Створено з використанням фотографій, що належать табору “Строкаті Єноти”
Які побутові справи діти самостійно виконують у таборі? Чому здобувати перший досвід найкраще в команді? Як свобода вибору допомагає підліткам бути відповідальнішими? Ми поспілкувалися із засновником табору «Строкаті Єноти» Олександром Чубом та співорганізатором Анатолієм Стелігою і дізналися, як у таборах діти вчаться бути самостійними.
Спікери:
Олександр Чуб, засновник «Строкатих Єнотів», педагог
Анатолій Стеліга, організатор таборів «Строкаті Єноти», керівник табору
Самостійність формують прості речі.
Які побутові навички опановують діти?
Самостійність і відповідальність не формуються самі собою — дітям потрібен досвід і обставини, де вони зможуть розвивати ці риси. У таборах учасники мають певну свободу, з якою і приходить відповідальність — за організацію власного часу, свої речі та простір і навіть ефективність занять.
Найпопулярніший вік, у якому діти вперше вирушають у табори, — 8–12 років. Більш юним учасникам складніше бути порізно з батьками протягом довгого часу (7–10 днів, поки триває табір). Тому ми організували подію «Перші кроки» для дітей 6–8 років. Вона триває лише чотири дні і розрахована на учасників, які раніше не їздили в табори: ми робимо акцент на знайомстві та формуванні базових навичок самостійності.
Джерело фото: табір “Строкаті Єноти”
Тут діти самі дбають про свій простір — стежать за своїми речами, самостійно збираються на потрібних локаціях у певний час, самі вкладаються спати. Звісно, команда «Строкатих Єнотів» допомагає та підтримує учасників, але дотримуємося ключової ідеї — дозволити дітям безпечно спробувати самостійне життя, без батьків поряд.
Для дітей 8–12 років і старших у нас довша і насиченіша програма. У молодших багато ігор, а старші беруть участь у довгих походах. Тож у них додається відповідальності за себе під час активностей, адже діти дбають і про підготовку до походу, і про взаємодію з командою під час нього.
Наприклад, на нашій локації в Криворівні, у Карпатах, передбачено похід на гору Писаний Камінь. Це маршрут приблизно на 4 години в одну сторону. Звісно, ми робимо перерви, а на вершині готуємо на вогнищі чай, смажимо сосиски. Водночас діти мають бути готовими, що під час походу вони нестимуть свої речі та користуватимуться тим, що мають із собою.
Джерело фото: табір “Строкаті Єноти”
Це, на перший погляд, прості, але важливі моменти. Наприклад, зібрати правильно рюкзак. Ми даємо дітям перелік необхідних речей, нагадуємо, що не варто брати із собою зайвого, адже всю дорогу вони нестимуть свої рюкзаки самі. Проте часто це розуміння приходить з досвідом, коли діти вже в дорозі усвідомлюють, наскільки складніше йти, якщо маєш із собою зайве.
Ще один практичний момент — розподілити кількість води на час походу. Кожна дитина має із собою пляшку води і має розрахувати так, щоб не випити все лише дорогою туди, наприклад. Це здається очевидним для старших, але для дітей це маленький крок до самостійності, який вони мають опанувати. Один із дорослих у поході завжди має додаткову воду, але загалом ми просимо дітей подбати про це самостійно.
У таборах є день самоврядування, коли ініціативні учасники пробують себе в ролі інструкторів. Вони самі будують програму дня, контролюють дотримання розкладу. Це їхня можливість проявити себе та побути в ролі дорослого.
Також усі діти самостійно сортують сміття, прибирають після себе в їдальні, підтримують порядок у кімнатах і спільних просторах. Згодом вони звикають до цього, і їм уже не доводиться зайвий раз нагадувати.
Джерело фото: табір “Строкаті Єноти”
✳ ✳ ✳Сум за домом і відстоювання меж.
Які виклики долають наймолодші учасники?
Анатолій Стеліга
Молодшим дітям (6–9 років) найскладніше в таборах дається розлука з батьками. Особливо тим, хто поїхав уперше. Ми помічаємо переломний момент — третій день — коли сум за домом виходить на пік. Після цього учасники вже повністю адаптуються до команди, інших дітей і починають на 100% взаємодіяти з табором.
Марина Ліпич, співорганізаторка таборів, часто наголошує на важливості залучення дітей протягом усього процесу — від вибору табору до збору речей. Бо друга складність молодших учасників — подбати про свої речі. Найчастіше це буває тоді, коли батьки самі збирають сумку для дитини в табір, і вона навіть не знає, що в неї там є.
