Чи можуть десятикласники розрахувати, скільки грошей треба відкладати заради бажаної покупки? Звідки вони беруть інформацію про фінанси? Чи здатні відповісти на завдання з підприємництва міжнародного дослідження PISA? Національний банк України та громадська організація Junior Achievement Ukraine дізналися чимало цікавого та несподіваного з дослідження рівня сформованості компетентності «Підприємливість і фінансова грамотність» у школярів 10-х класів.
Репетиція дослідження PISA?
Десятикласників з 19 областей та Києва протестували у квітні 2024 року. А результати остаточно опрацював днями Інститут освітньої аналітики. Директорка Українського інституту соціальних досліджень імені Олександра Яременка Тетяна Бондар та керівниця Центру фінансових знань «Талан» НБУ Вікторія Ролік розповіли про те, як проходила підготовка. Хоча в Україні міжнародне дослідження PISA з фінансової грамотності ще не проводилось, у світі таку інформацію вже збирали чотири рази. Тож колеги з Організації економічного співробітництва та розвитку, які проводять дослідження PISA, проконсультували українських експертів. Наші фахівці вивчили їхню методологію, адаптували до українських реалій і розробили власний інструментарій для дослідження. Запропоновані завдання створили за прикладом дослідження PISA з фінансової грамотності. Така собі репетиція цього міжнародного дослідження.
Для дослідження обрали 3139 учнів 10-х класів віком 14–17 років, але 55% з них на момент опитування було 16 років. Чому обрали саме цей вік? Дослідники хочуть порівняти результати підлітків, які не мали навчання з фінансів, та десятикласників у 2027 році, які опановуватимуть фінансову грамотність у 8-му та 9-му класах. Це дасть змогу перевірити ефективність нового предмета.
Школярі виконували завдання та проходили анкетування у школах за місцем навчання. Можна було використовувати власні смартфони, а також за потреби їх надавали на час випробування дослідники. Тинейджери отримали 21 завдання, що нагадували звичайну життєву ситуацію, а також відповідали на 20 запитань анкети. Остання допомагала глибше зрозуміти мотивацію підлітків, їх інтереси і те, що саме впливає на їхні результати.
Навіщо це дослідження?
Ось як організатори визначили мету дослідження.
1. Діагностувати рівень фінансової компетентності десятикласників.
2. Встановити взаємозв’язок між наявністю або відсутністю практичного досвіду та фінансової грамотності (планування витрат, заощадження, фінансові цілі).
3. Перевірити взаємозв’язок використання фінансових продуктів та рівня фінансової грамотності. Скажімо, чи впливає те, що в дитини є картка, рахунок у банку, депозит.
4. Чи впливає домашнє виховання стосовно поводження з грошима на рівень фінансової грамотності підлітків.
5. Діагностувати загальний рівень мотивації учнів до вивчення нового предмета.
Також перевіряли дві гіпотези про те, що саме може підвищити мотивацію учнів до опанування нового предмета.
Перша: показати зв’язок результатів вивчення предмета та досягнення своїх життєвих цілей, тобто щоб учень чітко розумів, як цей предмет допоможе йому в житті.
Друга: забезпечити проблемний і творчий характер навчальних завдань. Це можна зробити за допомогою методу кейсів.
Також цікаво:
Як викладатимуть фінансову грамотність у школі: програми, підручники, навички
Ані зробити переказ, ані відкласти на подарунок
Поки що результати сумні: у підлітків лише початковий рівень фінансової компетентності. Адже середньостатистичний рівень її сформованості — 47% по стобальній шкалі. Якщо перевести у 12-бальну шкалу, це десь три бали, тобто навіть не середній рівень. Не було жодного учня, який би відповів правильно на всі 21 запитання. А 90% правильних відповідей надали лише 0,3% опитаних.
Найбільше правильних відповідей у Дніпропетровській (57%), Івано-Франківській (54%), Київській (50%) областях та Києві (50%).
Що саме важко дається підліткам? Ось приклади завдань, результати за якими були найнижчими.
- На екрані скрін виписки з онлайн-банкінгу. Треба обчислити, скільки комісії сплачує уявна пані Ольга за щомісячні грошові перекази своїм дітям (за лютий і березень). Правильно відповіли 37% учнів.
- Додаткове завдання до цієї ж ситуації. «Скільки всього грошей знялося з картки пані Ольги за два місяці?» Лише 23% школярів надали правильну відповідь.
