- З 1 березня 2026 року нововведення в українській орфографії стали чинними для всіх.
- Отже, розглянемо ключові корективи, що були зафіксовані Держстандартом у 2026 році.
Зміни у правописі 2026 / Колаж Освіта 24
З 2019 року українська освітня система почала пристосовуватися до нової редакції орфографії. З цього часу були введені в дію оновлені норми, які дозволялося використовувати поряд зі старими.
1 березня поточного року Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила “Український правопис” як Державний стандарт. Про це повідомляє видання “НУШ”.
Які зміни відбулися?
З березня “запрацював” офіційний варіант правопису. Саме він буде застосовуватися в законодавстві, документах, офіційних перекладах, в навчальних і наукових текстах. Ці нововведення не впливають на вкорінені правила правопису для звичайних громадян.
Водночас у текст правопису були внесені редакторські та технічні виправлення. Зокрема, прибрали деякі приклади, пов’язані з Росією, проінформувала Комісія на офіційному вебсайті.
Удосконалити українську або вивчити іноземну? “Оптіма” відгукнеться на будь-який запит! Найкращі педагоги країни, індивідуальний підхід і використання інтерактивних платформ допоможуть підвищити рівень обраної мови в найкоротші терміни.
Які основні зміни у 2026 році?
Отже, інформуємо про основні уточнення, які зафіксував Держстандарт 2026 року.
1. Правопис слів з незмінюваним числівником “пів”
Норма 1993 року: такі слова ми писали разом, через дефіс або з апострофом: півгодини, пів-Києва, пів’яблука.
Норма 2026 року: тепер пишемо окремо, якщо йдеться про половину чогось: пів години.
Разом пишемо лише ті слова, де “пів” є складовою цілісного поняття (півострів).
2. Літера “и” на початку слова
Раніше “и” можна було зустріти тільки на початку вигуку ич!
Тепер допускається варіативність у певних словах: ирій/вирій, ирод/Ірод. Також “и” можливо писати і на початку деяких власних назв (Ич-оба).
3. Закінчення -и в родовому відмінку (III відміна)
Раніше ми використовували виключно закінчення -і: радості.
Тепер можна застосовувати варіантне закінчення -и: радости.
Цікаво! Іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь у родовому відмінку однини можуть мати варіантне закінчення -и.
4. Запровадження фемінітивів (найменування жіночого роду)
Раніше ми вживали тільки чоловічий рід для більшості посад і професій: директор, філолог.
Тепер можете офіційно вживати і жіночий рід: директорка, філологиня.
5. Використання літери “Ґ” у запозичених власних назвах
Раніше ми в основному використовували літеру Г: Гете, Гуллівер.
Тепер передавати звук [g] можна через Ґ: Ґете, Ґуллівер.
6. Написання слів з іншомовними компонентами
Раніше велику кількість слів ми писали через дефіс: поп-музика, екс-президент.
Натомість зараз – разом: попмузика, експрезидент.
7. Написання складних слів із компонентами міні-, максі-, міді-
Раніше часто використовували дефіс: міні-маркет, максі-спідниця.
Зараз такі слова пишемо разом: мінімаркет, максіспідниця.
8. Написання найменувань сайтів та соцмереж
Раніше правило було нечітким. Найменування часто писали в лапках або мовою оригіналу: “Фейсбук”.
Зараз пишемо їх без лапок з малої літери як загальні назви (фейсбук). Або з великої без лапок як власні назви (Фейсбук).
9. Передача звука [j] у поєднанні з голосними
Раніше були варіанти з “е”: проект, траекторія.
Зараз тільки через “є”: проєкт, траєкторія.
10. Відмінювання слів на -ть в родовому відмінку
Раніше було лише закінчення -і: смерті, совісті.
Зараз можна вживати варіантне закінчення -и: смерті й смерти, совісті й совісти.
11. Передача буквосполучення “au”
Раніше використовували тільки варіант з “ау”: аудиторія.
Зараз можна вживати “ау” та “ав”: аудиторія і авдиторія.
12. Правопис найменувань свят та державних посад
Раніше часто вживали необов’язкову велику літеру: день незалежності.
Зараз так: День Незалежності України, Президент України.
Отже, ці правила більше не є рекомендаціями. Вони зафіксовані у Держстандарті як обов’язкові до виконання.
Що відомо про нововведення в новому правописі?
В Україні ще 2024 року підтвердили дійсність і обов’язковість української орфографії 2029 року.
Натомість керівник Інституту української мови Павло Гриценко підкреслив, що цю редакцію не узгодили із закладами вищої освіти, тому там є чимало неточностей. Отже, текст вирішили доопрацювати.
Як писати слова за новим правописом?
Також пропонуємо запам’ятати, як писати окремі слова згідно з цим правописом.
- “Мариво” чи “марево” – як правильно писати;
- “Мукачево” чи “Мукачеве” – як писати правильно.
- Які згадки про Росію з українського правопису прибрали.