Кілька тисяч освітян, топові іноземні та українські спікери, понад 200 подій, об’єднаних центральною темою «Освіта для життя» — 19 червня у Львові стартувала наймасштабніша освітня подія року — фестиваль «Вчителі майбутнього». Як минуло відкриття та про що говорили спеціальні гості події — зібрали подробиці першого дня заходу у матеріалі.
У перші хвилини урочистого відкриття зі сцени лунають дзвінкі дитячі голоси — це учні Школи вільних та небайдужих, гурт «Самі по собі», виконують гімн України. Під живу музику оркестру повна зала людей підспівує слова Чубинського «В ріднім краю панувати не дамо нікому!» З вітальними словами до освітян виходить прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він називає фестиваль «Вчителі майбутнього знаковою подією для України та дякує вчителям за енергійну і невтомну працю.
— Наше завдання — дати нашим дітям освіту із поглядом в майбутнє. Світ стрімко змінюється, з’являються нові професії, інші зникають. Школа повинна готувати учнів до викликів, щоб кожен та кожна знайшли своє місце на ринку праці, щоб кожна професія розкривала внутрішній потенціал кожного учня, дозволяла втілити в життя плани та амбіції, — каже прем’єр-міністр. І на завершення промови підсумовує: — З такими вчителями Україна вистоїть.
Привітати учасників події на сцену виходять засновники фестивалю Зоя Литвин та Юрко Назарук.
— Попри війну, попри щоденні виклики та трагедії ми знову разом на вже п’ятому фестивалі «Вчителі майбутнього», — каже зі сцени голова Освіторія, ініціаторка премії Global Teacher Prize Ukrainе Зоя Литвин. — Це яскравий доказ того, що українська освіта сильна та непереможна. Ви й є ця сила та непереможність. Ми живемо в часи дуже швидких змін. Можна зранку прокинутися та дізнатися, що в світі почалася ще одна війна. А наступного ранку дізнатися, що твоя професія вже є менш актуальною. Адже технології змінюють ринок праці щоденно. Вони спрощують наші рутини, в чомусь допомагають. Вони можуть навіть ефективно навчати дітей, наприклад, іноземних мов. Але є одна річ, якої ніколи не навчить жодна машина: це бути людиною. Це під силу лише вам, учителям. Ви формуєте характер і закладаєте цінності. Ви навчаєте наших дітей бути і навіть залишатися людьми в цьому світі змін, які не завжди на краще. І от коли я сьогодні дивлюся на цю залу, коли ми працюємо з українськими вчителями разом, я завжди згадую, що слово «освіта», недаремно походить від слова світло. Ви світили цілий рік своїм учням. Ви світили іноді навіть у повній темряві. Ви підсвічували шлях, коли не завжди самі бачили ту дорогу попереду. І ми б дуже хотіли, щоб фестиваль був для вас можливістю підзарядити свої батарейки.
— Хоча у цьому залі проходить безліч івентів, я чекаю на фестиваль цілий рік, немов на свято, — зізнається співзасновник холдингу емоцій «!FEST»та Школи вільних та небайдужих Юрко Назарук. — Це можна порівняти лише з родинними святами. Може, гуцульське весілля. Але це тоді, коли ти не всіх знаєш, але знаєш, що ти прийшов у правильне місце, бо тільки вчитель може зрозуміти вчителя. Школа — це поєднання вчительського серця та решти речей. Вчительське серце, як ноги футболіста, варто страхувати, бо без нього нічого не буде. Раз завдяки ньому така магія відбувається, то нині, коли тут зібралися майже дві з половиною тисячі вчителів, магія їхніх сердець здатна творити дива.
Просто на фестивалі започаткувують нову традицію: проводити урок свободи. На нього запрошуватимуть інтелектуальних лідерів нації, тих, хто, можна сказати, уособлює незламність та прагнення незалежності. Й перший такий урок провела славетна українська парамедкиня Тайра (Юлія Паєвська).
