Чому “кошельок” – неправильно? / Мagnific. Ілюстративне фото
Невеликий аксесуар, без якого важко уявити сучасне життя: у ньому зберігаються кошти, картки, документи. Ми звикли називати його “кошельком”, але українська мова має для нього власну давню та цікаву назву.
“Кошельок” закріпився в нашому повсякденному мовленні під впливом російської мови, проте українські словники пропонують іншу правильну назву. Розповідаємо з посиланням на ресурс “Горох”.
Як називати правильно: “кошельок” чи “гаманець”?
“Кошельок” – це слово, яке багато хто вважає цілком українським. Ми чуємо його у повсякденні, вживаємо у розмовах і навіть не замислюємося, звідки воно походить. Але в українській літературній мові нормою є інше слово – “гаманець”.
Саме це слово зафіксоване в академічних тлумачних словниках. Історія цього слова є дуже цікавою. Основою для “гаманець” слугує давніше українське “гаман” – шкіряний мішечок для зберігання грошей, тютюну та інших дрібних речей. Це слово зафіксував ще Борис Грінченко у своєму словнику. Поряд із “гаман” він подає й “гаманець” як його зменшувальну форму.
Сьогодні ми найчастіше уявляємо гаманець як виріб зі шкіри чи тканини з відділеннями для купюр і карток. А колись це був звичайний невеликий мішечок для грошей. Саме з цього значення починається історія слова “гаманець”.
Цікавим є й походження самого “гамана”: етимологи пов’язують його з тюркськими мовами, а далі – з перським словом, що означало мішечок або пояс для грошей.
Це давнє слово, яке зафіксоване в українській мові та українських словниках. І ще одна цікава деталь: слово “гаманець” настільки давно існує в мові, що ми знаходимо його у творах Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка та інших українських письменників.
Отже, в літературній українській мові краще сказати:
- “Де мій гаманець?”
- “Я залишила гаманець удома”.
- “Він дістав із кишені гаманець”.
А от “кошельок” – це слово, якого в сучасній нормативній українській мові краще уникати; у словнику слововживання “Горох” прямо подано рекомендацію: “Правильніше: гаманець”.
Слово “кошельок” пов’язане з давнішим словом “кошель”, яке означало мішок, торбу або невелику сумку для зберігання речей і грошей. Етимологічний словник Макса Фасмера пов’язує “кошель” зі слов’янським словом “кош” – “кошик, плетена посудина”. Порівняйте: українське “кошиль чи кошик”, польське koszałka, словенське košulja — “кошик”
Тож твердження “кошельок – це просто російське слово” було б надто спрощеним. Його історія є значно давнішою і пов’язана зі слов’янською лексикою. Але в сучасній українській мові для цього предмета воно не набуло поширення.
А які ще існують українські назви?
Ось тут починається найцікавіше. Українська мова має чимало назв для такого предмета, але вони не завжди повністю взаємозамінні, і частина з них є запозиченими, проте з різних мов. Вони раніше були поширені, але поступово про них забули.
- “Калитка” – давня назва гаманця або мішечка для грошей. Словники синонімів вказують “калитку” серед відповідників до “гаманець”.
- “Капшук” – мішечок для грошей або інших дрібних речей. Це слово також зафіксоване як синонім до “гаманець”.
- “Киса” – старовинна назва невеликого мішечка, зокрема для грошей. Сьогодні це слово має відтінок старовини.
- “Пулярес” – діалектна назва гаманця.
- “Портмоне” – запозичена назва гаманця, яка також вживається в українській мові. У словниках “портмоне” подається як відповідник до “гаманець”.
- “Мошонка” – у старій українській мові це слово могло позначати гаманець або мішечок для грошей, хоча сьогодні воно має зовсім інше, анатомічне значення. Тому в сучасному мовленні в значенні “гаманець” його використовувати не варто.
Маємо цілий ряд назв: гаманець – гаман – калитка – капшук – киса – пулярес – портмоне. Але вони відрізняються часом уживання, стилістикою, походженням та регіональним поширенням.
Тому, якщо потрібне звичайне сучасне слово без стилістичних нюансів – найкраще вжити “гаманець”.
А якщо хочеться додати мовленню колориту, можна згадати старовинні назви – “гаман”, “калитка”, “капшук”, “киса”. Вони нагадують, що українці мали назву для цього предмета задовго до появи сучасних шкіряних гаманців із відділеннями для банківських карток.