“Всипати по перше число” – яке значення та походження цього виразу

Звідки походить вислів? / Мagnific. Ілюстративне фото

Існують висловлювання, зміст яких легко зрозуміти, проте джерело їхнього виникнення залишається невідомим. Одним із таких є “всипати по перше число”.

Може здаватися, що йдеться про певну конкретну дату. Але чому саме “перше число”, і що взагалі слід “всипати”, пояснюємо з посиланням на роз’яснення Ukrainian Language.

Що означає “всипати по перше число”?

“Всипати” можна додати сіль у суп, насіння в мішок, цукор до напою. Але українці можуть також “всипати” людині – і це запам’ятається надовго. Як дієслово, що має цілком конкретне значення, стало частиною фразеологізму “всипати по перше число”?

Фразеологізм “всипати по перше число” є цікавим тим, що його сучасне значення майже не випливає зі значень окремих слів. У цьому виразі “всипати” має переносне значення “покарати”, а “перше число” входить до усталеної конструкції.

В сучасній українській мові вислів “всипати по перше число” означає суворо покарати, навчити когось.

Додайте 24 Канал у вибрані джерела в Google Додати

  • “За таку витівку йому можуть всипати по перше число”.
  • — Кинувся кожен: де Маковей? Де телефоніст? Розшукати знову! Всипати по перше число! (Олесь Гончар);
  • — Я вам покажу “точно”! — спалахнув Гречкун. — Чого не доповіли про готовність батальйону? Я вам всиплю по шосте число! Я вас навчу воювати (Юрій Бедзик).

Ось тут починається найцікавіше. Точного й беззаперечного пояснення походження цього вислову не існує. У мовознавчих дискусіях наводять версію, пов’язану зі старою практикою шкільних покарань. Згідно з цією версією, учнів могли карати різками, а особливо винних – так, що вони ще довго пам’ятали покарання, аж до початку нового місяця. Або ж навпаки, за добру поведінку, покарання, які могли бути просто наставницькими, скасовували до першого числа, тобто – до початку нового місяця.

Проте це лише версія, а не доведений факт. Тому ствердження, що вислів точно виник через певне шкільне правило, варто сприймати з обережністю.

Цікаво, що практика тілесних покарань школярів, кадетів чи студентів була широко поширена по всій Європі. Покарання-побиття могло здійснюватися ременем, різками, ложками, тростиною, мотузкою, лінійкою, указкою. Скільки й за що ударів міг отримати учень, який провинився, було прописано у статуті навчального закладу. Існує чимало картин, гравюр, ілюстрацій, карикатур XVIII -XIX століть на цю тему. Тілесні покарання у школах у багатьох країнах Європи законодавчо заборонили лише у 1980-90-х роках.

Карикатура 1888 року / Вікіпедія

Чому саме “перше число”?

Можна зустріти, що словники фіксують не лише “по перше число”, а й “по шосте число” – “Вси́пати (зада́ти) по (рідко під) пе́рше (шо́сте) число́”. Це ще раз показує, що сприймати вислів буквально як покарання саме “до першого числа” не варто.

Слово “число” тут також є цікавим. В українській мові воно може означати не лише математичне число, а й дату календаря: “якого числа?”, “до першого числа”, “у перших числах місяця”. Саме це значення використане у фразеологізмі.

Отже, буквально конструкція нагадує вказівку на календарний термін, але в складі фразеологізму вона вже набула переносного, експресивного значення. Тобто йдеться зовсім не про календарну дату, а саме про суворе покарання.

“Всипати по перше число” – яскравий приклад того, як звичайні слова у складі фразеологізму набувають нового значення. А ще, як історичні реалії минулих часів збереглися у пам’яті народу. Це не єдиний вислів, який має історичне підґрунтя, раніше ми писали і про інші: що означає “останнє китайське попередження” та про гасло “миру – мир!”.

А от щодо походження вислову варто залишатися обережними: версія про шкільні різки існує, але достеменної етимології цього фразеологізму словники не подають.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *