Неймовірний — що означає слово? / Magnific. Ілюстративне фото
Певні українські слова настільки виразні, що їхній справжній зміст можна осягнути, лише звернувшись до історії.
Існують слова, значення яких є значно глибшим, ніж здається на перший погляд. “Несамовитий” – саме з таких, розповімо про його значення з посиланням на “Горох”.
Звідки походить та що означає – “несамовитий”?
Коли людина дуже розгнівана, схвильована або поводиться неконтрольовано, про неї можуть сказати: “Він став несамовитим”. Але чому саме так? І, власне, несамовитий, то який?
Зазирнувши до словників ми зустрінемо кілька пояснень, які можна застосувати до живого та до неживого: так можна сказати і про людину, і про емоції, і про погоду.
Отже, несамовитий – це прикметник, яким позначають:
- втрату контролю над собою, стан нестями, сильного збудження або скаженості.
- стан, коли людина нездатна відповідати за свої вчинки, дії, контролювати їх; навіжений.
- слово часто вживається в переносному значенні для опису чогось надзвичайно інтенсивного чи шаленого за своєю силою (наприклад, несамовитий крик або несамовита радість, а ще несамовитий вітер).
Тобто воно не означає просто “дуже сильний” чи “дуже гучний”. Його історія починається зі слова “сам”, а точніше “себе” – не подібний на себе – несамовитий.
Можливо і від давнього прикметника “самовитий”, який можна вважати архаїзмом, як і слово “рахманний”. Колись “самовитий” означало той, хто володіє собою, перебуває при здоровому глузді, має самовладання.
Префікс не- повністю змінює значення: не-самовитий – буквально той, хто ніби перестав бути самим собою, утратив владу над власними емоціями.
Це слово так яскраво передає стан людини, охопленої сильними почуттями, несамовитим можна стати від страху, кохання, злості, запалу боротьби. Те що сьогодні можуть описати як “на адреналіні”.
Саме тому у релігійних уявленнях та міфології людину у такому стані вважали або наділеною божественним знаком, або пояснювали, що у неї вселився злий дух.
Слово позначає надзвичайно сильні, бурхливі, шалені емоції, наприклад:
- несамовитий крик;
- несамовита радість;
- несамовитий біль;
- несамовитий захват;
- несамовита боротьба.
- несамовитий сміх.
До прикладу, у літературі ви можете зустріти:
- Ольжбета Пір’ячко розповіла, .. яким швидкісним та несамовитим було їхнє кохання. (Софія Андрухович).
- З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер і розіслався по глухому подвір’ю… (Панас Мирний).
Так можна сказати і про дії чи рухи: несамовитий танець чи несамовито писав.
Чому “несамовитий” – не завжди про людину?
Сьогодні ним описують не лише людей і силу почуттів, а й природні явища. “Несамовитий” дуже виразно передає та підкреслює і силу стихії. Тому його можна назвати образним чи поетичним і часто зустріти у художній літературі. Наприклад:
- несамовитий шторм;
- несамовита хуртовина;
- несамовитий вітер.
Вздовж Дніпра, назустріч течії, проносився несамовитий шквал, щоб знову поступитись місцем хвилинній тиші. (Сергій Журахович).
Тобто слово підкреслює надзвичайну силу, бурхливість або інтенсивність.
Слово “несамовитий” – одне з найобразніших в українській мові. Воно допомагає передати надзвичайну силу почуттів, емоцій чи явищ. Це гарний приклад того, як одне слово може зберігати історію мови й водночас залишатися живим і виразним у сучасному мовленні.
А ви використовуєте це слово?