Основні тези
- Вже третій рік Оксен Лісовий керує Міністерством освіти і науки України.
- За час його управління відомством, освітня галузь стала важливим напрямком для уряду, впроваджуються зміни.
- Якими ключовими аспектами запам’ятався на посаді міністра Оксен Лісовий, розповідаємо у статті 24 Каналу.
Оксен Лісовий вже три роки як міністр освіти і науки України / фото з фейсбук-сторінки Оксена Лісового
21 березня виповнюється три роки з моменту, коли Оксен Лісовий став на чолі Міністерства освіти і науки України. Він зайняв міністерське крісло, повернувшись з передової, та взявся за продовження перетворень та вирішення накопичених у цій сфері проблем.
- 1 Плагіат та чесність в науці
- 2 Оплата праці освітян
- 3 Перетворення
За час правління Лісового у МОН, освітня та наукова галузі дійсно отримали статус пріоритету від уряду. На них виділяють більше коштів, ніж раніше. Тривають реформи на різних рівнях навчання. Ключова увага також приділяється безпеці. Минулого року позиція міністра під Лісовим була під сумнівом, однак він залишився на посаді. Якими головними подіями запам’ятався Оксен Лісовий на посаді міністра, читайте у матеріалі 24 Каналу.
Важливо Яким буде навчання у 2026 році: від збільшення зарплат вчителям і стипендій студентам до реформ
Чим відзначився Лісовий на посаді керівника МОН?
Плагіат та академічна доброчесність
За час головування Лісового в освітньому відомстві в Україні з’явилась можливість добровільно відмовитися від наукового звання. Це сталося після того, як на початку роботи в МОН Оксен Лісовий опинився у центрі уваги через скандал. Його звинуватили у некоректному цитуванні в дисертації. Він надав свою дисертацію на експертизу та запевнив, що сприятиме формуванню нової культури доброчесності в Україні. Згодом розгляд дисертації міністра припинили, оскільки він відмовився від наукового ступеня.
При цьому чиновник наголосив, що працюватиме над створенням в нашій країні нової етики академічної чесності. Цікаво, що напередодні 2026 року Верховна Рада України все ж прийняла проєкт закону №10392 “Про академічну доброчесність”. Вперше визначили та запровадили єдині комплексні законодавчі рамки академічної доброчесності в системі освіти та науки – від початкової середньої до вищої освіти, науки, досліджень, експертизи та надання наукових ступенів і вчених звань.
Оксен Ліcовий / фото з фейсбук-сторінки Оксена Лісового
Зарплати педагогів
Непростою була і залишається ситуація з оплатою праці освітян. Хоча зрушення вже відбулися. Так, у 2024 році вчителям мали, нарешті, збільшити зарплату. Керівник МОН навіть назвав конкретні цифри та етапи: І – з 1 січня – на 10%; II – з 1 квітня – на 12,6%. Проте очікуване підвищення оплати праці тоді не відбулося. МОН навіть розробляло варіанти збільшення зарплат вчителям, але тоді не було коштів на це.
Перед завершенням 2024 року чиновники, щоб утримати вчителів у професії, вирішили з 2025 року запровадити щомісячну доплату вчителям до зарплати у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року ця сума збільшилась до 2000 гривень. Однак це були лише надбавки, зокрема на період воєнного стану, а не збільшення посадового окладу.
У Державному бюджеті на 2026 рік запланували збільшення зарплат вчителям, викладачам та науково-педагогічним працівникам. Йдеться про 30% з 1 січня і 20% з 1 вересня. У МОН підкреслювали, що це буде найбільше комплексне підвищення оплати праці педагогів за останні роки. Заробітна плата вихователів у дитячих садках в Україні також зросте. Їхні посадові оклади збільшать на 30% з 1 січня 2026 року.
Також наступного року збережуть виплати за роботу в складних умовах праці для вчителів. “Вчительська тисяча” зросте до 2 тисяч гривень для всіх вчителів та 4 тисяч гривень – для педагогів, які працюють очно на прифронтових територіях (суми після відрахування податків). Міністерство освіти і науки України також розробило різні варіанти збільшення зарплат вчителям.
Водночас у Раді заявляють, що 41% громад України скоротили розмір надбавки за престижність до зарплат вчителям у січні. При цьому 120 з цих громад мають кошти на рахунках ще з субвенції на суму понад 1 мільярд гривень.
Підвищення зарплат учителям / Depositphotos
Зверніть увагу! Стипендія для студентів вишів з вересня зросте вдвічі – до понад 4 тисячі гривень у 2026 році, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
Реформи
У галузі освіти та науки України триває багато змін. Важливо, що бюджет на ці сфери останніми роками збільшується. Команда Лісового продовжує реалізовувати НУШ та ініціює інші зміни. Хоча й не без зауважень.
Безпека. Безпека залишається пріоритетом. У багатьох школах вже працюють співробітники Служби освітньої безпеки. Продовжується будівництво підземних шкіл у регіонах, які знаходяться близько до Росії, та поліпшення укриттів у закладах освіти. Нещодавно у МОН повідомили, що за останні два роки держава виділила понад 11 мільярдів гривень на будівництво підземних шкіл та укриттів. Вже відкрито понад 40 таких об’єктів, а всього побудують 221 школу-укриття. Також реалізовується програма “Безпечна школа”. Чітко визначають правила перебування на території та в приміщеннях шкіл, встановлюють огорожі, технічні засоби для швидкого виклику поліції тощо.
