Основні тези
- Недоотримані знання з навчальних дисциплін та брак повноцінного контакту з ровесниками трансформуються в освітні прогалини.
- У статті для 24 каналу психологиня Катерина Меширефова ділиться з батьками рекомендаціями, як допомогти дитині в учбовому процесі.
Як подолати освітні втрати / Freepik
Війна, карантинні заходи, зміна способів здобуття освіти та тривожні стани – це все поступово впливає не тільки на метод навчання, але й на внутрішній стан дитини. А пропущені уроки з шкільних дисциплін і відсутність повноцінного спілкування з однолітками перетворюються на освітні втрати.
У таких обставинах діти потребують поряд надійного дорослого – того, хто надасть підтримку та дасть пораду, хто забезпечить піклування та безумовне заохочення, формуючи в дитині переконання в тому, що її приймають будь-якою з усіма її недоліками. Таким дорослим можете стати ви, члени сім’ї, товариші або ж вчитель, переконані в громадській організації “Навчай для України”.
У публікації для 24 каналу психологиня Катерина Меширефова ділиться з батьками рекомендаціями, як допомогти дитині в освітньому процесі.
Що таке освітні втрати та чому вони небезпечні?
Освітні втрати – це не лише пропущені розділи з математики чи складності з читанням. За трактуванням міжнародних досліджень, це невідповідність між можливостями дитини та тим, що вона насправді здатна показати в навчанні. Експерти Світового банку вважають, що через тривалі перерви в навчанні та кризові обставини учень в середньому може втрачати до 1 – 2 років навчального розвитку, а ризик так званої “learning poverty” – ситуації, коли дитина у віці 10 років не розуміє прочитаного тексту, – значно зростає.
В Україні ситуація ще більш напружена. Повітряні тривоги, нестабільний інтернет – це все розбиває навчальний процес на частини. Уроки перериваються, концентрація падає, знання не встигають “засвоїтися”. Але ще сильніше впливає постійний стрес. Дитина може фізично бути на занятті, але емоційно – у напруженні. А в такому стані мозку важко запам’ятовувати та аналізувати інформацію. Саме тому освітні втрати сьогодні тісно пов’язані з психологічним здоров’ям.
Для дитини це означає більше ніж погані оцінки. Освітні втрати позначаються на самооцінці, мотивації та майбутніх перспективах: діти з низьким рівнем елементарних навичок мають на 7 – 10% більший ризик безробіття у молодому віці; вони частіше працюють у сферах з меншою зарплатою та нижчою стабільністю та значно рідше переходять у професії з високою оплатою праці,
– розповідає Діана Назаренко, проєктна менеджерка ГО “Навчай для України”.
У масштабах держави освітні втрати – це скорочення людського капіталу, менша кількість нових робочих місць і слабка динаміка збільшення зарплат, а отже – нижчий загальний рівень добробуту та стабільності. Але для батьків це насамперед – про конкретну дитину, якій зараз важко концентруватися, повірити в себе та не опускати руки.
Як батьки можуть допомогти дитині?
Боротися з освітніми втратами – не означає тиснути або “наздоганяти матеріал за будь-яку ціну”. Найкраще, що можуть зробити батьки, – створити для дитини відчуття стабільності.
1. Допоможіть дитині з плануванням
Люди будь-якого віку почуваються краще, коли знають, що буде далі, а діти – особливо. Тому обговорюйте з дітьми плани – як довгострокові, так і короткострокові, розпитуйте про їхні бажання, щоб вони відчували, що беруть участь у прийнятті рішень, а не опинялися перед доконаним фактом. Зменште безлад і дайте дитині відчуття, що її думка важлива.
2. Щоденні ритуали – важливі
Запровадьте простий ранковий ритуал – і ранок стане більш спокійним. Це може бути, наприклад, “п’ять хвилин на розмову” або спільний вибір одягу до школи. Звичайно, хочеться довше поспати, але дайте нервовій системі час прокинутися та підготуватися до дня.
3. Формування мотивації
Говоріть про “цікаво”, а не про “потрібно”. Мотивація формується через емоції. Замість “Ти повинен вчитися”, скажіть: “О, цікаво, це класна інформація”. Згадайте і про себе: як змінюється настрій, коли вам кажуть “Ти повинен”, і що відчуваєте, коли чуєте “Вау, у тебе чудово виходить!”.
4. Допоможіть дитині повірити в себе
Якщо ви не вірите в свою дитину, то й вона не повірить в себе. За законами впливу, очікування дорослого стають реальністю (ефект Пігмаліона). Частіше наголошуйте: “Я бачу, що ти впораєшся” – і впевненість дитини зростатиме. Порівнюйте дитину тільки з нею самою. Вікова психологія показує: порівняння з іншими руйнує самооцінку.
5. Спільна рефлексія = спільний розвиток
У кінці дня питайте не тільки “Що ти сьогодні вивчив?”, а й “Як пройшов твій день? Що було цікаво, що важко, що приємно?”. Це вчить дитину аналізувати досвід і зменшує напруження.
6. Підтримка
Говоріть дітям компліменти, підтримуйте їх. Навіть якщо вони “закочують очі”, слова залишаються важливими. Налаштуйте і себе: оцінка – це лише про знання “в даний момент”. Вчіться питати не “Що це за оцінка?”, а “Коли плануєш виправити?” або “Що допоможе отримати кращий результат?”.
Що насправді працює?
В Україні вже є підтверджені дієві рішення. ГО “Навчай для України” спільно зі Світовим банком провели перше в країні контрольовано-рандомізоване дослідження, яке показало: додаткові безкоштовні уроки у невеликих групах або ж індивідуально значно покращують навчальні результати дітей, особливо тих, хто вже має освітні втрати. Важливу роль відіграє тьюторинговий та менторинговий підходи – коли з дитиною працюють не “над помилками”, а поряд із нею, підтримують і пояснюють матеріал у її власному темпі.
Отже, освітні втрати – не кінець світу і не привід для паніки. Це сигнал: дитині зараз потрібні час, увага та підтримка. І коли поруч є дорослі, які готові бути союзниками, навіть найскладніші прогалини можна поступово заповнити. Бо діти вміють відновлюватися – особливо тоді, коли в них вірять.