— «Я знаю грамоту свободи — Її підписують мечі!» — розпочала вона рядками поетеси Ліни Костенко. — Я все життя навчаюся. Мої вчителі — це життя, й на жаль, війна та ворог. Ворог несе з собою не лише бомби, ракети. Найстрашніша зброя — те, що руйнує свідомість — це, в першу чергу, пропаганда. Хто, як не вчителі, може сформувати стійкість наступних поколінь та навіть дорослих, аби протистояти цьому отруйному явищу. Найважливіше, як на мене, навчити дітей критичного мислення. Щоб це було на рівні рефлексу як дихати. Перемога дістається в голові та серці. Зброя лише закріплює перемогу. Я хочу попросити вас від імені моїх загиблих побратимів та посестер звернути увагу на те, що здатність зберігати оту впевненість, яка дає нам всім можливість перемогти, можливість не просто пручатись, а саме перемогти ворога, залежить від вас. Мова свободи — найголовніша мова в світі. Це українська мова. На вас дуже висока відповідальність, — продовжує Тайра. — Подбати, щоб діти, тих, хто воює, тих, хто загинув, хто не може приділити своїм дітям достатньою увагу, були виховані і навчені так, щоб вони могли ними пишатися, насправді пишатися: вільна людина, вільна мова, вільна країна.
Спілкування освітян продовжує панельна дискусія. Її модератор, шоумен, лідер ГО «Спортивний рух «ДжуніорЗ» Олександр Педан жартує, що ніяковіє поруч із міністром освіти, коли в самого вся родина — учні: син у школі, донька на бакалавраті, дружина здобуває другу вищу освіту, а він сам в Українському католицькому університеті, на магістратурі, і зараз прогулює пару.
— Щоб виграти завтрашній день, ми маємо розбудовувати освіту нової якості — сучасну, стійку, з ідентичністю як опорою. Завершити деокупацію свідомості — це завдання, до якого нас веде реформа Нової української школи. Продовжуючи цей шлях, ми оновлюємо зміст, змінюємо освітні програми, підтримуємо вчителів, інвестуємо в середовище — і водночас коригуємо реформу там, де вона просіла через пандемію та війну. Ми чесно подивилися, що працює, а що потребує оновлення, і саме тому запустили комплексну політику «Освіта для життя» як наступний етап змін.
Міністр освіти анонсує, що напрацювання міністерства освіти, експертів, візіонерів, громадських організацій, вчителів-лідерів, методистів-лідерів у липні презентують для громадського обговорення: 9 концепцій галузей освіти. Також він нагадує, що держава інвестує в навчання вчителів щороку понад 150 млн грн, і буде нарощувати цю суму.
Вчителька початкових класів Івано-Франківщини, переможниця Global Teacher Prize Ukrainе 2024, що увійшла до переліку 50 найкращих педагогів світу за версією Global Teacher Prize-2025 Леся Павлюк підкреслює, що за часів війни, коли діти рано дорослішають, школа є для них місцем спілкування, дружби, взаємопідтримки. Зараз відбувається оновлення держстандарту початкової освіти і вона підтримує ідею про розвантаження дітей, щоб дати їм можливість формувати ті м’які навички, які, справді, потрібні для життя.
Вчитель-військовослужбовець Борис Ховряк, який став героєм фільму Катерини Горностай «Стрічка часу», нагадує зі сцени фестивалю, що поле бою — це не лише лінія фронту, це й освіта. Вона сьогодні формує тих, хто уже завтра буде захищати Україну, та тих, хто буде відбудувати нашу країну. Він і сам віддалено намагається втілити один педагогічний проєкт у рідній чернігівській гімназії № 9, а на майбутнє має ще кілька, які будуть спрямовані на популяризацію сучасних технологій та на патріотичне виховання.
На вчительський фестиваль запросили й учнів. Одна з них, талановита МАНівка Київщини, яка створила дитячий нейротренажер на міжпівкульну взаємодію мозку, десятикласниця Ірина Кориневська вважає за велику проблему сучасних підлітків те, що вони йдуть здобувати вищу освіту майже машинально, не усвідомлюють, ким хочуть стати в житті. Тож вчасна профорієнтація — на часі.
Директор з питань освіти та навичок ОЕСР, засновник PISA Андреас Шляйхер порівнює українську освіту із квіткою, що проростає крізь бетон попри виклики війни. Він підсумовує панельну дискусію з притаманною йому візіонерською глибиною.
— Цей світ більше не винагороджує вас за те, що ви знаєте. Світ винагороджує за те, що ви можете зробити з тим, що ви вже знаєте, за відповідальність, ініціативу, цінності, свідомість.
Источник: www.osvitoria.media