Дошкільна освіта. В Україні відбувається системна трансформація дошкільної освіти. З 1 січня 2025 року набрав чинності Закон України “Про дошкільну освіту”. З вересня 2026 року в усіх дитячих садках діти віком 5 – 6 років обов’язково вивчатимуть англійську мову. У МОН також раніше повідомляли про реалізацію ідеї щодо облаштування ясел у дитячих садках та готовність приймати у садках дітей від трьох місяців.
Реформа старшої школи. Модернізацію Нової української школи відновили та продовжили. В Україні з 2027 року повноцінно запроваджуватимуть реформу старшої профільної школи. Усі учні навчатимуться вже 12 років. Зараз триває підготовка. Експеримент реформи “Профільна” розпочався 1 вересня 2025 року. 30 ліцеїв з 19 областей України розпочали тестування окремих елементів реформи. Ці заклади, окрім оновленого змісту, отримали по 10 мільйонів гривень на ліцей для покращення матеріально-технічної бази закладу освіти. З 1 вересня 2026 року розширять пілотний проєкт до 150 ліцеїв. Реформування передбачає два напрями навчання: академічний та професійний. Це перший крок до впровадження нового Державного стандарту профільної середньої освіти та підготовка до переходу на 12-річну систему.
До слова! Учні в Україні харчуються безкоштовно. Безкоштовне гаряче харчування для учнів початкової школи запровадили у 2024 році. Програму поширили на учнів 5 – 11 класів у прифронтових громадах. З вересня 2026 року це буде доступно для всіх школярів.
МОН також запровадило спрощені освітні програми з предметів, що вивчають Україну, для учнів-біженців. До навчальної програми також додають нові предмети. Важливо, що старшокласники тепер вивчають предмет “Захист України” за оновленою програмою, зважаючи на повномасштабну війну.
Оновлення “Захисту України” / фото Романа Балука
Зміни у професійній освіті. МОН популяризує професійно-технічну освіту, а уряд виділяє сотні мільйонів на цей напрям, зокрема на поліпшення майстерень у закладах освіти. У вересні 2025 року набрав чинності новий Закон “Про професійну освіту”. Він передбачає поступові зміни галузі. Перші коледжі, які візьмуть участь у експерименті, вже 2026 року працюватимуть у новому статусі комунальних некомерційних організацій. Вони отримають фінансову та управлінську незалежність. Також почнуть працювати наглядові ради у коледжах та училищах. Планують запровадити й нові професії та навчальні програми.
До теми Масові зарахування ухилянтів, протести студентів і вчителів: скандали в освіті у 2025 році
У Раді зазначали, що після прийняття закону здобути першу професію тепер можна буде у будь-якому віці. Другу чи третю – через 3 роки після здобуття першої. До 1 січня 2027 року МОН України має розробити формулу бюджетного фінансування закладів професійної освіти. Також має відбутися реорганізація профтехів.
Зміни у вищій освіті. У вищій освіті також відбуваються численні зміни. Верховна Рада погодила, що студенти вишів в Україні зможуть індивідуально формувати освітні плани. А через декілька років навчання на бакалавраті триватиме 3, а не 4 роки.
Також триває модернізація мережі ЗВО, які знаходяться у підпорядкуванні МОН. Їх близько 120. За попередніми заявами, у мережі відомства до 2030 року планували залишити близько 100 вишів. У 2026 році в пріоритеті – об’єднання філій вишів з університетами.
Для здобуття першої вищої освіти першокурсникам на контрактній формі навчання два роки тому почали видавати гранти. Розмір гранту залежав від спеціальності та результатів НМТ.
Триває процес зміни ректорів у вишах, зокрема там, де вибори не проводились протягом 10 – 20 років. Також при ЗВО почали створювати наглядові ради, які обиратимуть ректора, розроблятимуть стратегію розвитку університету, залучатимуть інвестиції.
В Україні також запровадили зимову вступну кампанію до вишів. Вступники можуть пройти підготовчий курс перед основною вступною кампанією. При цьому отримати додатково до 15 конкурсних балів до своїх балів під час вступної кампанії.
В Україні запровадили зимову вступну кампанію / Depositphotos
Відбуваються зміни й в магістратурі та аспірантурі. Зокрема, у МОН зазначали, що припинили можливість уникнути мобілізації великій кількості чоловіків, які хотіли завдяки освіті отримати відстрочку.
Наука. Важливо, що молоді науковці та доктори наук в Україні тепер зможуть отримувати значно більші гранти на свої дослідження. Фінансування збільшили у кілька разів. Міністр Оксен Лісовий підкреслив: це найбільше збільшення за понад 15 років – майже в 5 разів. Загалом в Україні формуватимуть нову систему пріоритетів у галузях науки та інновацій.
На 2026 рік найважливіші цілі – незмінні: подолання наслідків війни, відновлення зруйнованих шкіл, продовження реформи НУШ, розвиток професійної освіти, цифрова трансформація тощо.