Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий / фото з фейсбуку Оксена Лісового
16 липня український уряд зазнав суттєвих кадрових перестановок. Міністерство освіти і науки України також отримало нового керівника.
- 1 Заробітна плата педагогів
- 2 Академічна доброчесність
- 3 Реформи та трансформації
Оксен Лісовий, у свою чергу, залишив міністерське крісло, яке обіймав з 21 березня 2023 року. Відтепер відомством керуватиме колишній голова Національної агенції забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко. Лісовий зазначив, що для нього було честю служити Україні на цій посаді понад 3 роки.
24 Канал детально розповідає, чим запам’ятався Оксен Лісовий за час своєї каденції в МОН і що йому вдалося реалізувати на цій відповідальній посаді.
Чим запам’ятався на посаді очільника МОН Лісовий
Оксен Лісовий обійняв посаду міністра освіти і науки України, повернувшись з фронту, і взявся за впорядкування української освітньої системи після роботи свого попередника Сергія Шкарлета. Перед ним стояло багато завдань та викликів, а воєнний час створював непрості умови для реформ. Попри це, Лісовий розпочав втілення ідей та реформ, хоча не все відбувалося так гладко, як бажала команда міністра.
Важливо, що за часів керівництва Лісового освіта стала пріоритетом для Кабміну, отримуючи все більше фінансування. Окрім коштів та реформаційних процесів, необхідно було також забезпечити безпеку. Усе це відбувалося на тлі постійних розмов про можливу зміну міністра освіти і науки.
Заробітна плата освітян
Це питання стало постійним викликом для Лісового протягом його міністерської каденції. Однак йому вдалося зрушити справу з мертвої точки. У 2024 році вчителі, які підтримували шкільну освіту під час повномасштабної війни, мали отримати підвищення заробітної плати. Лісовий навіть озвучував конкретні терміни та суми, але педагоги не дочекалися обіцяного підвищення.
Проте, влада була змушена покращити оплату праці освітянам, аби запобігти масовому відтоку з професії. З 2025 року запроваджується щомісячна доплата до заробітної плати вчителів у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року ця сума зросте до 2000 гривень. Все ж, вчителі сподівалися на підвищення посадових окладів, яке врешті-решт відбудеться у 2026 році.
Українські вчителі на освітньому форумі / фото Марії Волошин
У Державному бюджеті передбачено зростання зарплат учителів, викладачів та науково-педагогічних працівників: на 30% з 1 січня та на 20% з 1 вересня. У МОН підкреслювали, що це стане найбільшим комплексним підвищенням оплати праці педагогів за останні роки. Також було анонсовано збільшення заробітної плати вихователям дитячих садків на 30% з 2026 року. “Вчительську тисячу” збережено, збільшивши її до 2 тисяч гривень для всіх вчителів і до 4 тисяч гривень – для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми вказано після сплати податків). Однак, не обійшлося й без негативних моментів. Освітяни та навіть окремі народні депутати повідомили, що громади почали зменшувати надбавки за престижність до зарплат вчителів у січні, фактично нівелюючи підвищення оплати праці.
Академічна доброчесність
Це був один із викликів, з якими Лісовий зіткнувся на початку своєї каденції в МОН. Його звинуватили у плагіаті в дисертації, і він передав її на експертизу. Згодом перевірку дисертації міністра було призупинено, оскільки він відмовився від наукового ступеня. Після цього в Україні стало можливим добровільно відмовитися від наукового звання.
Проте міністр встиг заявити про намір формувати нову культуру доброчесності в Україні. Хоча масових виявлень плагіаторів у сфері освіти і науки не відбулося, нещодавно українські народні обранці ухвалили законопроєкт №10392 “Про академічну доброчесність” та затвердили єдині комплексні законодавчі рамки академічної доброчесності в освітній та науковій системах – від загальної середньої до вищої освіти, науки, наукових досліджень, експертизи та присудження наукових ступенів і вчених звань.
Реформи і зміни
Під час каденції Лісового у сфері освіти та науки було продовжено та розпочато впровадження нових реформ. Звісно, не обійшлося без критики.
Пріоритетом освітньої сфери було визначено безпеку. У школах з’явилися офіцери Служби освітньої безпеки; було анонсовано нові правила відвідування освітніх закладів. Розпочалося будівництво підземних шкіл та модернізація укриттів у навчальних закладах. На це було спрямовано мільярди гривень.
Дошкільна освіта. Наразі триває системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року у всіх дитячих садках діти віком 5 – 6 років обов’язково вивчатимуть англійську мову. Заплановано й інші зміни.
Реформа старшої школи. Реформування Нової української школи було відновлено та продовжено. Наразі Україна готується до повноцінного впровадження реформи старшої профільованої школи. З 2027 року учні навчатимуться 12 років. Пілотування реформи “Профільна” розпочалося 1 вересня 2025 року. Воно передбачатиме два напрями навчання: академічний та професійний. Однак саму реформу та її реалізацію в умовах війни часто критикують як батьки, так і освітяни.
Лісовий на форумі вчителів у Львові / Фото Марії Волошин
Професійна освіта. За часів каденції Лісового також розпочався активний розвиток профтехосвіти. Уряд виділив сотні мільйонів гривень на цю галузь, зокрема на модернізацію майстерень у навчальних закладах. У вересні 2025 року набув чинності новий Закон “Про професійну освіту”. Він передбачає суттєві зміни для професійно-технічної освіти.
Вища освіта. Тут також було впроваджено багато змін та інновацій. Було анонсовано скорочення терміну навчання на бакалавраті. Також запроваджено процес оптимізації мережі вищих навчальних закладів та заміни ректорів. Важливо, що першокурсники-контрактники почали отримувати гранти на навчання за високі бали НМТ. Була запроваджена і зимова вступна кампанія до вишів. Частина абітурієнтів матиме змогу пройти підготовчий курс перед основною вступною кампанією.
Наука. Молоді вчені та доктори наук нарешті отримають вищі гранти на дослідження. Фінансування збільшено у кілька разів. Лісовий наголосив, що це наймасштабніше підвищення за понад 15 років – майже вп’ятеро. Загалом в Україні формуватиметься нова система пріоритетів у сферах науки та інноваційної діяльності.
Багато змін, анонсованих раніше, мають відбутися цього року, зокрема з 1 вересня. Йдеться про підвищення стипендій студентам, другий етап зростання зарплат педагогам тощо. Однак це вже відбуватиметься під керівництвом нового очільника МОН України – Андрія Бутенка.