- 1 Україна та США підписали угоду про корисні копалини
- 2 Як на підписання угоди відреагували у США
- 3 Чому підписання угоди про надра було під загрозою
- 4 Верховна Рада ратифікувала угоду про надра
- 5 Які вимоги висували США раніше
24 Канал зібрав усе, що відомо про угоду щодо корисних копалин між Україною та США.
Дивіться також Україна отримала від США проєкт угоди про корисні копалини
Україна та США підписали угоду про корисні копалини
17 квітня Україна та Сполучені Штати підписали Меморандум щодо угоди про корисні копалини. Цей документ демонстрував намір фіналізувати вигідну угоду для обох країн та був кроком до партнерства між ними.
Вже 1 травня Україна та США підписали Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна, остаточно погодивши всі умови договору щодо корисних копалин.
Україна та США підписали угоду про корисні копалини / Фото Юлії Свириденко
За словами першої віцепрем’єр-міністерки Юлії Свириденко, Угода про створення Інвестиційного фонду відбудови США – Україна передбачає створення фонду, який залучатиме глобальні інвестиції у нашу державу.
Ключові положення угоди між Україною та США:
- повна власність і контроль залишаються за Україною – це закріплено угодою. Україна визначає, де і що видобувати;
- рівноправне партнерство – Фонд створюється 50/50, Україна та США керуватимуть ним спільно. Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу;
- національна власність захищена. Компанії на кшталт “Укрнафти” чи “Енергоатому” залишаються у власності держави;
- в угоді немає жодних згадок про борги України перед США;
- угода відповідає Конституції та не змінює євроінтеграційний курс. Важливо, що угода стане сигналом і для інших світових гравців, що з Україною надійно співпрацювати довгостроково – на десятиліття;
- фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій. 50% коштів від нових ліцензій на проєкти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до Фонду;
- для функціонування Фонду потрібні лише до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати Верховна Рада;
- США допоможуть залучати додаткові інвестиції й технології;
- доходи та внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні, щоб інвестування дало якнайбільші результати.
Як на підписання угоди відреагували у США
Міністр фінансів США Скотт Бессент наголосив, що досягнення домовленості про створення Інвестиційного фонду реконструкції стало можливим завдяки ініціативам Дональда Трампа, спрямованим на забезпечення сталого миру. Посадовець підкреслив, що Вашингтон прагне сприяти завершенню “жорстокої та безглуздої війни”.
Ця угода чітко сигналізує Росії, що адміністрація Трампа віддана мирному процесу, зосередженому на вільній, суверенній та процвітаючій Україні в довгостроковій перспективі,
– йдеться в заяві.
За словами Бессента, президент Трамп бачить у цьому партнерстві можливість продемонструвати відданість обох сторін тривалому миру та процвітанню в Україні.
“І, щоб було зрозуміло, жодній державі чи особі, яка фінансувала чи постачала російську військову машину, не буде дозволено здобувати вигоду від реконструкції України”,
– наголосив міністр фінансів.
У Вашингтоні зазначили, що США та Україна очікують якнайшвидшого втілення “цього історичного економічного партнерства як для українського, так і для американського народів”.
Чому підписання угоди про надра було під загрозою
Financial Times писало, що Вашингтон несподівано висунув додаткові вимоги – Україна має підписати не лише рамкову угоду, а й повноцінну угоду про створення інвестиційного фонду, яку ще має ратифікувати Верховна Рада.
Кілька українських посадовців повідомляли виданню, що, коли перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко прямувала до США, аби підписати документ з міністром фінансів Скоттом Бессентом, він зателефонував їй з ультиматумом: або підписати все одразу, або повертатися додому.
Один з українських посадовців зазначав, що сторони вже узгодили рамкову угоду, і Київ готовий підписати її. Однак шанси на підписання повної угоди, за його словами, були “трохи кращі за 50 на 50”.
За інформацією видання, у США непокоїлися, що Україна може відступити від раніше узгоджених умов. У Білому домі побоювалися зниження прозорості угоди, але вірили, що, якщо Київ повернеться до первинних умов, угоду можна буде підписати вже 30 квітня.
Один з представників України на переговорах заявив, що партнери у США розчаровані, а українська сторона побоюється, що “американців нічим не вдасться задовольнити”.
