Кінцевий час

Що це – “срок”? / Magnific. Ілюстративне фото

Після тривалого періоду русифікації ми часто замінюємо українські слова тими, які звикли чути російською. Проте іноді проблема полягає не лише в русизмах, але й у тому, що ми плутаємо значення цілком нормативних українських слів.

Чому в українській мові відсутнє слово “срок”, пояснюємо, посилаючись на ресурс “Горох”.

Забудьте про “срок” – як правильно?

Існують слова, які здаються взаємозамінними, хоча насправді вони позначають різні поняття. Саме така ситуація склалася зі словами “термін” та “строк”. Більше того, у повсякденному мовленні часто можна почути ще й “срок”. Розгляньмо значення, походження цих слів і що з них є неправильним.

“У мене ще є срок”, “Який срок виконання?”, “Срок дії документа завершується”… Такі вислови лунають щодня. Насправді “срок” – це російське запозичення, яке багато хто помилково вважає українським.

24 Канал – у WhatsApp Підпишіться, щоб не загубити і читати перевірені новини Додати

Натомість “термін” та “строк” є літературними українськими словами, але використовуються в різних значеннях.

Строк – це відрізок або межа часу, відведена для виконання певного завдання чи настання події:

  • Строк виконання робіт.

  • Строк дії договору.

  • Подовжити строк оренди.

  • У встановлений строк.

В українській мові збереглося чимало слів із коренем -строк-: безстроковий, довгостроковий, короткостроковий, прострочити, відстрочити, строчити, і первісно вони були пов’язані з поняттям визначеного часу або встановленої межі.

А звідки взялося слово – “срок”? Слово “срок” є російською формою, що стосується слів “строк” і “термін”. Саме тому словник “Горох” радить замінювати його словами строк або термін – залежно від контексту.

А що означає “термін”? Слово “термін” має два головні значення:

  • Перше – точний момент або період часу, кінцева дата: термін виконання роботи; термін придатності; термін повноважень.

  • Друге – слово або сполучення слів, що позначає наукове чи спеціальне поняття: юридичний термін; медичний термін; лінгвістичний термін.

Слово “термін” потрапило до української мови через європейські мови від латинського terminus, що означало “межа”, “рубіж”, “кінець”. У давньоримській міфології Термін навіть був божеством меж і прикордонних знаків.

Таким чином, слова “термін” та “строк” частково збігаються за значенням, але не завжди можуть замінювати одне одного.

У юридичних документах часто використовують як “строк”, так і “термін”, проте не як повні синоніми. Наприклад, Цивільний кодекс України розрізняє ці поняття: строк – це певний часовий проміжок, а термін – конкретний момент, з настанням якого пов’язана певна дія чи юридичний наслідок.

Отже, запам’ятати легко: “срок” – це русизм, а “строк” та “термін” – це нормативні українські слова. Важливо лише вживати кожне з них у відповідному йому значенні.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *