Цямрина – що це таке? / Фотоколаж 24 Каналу, автор фото Іван Васильєв
Українські словники зберегли безліч слів, які відображають історію нашого побуту і про які ми вже майже забули. Одним із таких є слово “цямрина”. Воно звучить у народних піснях, зустрічається в українській літературі, проте далеко не кожен може пояснити його значення.
Ми розповімо, що означає “цямрина” та яке походження цього слова, посилаючись на роз’яснення філологині Оксани Миколаївни.
Що таке цямрина та звідки походить це слово?
Старовинна криниця, дерев’яний журавель, прохолодна вода… – усе це частина сільських пейзажів, які часто можна побачити на картинах.
А чи відомо вам, як називається дерев’яне чи кам’яне обрамлення криниці? В українській мові для цього існує витончене й давнє слово – цямрина.
Отже, цямрина – це дерев’яний, металевий, кам’яний або бетонний зруб, яким зміцнюють стінки колодязя. Простими словами, це та частина криниці, яку видно над землею або вздовж її стін, і яка запобігає осипанню ґрунту.
З огляду на це, називати цямриною всю криницю є некоректним. Криниця – це споруда для видобування води, а цямрина – лише її складова частина.
Наприклад:
- Біля старої криниці височіла дубова цямрина.
- Господар замінив дерев’яну цямрину на кам’яну.
- Цямрину прикрасили різьбленими візерунками.
В українській культурі криниця була не просто джерелом води. Вона вважалася символом життєдайти, достатку та зв’язку з рідним домом. Тому в народних піснях та поезії часто згадується не лише сама криниця, а й цямрина, біля якої вітали гостей, відпочивали після праці або проводжали близьких у дорогу.
Приміром, у поетичних творах можна зустріти образ сивої цямрини, старої цямрини чи криниці з дубовою цямриною – як уособлення давнього родинного обійстя.
- Криниця з трьох боків обведена широкими цямринами. (Степан Тудор).
- Чиста, як кришталь, та прозора вода стояла майже вщерть у кам’яних цямринах криниці. (Іван Нечуй-Левицький).
Звідки походить це слово?
Мовознавці припускають, що цямрина є запозиченням з польської мови – cembrzyna. Слово “cembra” (cębrа) має схожість з німецьким “zimber”, що означає “будівельне дерево, дерев’яна конструкція”.
Ймовірно, воно пов’язане з польським словом cembrowina – “дерев’яне або кам’яне облицювання криниці”. Польське слово, у свою чергу, походить від дієслова cembrować – “обкладати зрубом, укріплювати”. Згодом в українській мові воно трансформувалося у звичну нам форму цямрина.
Цямрина – що це: перегляньте відео
Безумовно, цямрина не є діалектизмом чи застарілим словом. Це нормативна лексема, зафіксована в академічних словниках української мови. Хоча у повсякденному мовленні її використовують нечасто, вона залишається доречною, коли мова йде про конструкцію криниці, народну архітектуру чи українську культурну спадщину.
Тож, якщо наступного разу ви побачите старовинну криницю, придивіться уважніше: можливо, найбільше вас вразить саме її цямрина, прикрашена литтям, ковкою, розписом чи різьбленням. І тоді ви точно знатимете, як назвати цю наземну частину криниці.