можна, – радять нам наші бабусі, – але спати лягайте в одне ліжко. Диви, до ранку від сварки нічого й не залишиться!»
Ще одна наша «традиція»: народжувати дітей, щоб чоловік не пішов. Загуляв? Того й диви, валізу складе? А не дамо піти: народимо хутко ще дитинку, куди дінеться? Та й хто візьме, якщо за ним – «слід» із двох «голодних пташенят»? Отож і кохання вщухне, оговтається гультяй!
А як живеться «дітям сварок»?
Психологи, які спеціалізуються на цілісному сприйнятті світу і місці людини в ньому, стверджують: нелегко живеться таким дітям…
Чому? Бо навіть борщ, зварений у поганому настрої, щонайменше несмачний. А в особливо тяжких випадках може спричинити й нетравлення… А що ж тоді казати про дітей?
– Хочете, щоб із вашою допомогою у світ прийшла гармонічна, урівноважена особистість? Душа на високій стадії розвитку? Готуйтеся до зачаття малюка! Почистіть свій організм на фізичному рівні.
Відпочиньте. Відкиньте всі негативні емоції за кілька днів до передбачуваного зачаття, а особливо – в ту саму ніч, – радить трансперсональний психолог Юлія Нікітіна.
– Пам’ятайте: в ніч передбачуваного зачаття ваші зусилля оцінюються на конкурсній основі: до вас може прийти справді прекрасна душа, а може спуститися й «поранена».
Закони світобудови загалом дуже складні, і навряд чи людині колись вдасться до кінця розгадати умови цього «конкурсу». Але трансперсональні психологи всього світу одностайні: «діти сварок» у момент зачаття одержують доволі серйозні комплекси, з якими їм доведеться жити все життя.
А діти, народжені з метою склеїти тріснуті стосунки своїх батьків, усе своє життя нестимуть клеймо «небажаної» дитини. І значну частину своїх сил витратять на те, щоб відстояти своє індивідуальне право на місце під сонцем. Яким способом? Іноді – у розріз із законом… Іноді – на сумнівному поприщі політика… І т. д. Хворі амбіції нещасної з народження дитини…
Чи не тому така сумна наша дійсність, що є у нас така національна традиція – зачинати дітей після сварок? Чи вся ця трансперсональна психологія – дурниці? Як вважаєш?
Джерело: lady.tochka.net