

Не кажіть – “опасно”! / Мagnific. Ілюстративне фото
Лексична помилка полягає не тільки в окремих висловах, але й у звичних словах, що вживаються нами автоматично. Вони звучать звично, але не відповідають нормам української літературної мови або є відвертими калькованими словами.
Тож як замінити вислів “Не ходи туди – опасно!”, якщо ви прагнете спілкуватися літературною українською, ми розповідаємо з посиланням на “Горох”.
Як “опасно” буде українською?
Деякі слова настільки міцно вкоренилися в нашому повсякденному мовленні, що ми навіть не усвідомлюємо: вони походять з російської мови. Одне з них – “опасно”. Воно трапляється в розмовах, оголошеннях і навіть у соціальних мережах. Проте українська мова має власне, природне слово – небезпека.
Його використовують для позначення:
- загрози якогось лиха, нещастя, катастрофи тощо.
- стану, коли щось загрожує комусь чи чомусь.
Іменник “небезпека” утворено від слова “безпека” за допомогою префікса не-. Слово “безпека” є питомо українським і походить від давньослов’янського словосполучення: *bezpečen(jь), утвореного з прийменника “bez” (без) та основи іменника *pеčа “турбота, клопоти”. Власне, ми маємо й слово “опіка”, яке має тотожне походження, вживаючись у значенні турботи.
Від цього слова природно утворилися:

- безпечний / безпечно;
- небезпека / небезпечний / небезпечно.
Слово “опасно” потрапило в українську мову під впливом російської, де нормативним є “опасный”. Українська мова описує це явище через відсутність безпеки, а не через слово “опасность”, як це відбувається в російській мові.
Сьогодні слово “безпека” стало одним із ключових у сучасній українській мові. Від нього утворилися десятки нових словосполучень:
- безпекова ситуація;
- безпекові заходи;
- служба безпеки;
- національна безпека;
- правила безпеки.
Головне у критичній ситуації – реагувати швидко та виважено, не “тормозити”. Однак це слово теж є помилкою і росіянізмом. Як правильно – читайте у нашій публікації.
Слово “опасно” – це чужорідний елемент, який несе нам загрозу, тому варто позбутися його у своєму мовленні. Крім того, заміна лише одного слова робить мовлення природнішим і ближчим до української мовної традиції.