- Завдання, що викликало ще більше проблем: «Оксана хоче купити братові подарунок, який коштує 875 грн. Щотижня вона має 50 грн кишенькових, з яких готова заощаджувати половину. Вона підробляє у всі вихідні дні по 5 годин на день. Там вона отримує погодинно 10 грн та чайові 50% від заробітку за день. Скільки днів їй доведеться відкладати на подарунок?». Лише 17% опитаних відповіли правильно.
- У додатку «Дія» можна купувати акції. Учням запропонували вигаданий скрін з телефону, де вказана ціна за одну облігацію «Асканія Нова» та інші дані. «Якщо купиш одну облігацію, скільки ти отримаєш на картку 20 листопада цього року?». Правильну відповідь дали лише 10% підлітків.
Практика понад усе
Чи впливає практика на фінансову компетентність? Так, ті, хто її мав, показали вищий відсоток правильних відповідей, ніж решта десятикласників. Зокрема, частка правильних відповідей дещо вища за середню серед підлітків, які:
- заощаджують вільні гроші — 50%;
- мають фінансову ціль на 5 років — 48%;
- ведуть облік витрат раз на місяць — 48%.
А також якщо вони мають досвід користування:
- банківським застосунком — 49%;
- банківською карткою батьків — 49%;
- власною банківською карткою — 49%;
- оплачували покупки онлайн — 48%;
- робили комунальні платежі в інтернеті — 48%.
До слова, у питаннях була невеличка пастка: підлітки не мали права користуватися батьківською карткою. Навіть зі згоди тата чи мами. Адже утримувач банківської картки не має права нікому її передавати. Натомість значно краще відкрити дитині до 14 років спеціальну дитячу картку, а після цього віку — звичайну.
А ось ті, хто не мав жодного фінансового практичного досвіду, робили значно більше помилок. У середньому в них лише 36% правильних відповідей.
Учні, які характеризували стан своєї родини як «Вистачає коштів на харчування, одяг, взуття та дорогі покупки», мали рівень відповідей 50%. Це на 17% краще, ніж у тих дітей, які характеризували свою родину як «Не вистачає грошей навіть на їжу». У першому випадку діти мають більше шансів для практики, кишенькові гроші, банківську картку тощо. Також з меншою ймовірністю батьки, які переймаються виживанням родини, вестимуть з дітьми розмови про фінансову успішність.
Тинейджери заощаджують і мріють заробляти
А про що дізналися експерти з анкет десятикласників? Найчастіше тинейджери отримують інформацію про фінанси в інтернеті. 18% дітей узагалі ніколи не розмовляють з батьками про гроші, 85% — також не обговорюють ці теми з учителями. Фінанси — тема, яка чомусь викликає в українських татів і мам чимало ніяковості. Цікаво, що в Європі все навпаки. Дітей, які ніколи не спілкуються на такі теми з батьками, — незначний відсоток. А 83% мають регулярні щотижневі бесіди на цю тему, як свідчить анкетування під час міжнародного дослідження PISA.
Що впливає на бажання більше знати про фінанси?
- На першому місці в підлітків досягнення власної матеріальної цілі (мати житло, авто) — 59%.
- Добре заробляти, щоб допомагати батькам — 43%.
- Бажання започаткувати власну справу — 35%.
ТОП-3 тем, які цікавлять підлітків
- Як заробити перші гроші — 62%.
- Як формувати власний бюджет — 54%.
- Як заощадити гроші на мрію — 37%.
Приємно здивувало експертів, що 85% підлітків заощаджують гроші. 32% роблять це, коли є вільні гроші. 27% переймаються, коли хочуть щось купити. Регулярно відкладають гроші 27% десятикласників, з яких 7% — сталу суму, а решта — скільки вдасться. 46% мають фінансову ціль на рік, а 48% — на п’ять років. Учні, в яких є цілі, самостійно шукають інформацію про фінанси та значно більше, ніж однолітки, зацікавлені в знаннях з фінансової грамотності. Лише чверть опитаних ніколи не користувалися банківськими картками та застосунками, не робили онлайн-покупки.
Які в підлітків є доходи?
- 89% отримують кишенькові від батьків.
- 74% отримають гроші від батьків за виконання роботи по дому.
- 41% мають регулярний підробіток у вільний час.
- 36% підробляють час від часу.
Експерти сподіваються, що новий предмет «Підприємництво і фінансова грамотність» значно підвищить рівень обізнаності старшокласників і підготує їх до дорослого фінансового життя, захистить від шахраїв, навчить, як максимально вигідно розпорядитися власними грошима.
Источник: www.osvitoria.media