Згодом Бессент в етері Fox News заявив, що українська сторона вирішила внести деякі зміни до угоди.
Ми впевнені, що вони переглянуть це. І ми готові підписати сьогодні вдень, якщо вони будуть готові,
– зазначив американський посадовець.
Бессент підкреслив, що мова про ту версію документа, яка була погоджена Києвом та Вашингтоном цими вихідними. Він сказав, що з американської сторони не було жодних змін.
Водночас за інформацією співрозмовника “Суспільного”, українська сторона не пропонувала правок в проєкт угоди про корисні копалини.
Верховна Рада ратифікувала угоду про надра
8 травня Верховна Рада підтримала ратифікацію угоди про корисні копалини та створення інвестиційного фонду відбудови.
За ратифікацію угоди проголосували всі фракції та групи – всього 338 народних депутатів. Жоден із присутніх нардепів не виступив проти цього.
Цей документ не просто юридична конструкція – це нова модель нашої взаємодії з ключовим стратегічним партнером. Безпека має йти пліч-о-пліч з економікою. Саме так Сполучені Штати бачать основу для співпраці. Саме так побудована наша угода про економічне партнерство з Америкою – щоб були ВСІ можливості для безпекової співпраці,
– написала міністерка економіки Юлія Свириденко.
Вона зауважила, що у документі враховані українські конституційні принципи, і така співпраця забезпечить Україні економічне зростання, вагомі інвестиції та технологічну модернізацію. Варто також зазначити, що в угоді нема згадок про борги – лише нові інвестиції.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія висловив сподівання, що вже в п’ятницю, 9 травня, законопроєкт про ратифікацію підпише Володимир Зеленський.
За словами нардепа, ратифікація відкриває шлях до наступного етапу – погодження двох технічних угод щодо створення спільної установи. За попередніми оцінками, ці процеси можуть тривати до місяця.
Які вимоги висували США раніше
Bloomberg повідомляли, що отримали для ознайомлення проєкт угоди між США та Україною щодо корисних копалин.
У виданні зазначили, що якщо угода буде ухвалена, США отримає величезний контроль над інвестиціями в українські проєкти, зокрема в дороги, залізниці, порти, шахти, нафту, газ та видобуток важливих корисних копалин.
Це означало б безпрецедентне розширення економічного впливу США в найбільшій за площею країні Європи саме тоді, коли вона намагається приєднатися до ЄС,
– вказують аналітики.
Згідно з угодою, США отримували б “право першої пропозиції” на прибутки, які зараховувалися б в спеціальний інвестиційний фонд реконструкції, що мав перебувати під контролем Вашингтона.
Крім того, Америка розглядала “матеріальні та фінансові переваги”, надані з 2022 року, як свій внесок до цього фонду. Це означало б, що Україна має компенсувати допомогу, отриману від адміністрації Байдена, до того, як отримає прибуток.
Також цей варіант угоди стосується не лише рідкісноземельних металів, а всіх мінеральних ресурсів України, включно з нафтою та газом.
Водночас “Європейська Правда”, яка також має доступ до тексту нової угоди, повідомляла, що сума допомоги, яку Україна повинна була б повернути, оцінюється в 123 мільярди доларів, за даними Інституту Кіля. Ця сума мала б статус початкового внеску в Американсько-український інвестиційний фонд реконструкції та розвитку.
Згідно з угодою, Україна повинна була конвертувати доходи Фонду в долари та перераховувати їх на рахунки американської сторони за запитом без будь-яких комісій.
Джерелами доходу Фонду мали стати:
- 50% вартості всіх нових ліцензій і рентних платежів за розробку надр України;
- 50% доходів від інфраструктурних об’єктів.
Фонд міг би реінвестувати частину доходів у проєкти в Україні, отримуючи 50% майбутніх прибутків держави від цих інвестицій.
Угода також зобов’язувала б Україну погашати “борг” перед США в строк, адже передбачено щорічне його збільшення на 4%.
Зауважимо, що у документі не згадувалися гарантії безпеки. Водночас один із чиновників охарактеризував цей проєкт угоди як “несправедливий”, а інший назвав його “пограбуванням”.
За даними Financial Times, в угоді навмисно було виключено питання українських ядерних об’єктів, хоча це питання раніше обговорювалося.
Источник: www.24tv.ua