Що це таке – реманент? / Колаж 24 Каналу, фото Назарія Лазура
Існують слова, які ми чуємо в освітніх закладах, спортивних клубах чи на присадибних ділянках, проте не завжди здатні чітко визначити їхнє значення. За ними ж ховаються багаторічні історії.
Сільськогосподарське, спортивне, пожежне, господарське приладдя – все це може називатися “реманентом”. Але чи відомо вам, що означає це слово та яким чином воно потрапило до української мови? Ми розкриємо це, спираючись на інформацію з “Словопедії”.
Яке значення слова “реманент” та його походження?
Слово “реманент” нині вживається доволі рідко. Деякі люди пов’язують його із землеробством, інші – зі спортивним спорядженням чи домашнім начинням. Однак мало хто замислюється над змістом цього терміну та його джерелом.
Слово “реманент” запозичене до української мови з польської (“remanent”), яка, своєю чергою, походить від латинського remanēns – “той, що залишається”. Спочатку воно позначало майно, яке залишалося після певних перевірок чи підрахунків, а згодом набуло значення як обладнання, так і господарського приладдя. Якщо зазирнути до словників, то можна виявити кілька трактувань:
- Сільськогосподарський інвентар, такий як плуги, борони, сівалки.
- Простіше кажучи – інвентар, спорядження, інструменти.
- Сукупність речей, необхідних для певної сфери діяльності; інвентар.
- Перелік будь-якого майна.
- Навіть “живий реманент” – худоба, призначена для роботи, виробництва молока чи м’яса.
Отже, залежно від контексту, слово “реманент” може означати як окремі предмети, так і повний комплект необхідного обладнання.
Реманент – це сукупність предметів, знарядь, пристроїв або обладнання, потрібних для певної роботи, заняття чи господарства. Саме тому ми вживаємо вирази:
- сільськогосподарський реманент;
- спортивний реманент;
- пожежний реманент;
- господарський реманент;
- рибальський реманент.
Цікаво знати! Раніше ми вже писали про відмінність між словами “рибалка” та “риболовля” в українській мові – це не тотожні поняття.
В українській мові слово “реманент” існує вже понад століття і зафіксоване в авторитетних словниках та літературних творах. Воно є загальноприйнятим і широко використовується як у повсякденному мовленні, так і в професійній сфері.
- Мав він реманент: два плуги, три борони, невеличку віялку. (Григорій Тютюнник).
- У саду розташовувалася присадкувата комора, подібна до гриба, де зберігалися заступи, граблі, пилки, пристрої для обприскування отрутохімікатами – усе необхідне садове начиння. (Олесь Донченко).
З часом слово “реманент” майже витіснило інше – інвентар. Однак і це слово є запозиченням, але вже з німецької мови. Inventár (у XVIII столітті – Inventarium) означало “інвентар, старі меблі, особисті речі”. А в латинській мові inventarium – це “те, що допомагає знайти, опис, перелік”.
Найчастіше, інвентар – це майно або його перелік (згадайте про інвентарні списки чи процедуру інвентаризації), тоді як реманент найчастіше означає саме інструменти, спорядження та обладнання для роботи чи певної діяльності.
Тож, коли мова йде про інструменти, спорядження чи господарське обладнання, не вагайтеся вживати слово “реманент”. Воно є невід’ємною частиною української літературної мови і протягом багатьох поколінь використовується для позначення всього необхідного для праці чи певної галузі діяльності.