У нас бували ситуації, коли батьки самі реєстрували дитину на табір, самі збирали її речі. І вона приїздила максимально розгубленою, не розуміла до кінця, де вона є і що на неї чекає.
Ще один виклик для дітей у таборі — встановлювати власні межі. У нас учасники живуть по четверо-п’ятеро в кімнатах, і їм доводиться встановлювати внутрішні правила та домовлятися. Бо деяким дітям не подобається, коли сідають на їхнє ліжко чи чіпають їхні речі. Тож вони вчаться відстоювати свої межі та ставитися з повагою до чужих. Це можливість для дітей самостійно взаємодіяти із суспільством. Розуміти, що люди навколо дуже різні, і цей світ строкатий.
Якщо говорити про фізичне навантаження в таборі, то все залежить від конкретної дитини. У Криворівні ми організовуємо табори для всіх вікових груп. Для молодших учасників у нас досить легкий маршрут, який можуть подолати і п’ятирічні діти. Ми підіймаємося на невелику гору, фотографуємося, їмо печиво та повертаємося назад. Цією маленькою прогулянкою ми намагаємося створити позитивний досвід мандрів, показати дітям, наскільки це класно кудись вибратися.
Якщо дитина бачила природу лише з балкона, то їй може бути складно. Але переважно учасники справляються, і навіть коли втомлюються, цікавість і бажання досліджувати світ у них перемагають. Тут важливо починати саме з маленьких кроків, щоб дітям було комфортно і вони отримували задоволення від таких активностей.
Джерело фото: табір “Строкаті Єноти”✳ ✳ ✳
Важлива підтримка інших дітей.
Досвід організатора табору та батька
Анатолій Стеліга
З нами в таборах часто буває моя дружина із сином Лук’яном. Коли синові було п’ять, він захотів приєднатися до походу з іншими дітьми. Ми тоді хвилювалися, чи не буде йому складно, адже іншим учасникам було по 8–9 років, і вони були витривалішими.
Джерело фото: табір “Строкаті Єноти”
Ми йшли маршрутом до Писаного Каменя, там дорогою є досить великі ділянки, де потрібно підійматися вгору. Дружина турбувалася, чи не стане синові важко фізично, чи не захоче він відпочивати довше, ніж інші діти. Або може йому буде нудно в поході та їм удвох доведеться повертатися до табору.
Проте син сам хотів у похід, адже йшли діти, з якими він подружився, а ще знав, що на горі ми палитимемо вогнище, тож його це теж захоплювало. Йому було цікаво самостійно складати свій рюкзак, як це робили інші. Ми з дружиною не втручалися, лише перевірили, чи точно він поклав дощовик і деякі інші речі.
Під час походу Лук’ян теж був самостійним: ніс свій рюкзак, захопився розмовами з іншими дітьми та не потребував нашої підтримки. Йому подобалося споглядати краєвиди та спостерігати за природою разом з усіма. Тож не доводилося його додатково підбадьорювати.
Після того син ще не раз ходив з іншими дітьми на Писаний Камінь. Думаю, на нього сильно вплинув новий цікавий досвід. Він пишався тим, що перший похід вдався, розповідав про нього знайомим, хвалився, що сам збирав речі.
Також ми під час походів звертаємо увагу дітей на природу, розповідаємо про певні її особливості. І після досвіду сина, ми з дружиною помітили, що вже вдома під час прогулянок він почав помічати різні рослини та комах, пригадувати те, що дізнався з табору.
Наші хвилювання щодо першого походу Лук’яна були марними, на нього гарно вплинула команда та нові друзі. Дітям важлива підтримка одне одного, коли вони бачать, як інші справляються з різними викликами, то знаходять сили й у собі.
Джерело фото: табір “Строкаті Єноти”
✳ ✳ ✳Підлітки мають більше свободи та відповідальності. Чому старшим учасникам краще самим обирати табір?
Олександр Чуб
Підліткам важливо давати більше свободи, яка, власне, і передбачає більшу відповідальність. Для старших дітей ми проводимо тематичні табори, і вони можуть самостійно вибрати, до якого долучитися, де вони краще реалізують себе.
