Чому не серпень? / Magnific. Ілюстративне фото
Найменування місяців – це своєрідна міні-історія народу. Вони можуть свідчити про імператорів чи богів, а також про природу, людську працю та життя наших пращурів. Яким шляхом пішли українці?
У календарі є лише дванадцять назв місяців, проте навіть їх іноді перекладають на російський лад або роблять помилки. Однією з поширених помилок є називання останнього місяця літа “серпнем”. Пояснюємо, як називати його правильно, посилаючись на “Всеосвіту”.
Чому українською правильно не “серпень”?
Літо спливає швидко, і вже на порозі останній місяць. Проте навіть його назва потребує мовної корекції, адже він зовсім не “серпень”. Українська літературна мова визнає лише одну нормативну назву для останнього місяця літа – серпень.
Слово “серпень” походить від латинського Augustus – титулу римського імператора Октавіана Августа, який він отримав у 8 році до нашої ери. У багатьох європейських мовах назва місяця зберегла цю форму: August (англійська, німецька), août (французька).
В українську мову воно потрапило через російську традицію, тому “серпень” є калькою, чужою для нашої автентичної системи найменувань.
Назва “серпень” походить від слова “серп” – знаряддя, яким у давнину зрізали зернові культури. Саме в цей період відбувалися найважливіші жнива, тому місяць і отримав таку назву.
Схожий принцип лежить в основі багатьох інших українських назв місяців:
- січень – від сікти (прорубувати ліс);
- березень – асоціюється з березою або заготівлею березового соку;
- квітень – час, коли все квітне;
- травень – період пишної трави;
- липень – час цвітіння липи;
- жовтень – період, коли листя стає жовтим;
- листопад – місяць, коли листя опадає.
Таким чином, український календар відображає природні цикли та людську діяльність.
Як ще називали серпень?
У різні часи та в різних регіонах України існували також народні найменування цього місяця. Серед них:
- жнивець – місяць збору врожаю;
- жнивень – час збору врожаю;
- копень – від слова “копа”, що позначає скирту зерна, яку складали на полі;
- густоїд / густир – пора достатку, коли дозріває багато овочів і фруктів;
- гедзень – період активності ґедзів;
- ки́вень, ки́вотень – від того, що тварини від надокучливих комах хитають головою;
- спасівець – на честь великого свята, що припадає на цей місяць;
- хлібочол / хлібосол – місяць нового врожаю хліба.
А ще – бари́льник, прибери́ха-припаси́ха, ильовіць, илевий / елевей. Чимало, правда? І всі ці назви пов’язані або з природою, або з працею.
Більшість цих найменувань залишилися лише в народній традиції та етнографічних записах, а літературною нормою закріпився серпень.
Назва серпень – це не просто слово з календаря. Вона зберігає пам’ять про працю наших предків, жнива та українську мовну традицію. Тому, плануючи відпустку чи зустріч, варто казати “на серпень”, а не “на серпень”.