Вибір школи для дитини з ООП: поради батькам

Основні положення

  • Забезпечення права на навчання в загальноосвітніх закладах для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) гарантовано законодавством, а інклюзивні класи формуються на підставі прохання батьків.
  • Інклюзивно-ресурсний центр надає заключення щодо специфічних освітніх потреб дитини, що дозволяє навчальному закладу з’ясувати, які обставини та сприяння необхідні для навчання дитини.

Як обрати школу для дитини з особливими освітніми потребами / Depositphotos

У березні велика кількість українських сімей вже здійснюють вибір шкіл для майбутніх першокласників. Дехто відвідує дні відкритих дверей, дехто подає документацію онлайн, а деякі лише починають ознайомлення з правилами зарахування до освітньої установи.

Про це 24 Каналу повідомила фахівчиня з питань інклюзивної та спеціалізованої освіти Координаційного центру сприяння розвитку сімейного виховання та піклування про дітей, кандидат філософських наук Катерина Павленко. І роз’яснила, як підібрати школу для дитини з особливими освітніми потребами.

Як підібрати школу для дитини з ООП?

І в той час, як певні батьки роблять вибір між різними програмами та викладачами, спираються на близькість школи до помешкання, інші починають зовсім з іншого питання: “Чи зможе їх дитина в принципі навчатися в загальноосвітній школі?”.

Для сімей, які виховують дітей з особливими освітніми потребами (ООП), вступ до школи – це не тільки про комфортність чи якість. Це також і про доступність до інклюзивної освіти, розуміння порядку вступу та особистих прав,
– акцентує фахівчиня.

І додає, що право дітей з ООП здобувати освіту в загальноосвітньому закладі закріплено законом, а інклюзивний клас формується за проханням батьків. Проте на практиці чимало сімей зіштовхуються з дефіцитом інформації або з тим, що їм радять “пошукати іншу школу”.

З чого почати пошук школи?

Павленко наголошує: головний документ для організації інклюзивної освіти – висновок інклюзивно-ресурсного центру. Його видають в ІРЦ після комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини. В цьому документі експерти визначають особливі освітні потреби дитини, її сильні сторони, рекомендації стосовно організації навчання, необхідну допомогу в освітньому процесі.

Саме на основі цього висновку школа може зрозуміти, які умови потрібно створити: чи потрібен асистент викладача, які корекційно-розвиваючі заняття слід організувати, чи потрібні адаптації навчального середовища,
– конкретизувала вона.

І підкреслила, що висновок ІРЦ не визначає, в якій саме школі повинна навчатися дитина. Він має рекомендаційний характер. Краще, коли заклад розташований в тому ж районі, що й ІРЦ, оскільки його фахівці здійснюватимуть супровід дитини та моніторинг, братимуть участь в засіданнях групи супроводу. Але рішення, який саме заклад обрати, завжди приймають батьки.

Важливо! В Україні впроваджують програму “Безпечна школа”. Чітко визначать правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, встановлюють огорожі, технічні засоби для термінового виклику поліції тощо.

Що робити, якщо висновку ІРЦ ще немає?

Фахівчиня також відзначила, що часто батьки починають шукати інформацію про інклюзивну освіту вже тоді, коли потрібно подавати документи до школи. В такому випадку першим кроком є звернення до інклюзивно-ресурсного центру.

ІРЦ проводить комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини та визначає її освітні потреби. Це не медичне обстеження і не екзамен. Завдання оцінки – зрозуміти, яка підтримка потрібна дитині в освітньому середовищі,
– зазначає кандидат філософських наук.

Проводять її за заявою батьків або законних представників дитини. Часом її можуть рекомендувати педагоги дитячого садка чи школи, але тільки за згодою сім’ї. Примусово її проводити не можуть.

Які документи можуть бути потрібні:

  • документи, що засвідчують особу батьків або законних представників дитини;
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • медичну документацію, зокрема “Історію розвитку дитини” (форма первинної облікової документації № 112/0);
  • якщо дитина має інвалідність, додається індивідуальна програма реабілітації.

Іноді також подаються матеріали з дитячого садка або школи – психолого-педагогічна характеристика дитини, зошити, малюнки чи інші роботи. Вони допомагають фахівцям краще зрозуміти освітні потреби дитини та динаміку і якість засвоєння нею матеріалу.

Після подачі заяви інклюзивно-ресурсний центр протягом десяти робочих днів призначає дату проведення оцінки. Батьків повідомляють телефоном або іншим зручним способом, зазначає фахівчиня.

Оцінку здійснюють кілька експертів: психологи, логопеди, дефектологи, реабілітологи. Кожен працює з дитиною індивідуально, щоб створити комфортні умови та отримати максимально об’єктивну картину її розвитку. Фахівці аналізують різні аспекти розвитку: мовлення, когнітивні здібності, комунікацію, емоційний стан, фізичний розвиток та рівень соціальної адаптації,
– розповіла Павленко.

