Студенти Львівської політехніки розробили проєкт АЕС / Колаж 24 Каналу
Випускники “Львівської політехніки” згенерували новаторську ідею атомної електростанції 2100 року і здобули першість на загальноукраїнському конкурсі від Українського ядерного товариства. Моделюючи об’єкт у Миколаєві на базі реакторів AP1000, команда впровадила в АЕС екологічно спрямовані рішення, зокрема градирню-оранжерею для вирощування сільськогосподарських культур.
Як повідомили у навчальному закладі, переможцями змагання “Концепт-дизайн: атомний об’єкт 2100” стали Наталія Гончар, Віталій Бігун та Ірина Чомко під керівництвом доцента Леоніда Вознюка.
Які деталі конкурсу?
На розробку об’єкта команда мала обмежений час – лише 3 дні, оскільки паралельно завершувала бакалаврат і готувалася до вступу на магістратуру.
Попри відсутність попереднього досвіду в галузі ядерної енергетики, випускники Інституту архітектури та дизайну виявилися кращими за фахівців і студентів з усієї України.
Переможці конкурсу Наталія Гончар, Віталій Бігун та Ірина Чомко / Фото з профілю вишу
Не користуєтесь Telegram? 24 Канал є у WhatsApp. Підпишіться і читайте перевірені новини Додати
Друге місце у фіналі зайняв Київський національний університет будівництва і архітектури, а третє виборола Придніпровська державна академія будівництва та архітектури.
Поєднання екобруталізму та природного ландшафту
Для розташування майбутньої електростанції автори обрали Миколаїв через наявність промислового потенціалу та близькість до водних ресурсів. За основу генерального плану архітектори взяли природний рельєф і водойми, навколо яких сформували функціональні зони комплексу.
Концепція проєкту ґрунтується на екобруталізмі, де масивні бетонні конструкції поєднуються з озелененням і ландшафтним дизайном.
Частину будівель заглибили в землю для створення захисного бар’єру, а дахи перетворили на зелені схили для покращення термоізоляції будівель.
Раніше ми шукали різні аналогії, щоб чимось надихнутися. Ми переглянули багато ідей і зрештою зупинилися на поєднанні бруталізму та екології,
– поділився Віталій Бігун, співавтор проєкту.
Візуалізація проєкту АЕС / Зображення з профілю вишу
Адаптація американських реакторів AP1000
У центрі комплексу передбачено два енергоблоки потужністю 1000 мегаватів кожен. Під час планування студенти досліджували особливості американського реактора AP1000 і порівнювали його з енергоблоками ВВЕР-1000.
Молоді фахівці пристосували двопарогенераторну схему AP1000 до українських реалій, узгодивши архітектурні рішення з технологічними вимогами.
Журі конкурсу оцінювало роботи за інженерною логікою та відповідністю майбутнім стандартам галузі.
Основними критеріями були логіка технологічного процесу та відповідність вимогам ядерної енергетики. Студенти дослідили процеси генерації енергії та вивчили виробничі потреби,
– зазначив Леонід Вознюк, керівник проєкту.
Градирня у вигляді всесезонної теплиці
Яскравим елементом об’єкта стала градирня, яку трансформували у споруду подвійного призначення. Навколо конструкції для охолодження, виготовленої з бетону, передбачили скляну оболонку з вертикальним озелененням.
Відпрацьоване тепло від функціонування станції використовується для підтримання стабільної температури всередині оболонки. Це дозволяє культивувати сільськогосподарські культури незалежно від пори року.
Після успішного представлення концепції 19 серпня переможців конкурсу разом із керівником запросили на ознайомчий візит до Південноукраїнської атомної електростанції.
Генеральний план АЕС: перегляньте зображення
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що студент КПІ Ігор Клименко створив робота, здатного виявляти та знешкоджувати міни. Ідея виникла у нього ще після початку російської агресії, коли хлопець почав відвідувати заняття з робототехніки в Малій академії наук.
Згодом Ігор вирішив застосувати для цього квадрокоптери та дрони. Протягом двох років він працював над проєктом Quadcopter Mines Detector, покликаним допомогти військовим безпечно знаходити вибухонебезпечні предмети. За свою розробку Клименко отримав нагороду Global Student Prize.
Про інші винаходи українських дітей і підлітків під час війни, які можуть змінити світ, дізнавайтеся в матеріалі 24 Каналу.