Що таке – “я рахую”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Ймовірно, кожен хоча б раз чував вислів “Я вважаю, що…”. Для багатьох він став буденним, однак саме навколо цього вислову вже багато років точаться мовні баталії.
Чому запозичене з російської мови “я считаю” не стосується висловлення власної думки, і в яких ситуаціях воно перекладається буквально, розповідаємо з посиланням на філологиню Світлану Чернишову.
Не “рахувати”, а “вважати”: коли ці слова не можна плутати
Цей вислів, як це не прикро, є однією з найпоширеніших помилок, яку припускаються не тільки в розмовній мові, а й у публічному просторі.
“Я рахую, що це неправильно”, “Рахую, він має рацію”, “Як ти рахуєш?” – такі фрази можна почути доволі часто. Проте вони не відповідають нормам української літературної мови.
Мовознавці наголошують: дієслово “рахувати” в українській мові передусім означає лічити, визначати кількість, вести облік, виконувати обчислення. Наприклад:
- “рахувати гроші”;
- “рахувати до десяти”;
- “рахувати витрати”;
- “рахувати дні”.
Чому ж так часто говорять “я рахую”? Мовознавці пояснюють це впливом російської мови, де дієслово “считать” – багатозначне. Зокрема, має два значення: “лічити” і “вважати”. В українській мові ці значення розмежовані різними словами.
Коли йдеться про власне судження, думку, переконання чи оцінку, коректно вживати дієслово “вважати”.
- “Я вважаю, що це правильне рішення.”
- “Вона вважає, що потрібно зачекати.”
- “Як ти вважаєш?”
- “Багато науковців вважають, що…”
Саме таку норму подають сучасні словники української мови. Дієслово “вважати” означає мати певну думку про когось або щось, оцінювати, визнавати.
Крім того, маємо ще низку синонімів, які допоможуть звучати ще виразніше:
- гадати,
- міркувати,
- думати,
- мислити,
- бути переконаним,
- бути впевненим.
Як замінити “счітаю”: дивіться відео
Водночас у словниках можна знайти значення дієслова “рахувати” – “уважати, вважати”. Це історичне значення існувало в українській мові й трапляється в класичній літературі.
А мовознавиця радить, як перекласти речення без калькувань, де використовують слово “считать”:
-
Считать возможным – Визнати можливим.
-
Считать своим долгом – Вважати своїм обов’язком.
-
Я к вам на счет лечения – Я до вас щодо лікування.
-
Это не в счет – Це не береться до уваги.
-
Жить за чужой счет – Жити чужим коштом.
-
В конечном счете – Зрештою, врешті-решт.
Тож замість висловів “Я рахую, що…”, “Як ти рахуєш?” краще сказати: “Я вважаю, що…”, “Як ти га даєш?”. Таке слововживання є точнішим і багатшим.