За результатами батьки отримують висновок, в якому вказано:

  • особливі освітні потреби дитини,
  • її сильні сторони та потенційні можливості,
  • рекомендації щодо організації навчання.

Фахівчиня також уточнила, що інклюзивно-ресурсні центри функціонують у громадах по всій Україні. Відшукати найближчий можна на порталі ircenter.gov.ua або у відділі освіти своєї громади. При цьому звернутися можна в будь-який ІРЦ, незалежно від місця проживання сім’ї. Разом з тим на практиці зручніше обирати ІРЦ поруч із закладом освіти, де навчатиметься дитина, оскільки він здійснюватиме подальший супровід і моніторинг, що на відстані організувати складніше.

Отримавши висновок інклюзивно-ресурсного центру, батьки можуть звертатися до обраного закладу освіти та подавати заяву на зарахування дитини. Саме цей документ допомагає школі зрозуміти, яку підтримку необхідно організувати для дитини та які умови створити для її навчання.

Як записати дитину з ООП до школи?

Після отримання висновку ІРЦ алгоритм вступу для дитини з особливими освітніми потребами здебільшого має такий вигляд:

  1. Обрати школу або дитячий садок, в якому дитина навчатиметься.
  2. Подати заяву на зарахування до закладу освіти разом із висновком ІРЦ.
  3. Заклад освіти створює інклюзивний клас або групу та формує команду психолого-педагогічного супроводу.
  4. Розробляється індивідуальна програма розвитку (ІПР) для дитини.

На перший погляд, все достатньо просто, але на кожному з цих етапів у батьків виникає чимало питань, особливо якщо довелося зіткнутися із відмовами, нерозумінням або просто браком інформації.

Чи може школа відмовити у зарахуванні?

Одна з найбільш розповсюджених ситуацій – коли батькам говорять, що в школі “немає умов” або “немає фахівців”. Насправді ж це не є законною підставою для відмови в інклюзивному навчанні дитини з ООП, пояснює Павленко.

Закон України “Про освіту” передбачає: якщо батьки дитини з особливими освітніми потребами звертаються до закладу освіти, інклюзивний клас або група повинні бути створені в обов’язковому порядку,
– наголошує вона.

Якщо школа все ж відмовляється зарахувати дитину, батьки можуть:

  • подати письмову заяву адміністрації закладу та вимагати її офіційної реєстрації;
  • звернутися за письмовим поясненням причин відмови;
  • звернутися до місцевого органу управління освіти, який і відповідає за створення умов для інклюзивної освіти.

Що відбувається після зарахування дитини до школи?

Після того як дитина починає навчатися, у школі формують команду психолого-педагогічного супроводу. До неї входять педагоги, психолог, асистент вчителя, інші фахівці та батьки.

Впродовж перших двох тижнів навчання команда розробляє індивідуальну програму розвитку (ІПР), в якій визначають освітні цілі для дитини, необхідні адаптації навчального процесу та корекційно-розвиваючі заняття.

Участь батьків у цьому процесі є обов’язковою, адже саме вони найкраще знають свою дитину і можуть допомогти фахівцям зрозуміти її потреби. Важливо не сприймати участь у команді супроводу як чергове непотрібне навантаження, а виключно як можливість допомогти своїй дитині мати якомога комфортніший навчальний процес,
– акцентувала експертка.

Що батькам варто знати про свої права?

На практиці більшість складнощів виникає не через відсутність законодавства, а через те, що сім’ї просто не мають повної картини своїх прав, а інші учасники освітнього процесу інколи користуються цією необізнаністю.

Тому, варто запам’ятати основні моменти:

  1. Висновок інклюзивно-ресурсного центру – це не “направлення” до конкретної школи і не обмеження для дитини. Це документ, який описує її освітні потреби та дає рекомендації, яку підтримку слід організувати. Рішення про вибір закладу освіти завжди приймають батьки.
  2. Школа не може відмовити у зарахуванні лише тому, що дитина має особливі освітні потреби або що “немає умов”. Саме створення таких умов – обов’язок системи освіти, а не сім’ї.
  3. Батьки не є сторонніми спостерігачами в цьому процесі. Вони входять до команди психолого-педагогічного супроводу і беруть участь у розробленні індивідуальної програми розвитку своєї дитини. Це означає, що їхню думку враховують при визначенні освітніх цілей, адаптацій і підтримки для дитини.

Фактично інклюзивне навчання – це спільна робота школи і сім’ї. І чим краще батьки розуміють свої права, тим впевненіше можуть відстоювати інтереси дитини без зайвих конфліктів і виснаження.

Читайте більше шкільних новин:

  • Контроль за прогулами уроків учнями посилюють: у поліції розповіли, за що каратимуть батьків.
  • Штрафи за пропуск учнями уроків: чи мають батьки повідомляти причину відсутності дитини.
  • “Не бійтеся дітей – бійтеся батьків”: що радять вчителю перед першим класним керівництвом.
No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *