Безкоштовне харчування для учнів з 1 вересня / Magnific
Починаючи з нового навчального року, безкоштовне гаряче харчування буде поширено на учнів 1-11 класів комунальних закладів освіти, які відвідують заняття особисто. Загалом програма розрахована на охоплення понад трьох мільйонів дітей, а державний бюджет передбачив на неї 14,4 мільярда гривень.
Однак, розширення програми вимагатиме від шкіл одночасного вирішення низки практичних завдань – від вартості обідів та місткості їдалень до роботи під час повітряних тривог та відсутності електроенергії. Як планується впоратися з цими викликами у столиці, розповіла очільниця Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян.
Чи достатньо 50 – 60 гривень для харчування дитини?
На одного учня початкової школи державою виділено 50 гривень на день, а для учнів 5-11 класів – 60 гривень. Ці кошти призначені для покриття витрат на продукти, тоді як заробітна плата працівників їдалень, доставка, посуд та інші потреби фінансуватимуться з місцевих бюджетів.
У Києві підрахували, що фактична вартість харчування може перевищувати встановлені норми. За попередніми оцінками, зробленими на початок липня, вартість сніданку для старшокласника, враховуючи продукти та доставку, становила в середньому 83 гривні, а повноцінного обіду – близько 114 гривень.
Якщо мова йде саме про обід, то вписатися в 60 гривень, а тим більше в 50, буде складніше, – зазначила Фіданян.
Не пропустіть жодної важливої новини Додати
Проста заміна обідів на сніданки також не є виходом. Страви мають бути подані у визначений час, а більшість шкільних їдалень та кухонь не обладнані для приготування та видачі їжі всім учням від першого до одинадцятого класу за кілька годин.
Столиця вже має досвід подібних ситуацій з учнями молодших класів. Коли безкоштовне харчування було переважно для початкової школи, Київ додатково виділив з міського бюджету 153,2 мільйона гривень у період з січня по травень.
Школам доведеться коригувати розклад
Проблема полягає не лише у вартості продуктів, а й у часі, відведеному для прийому їжі. Для учнів початкових класів на харчування потрібно виділяти щонайменше 30 хвилин, для старшокласників – не менше 20. Тому нагодувати великий навчальний заклад за одну-дві перерви фізично неможливо.
У столиці провели розрахунки можливого навантаження на їдальні та встановили, що деяким школам може знадобитися до восьми перерв для харчування. В одному з найбільших навчальних закладів Києва, наприклад, навчається близько 2 100 дітей, тоді як одночасно за столами можуть розміститися лише приблизно 300 учнів.
Де взяти час, щоб нагодувати всіх? Відняти час від уроків? Але ж не слід забувати, що основне завдання школи – це навчання, а не організація харчування, – підкреслила Фіданян.
Окремо необхідно врахувати групи подовженого дня, де дітей годують більше одного разу. Восени та взимку ситуація ускладнюється, оскільки через тривалі перерви навчальний день може тривати до пізнього вечора, коли вже темно.
Як забезпечити харчування під час тривог та відключень світла?
Повітряна тривога може будь-якої миті припинити роботу кухні. Якщо тривога починається під час приготування їжі, учні та працівники їдальні мусять перейти до укриття, що призводить до того, що частина страв залишається на плитах. Ще складнішою є ситуація під час аварійних відключень електроенергії, оскільки кухонне обладнання у багатьох школах працює від електрики.
Фіданян розповіла про випадок, коли через раптове зникнення світла приготовлену кашу довелося викинути, а навчальному закладу потім довелося пояснювати списання продуктів та нові витрати. На випадок неможливості приготування гарячої їжі, у Києві використовують “аварійне меню”.
Дитині можуть запропонувати до укриття простий набір, що складається з хліба, сиру, печива, яблука та соку. Однак, поки невідомо, чи можна буде оплачувати такі сухпайки з державних 50-60 гривень. Серед можливих рішень обговорювалася також доставка їжі безпосередньо до класів силами педагогів, але Фіданян виступила проти такого підходу.
У дипломі та посадових обов’язках вчителя не зазначено, що він є офіціантом. Його завдання в цій ситуації – сказати: “Діти, це ваша перерва, будь ласка, не забудьте піти до їдальні”, супроводити найменших і простежити, щоб усі поїли, – наголосила вона.
До організаційних труднощів додалася також необхідність звітності. За словами Фіданян, спочатку школам доручили позначити в системі АІКОМ кожного учня, який планує харчуватися з вересня, але згодом цю вимогу скасували та замінили іншою. Влітку навчальні заклади також просили завантажувати фотографії своїх їдалень до окремої таблиці.
Як у Києві контролюється якість їжі?
У школах якість харчування контролюють бракеражні комісії, до складу яких входять медичні працівники, кухарі та інші представники закладу. За бажанням, до них можуть долучатися і батьки. Вони стежать за якістю страв, дотриманням санітарних норм та правильністю приготування їжі.
У столиці також діє окрема вимога до компаній, які постачають харчування. Якщо половина приготованої їжі потрапляє до відходів, місто може не оплачувати постачальнику цей день, а кількість залишків визначається шляхом зважування.
Щоб зменшити кількість страв, які залишаються невикористаними через те, що дитина їх не їсть, у Києві розпочали тестування вибору меню через електронний щоденник. Торік у деяких школах батьки мали змогу обирати страви на тиждень наперед, а тепер цей термін планують збільшити до двох тижнів.
Якщо нав’язати дитині страву, яку вона не їсть, вона піде з їдальні голодною, а державні кошти опиняться у відходах, – пояснила Фіданян.
При формуванні меню намагаються враховувати індивідуальні особливості дітей, зокрема продукти, які вони не вживають або яких слід уникати. Фіданян також запропонувала альтернативну модель, за якої державні кошти на харчування могли б бути персонально спрямовані родинам, а дитина витрачала б їх на обрані страви у шкільній їдальні. Батьки за бажанням могли б доплачувати різницю, однак на даний час це лише пропозиція керівниці департаменту, а не затверджений механізм.