Наприклад, є творчі табори, якими опікується Марина Ліпич, де підлітки спільно знімають фільм або ставлять виставу. Є природничі — де вони спостерігають за рослинами, зорями, ставлять експерименти. Також в одній з програм діти вчаться літати на дронах. У цих таборах підлітки самі несуть відповідальність за ефективність занять та вчаться взаємодіяти з командою. Часом їм доводиться вставати на світанку або затримуватися до глибокої ночі, але їх мотивує цікавість та відповідальність за власний вибір. Тематичні табори проходять на нашій локації в рекреаційному центрі «Збійник» на Львівщині.
Найскладніша програма — це вишкільний табір, він уже проходить просто неба. До нього долучаються діти від 13 років. Табір передбачає спартанські умови, до яких учасники мають бути готовими.
Також є кілька туристичних програм: сплави по Дністру та кемпінги на Чорногірському хребті, де підлітки живуть у наметах та багато ходять пішки.
Учасники мають бути готовими морально і фізично до таких таборів. Адже тут є багато фізичного навантаження та вимог до дисципліни. Наприклад, походи бувають на 15 км, з яких 7–8 км — це підйом вгору.
Наші учасники також мають самі організовувати свій простір, знати, як одягатися в гори чи на сплав, самі ставлять намети. Звісно, ми даємо інструкції, але не контролюємо надто дітей та не робимо все замість них.
Джерело фото: табір “Строкаті Єноти”
У вишкільному таборі ми скоріше старші друзі для учасників, а не керівники. Для підлітків тут важливу роль відіграє колектив. Спершу ми хотіли об’єднати в групи дітей різного віку, щоб старші могли наглянути за молодшими та підтягувати їх у чомусь за потреби. Але на практиці зіткнулися з тим, що дітям цікавіше в групах з однолітками, і ми вирішили дати їм таку можливість. Щоб усі учасники були рівними, мотивували одне одного, але відповідальність кожен ніс за себе.
У нас є певні умови для того, щоб потрапити до вишкільного табору. Перш за все, ми спілкуємося напряму з дитиною, а не з її батьками. Також учасники записують мотиваційні відео, де розповідають, чому хочуть долучитися до програми. Для нас важливо, щоб це був вибір дитини, а не її батьків, і вона отримала задоволення від досвіду в таборі. Також ми попереджаємо батьків, що комунікуємо з ними лише в критичних ситуаціях, які потребують їхнього втручання.
Джерело фото: табір “Строкаті Єноти”
Найчастіше до вишкільних та мандрівних програм долучаються діти, які раніше вже були в інших таборах, і з багатьма з них ми знайомі. Якщо ми знаємо, що в певної дитини є якісь фізичні чи поведінкові особливості, то проговорюємо з нею заздалегідь виклики, що будуть у таборі. Та переконуємося, чи готова вона до цього. Звісно, ми передбачаємо екстрені ситуації, наприклад, під час сплавів нас супроводжує бус зі спорядженням, до якого в разі чого може пересісти дитина. Але це стосується критичних моментів, а не звичайного «не хочу».
✳ ✳ ✳Взаємодія з однолітками та конкуренція.
Що найскладніше дається підліткам?
Анатолій Стеліга, Олександр Чуб
Джерело фото: табір “Строкаті Єноти”
На відміну від малюків, підліткам простіше дбати про свій побут та речі. У них труднощі частіше виникають під час взаємодії з однолітками. Діти бувають різними: хтось більш відкритий до знайомств, хтось ні. Табір не передбачає багато особистого простору, й учасникам доводиться близько контактувати одне з одним.
Підліткам буває складно встановлювати перші зв’язки та вирішувати конфлікти. І тут ми виступаємо медіаторами, допомагаємо прожити конфлікт і ефективно його подолати. Досвід табору загалом цінний тим, що діти соціалізуються, знаходять друзів, розуміють, що їм подобається в людях.
Також серед учасників часто буває конкуренція. Наприклад, коли збирається сильна злагоджена команда, діти в ній можуть почати конкурувати з іншою командою. Діти віком 12 і старші часто хочуть перемагати, досягати своєї мети, і коли вони бачать, що хтось їм заважає в цьому, починаються певні «притирання». Тут ми пояснюємо, що в будь-яких змаганнях чи активностях ми не повинні вороже ставитися до інших. Адже весь табір — це одна велика команда.
Джерело фото: табір “Строкаті Єноти”
Ми намагаємося побудувати взаємодію в таборі так, щоб усі учасники отримали свій максимум. І дітям, які вже мають досвід та підготовку, не було нудно. І ті, хто приїхав вперше, мали досягнення та були задоволені.
Поділитися цією статтею
Источник: www.osvitoria.media