Для гармонійних стосунків важливо обирати партнера з надійним типом прихильності, який при знайомстві відкритий, щирий та виявляє інтерес, проте щасливі стосунки можуть бути і у людей дисфункціональних типів, повідомили у пермському політеху.
Теорію прихильності розробив британський психоаналітик Джон Боулбі у середині XX століття. Вирізняють кілька типів прихильності: надійний (умовно здоровий і функціональний) і уникаючий, тривожний і дезорганізований (тривожно-уникаючий). Останні три вважаються дисфункціональними. Вчені кафедри соціології та політології пермського політеху зазначають, що гармонійні та щасливі стосунки можливі навіть у спілці двох дисфункціональних типів. Однак для будь-якої людини найбільш благотворною буде побудова відносин з партнером з надійним типом прихильності.
“У цьому випадку тривожна людина отримує таку необхідну стабільність і підтвердження почуттів, що уникає — простір без тиску, а тривожно-уникаючий — безпечне середовище для подолання внутрішнього конфлікту. Однак такі спілки вимагають усвідомленості: тривожність може втомлювати, а дистанція “Соціологія та політологія” політеху Марія Дуванська.
За її словами, при знайомстві людина з надійним типом прихильності виявляє спокійну відкритість і щирий інтерес до партнера, тривожна — прагне швидкого зближення і вимагає постійного підтвердження взаємності, уникає — демонструє стриманість і уникає розмов про особисте.
Крім того, люди підсвідомо обирають партнерів, які підтверджують їхню звичну поведінку. Класичний приклад – пара тривожного і уникаючого типів, де перший жадає близькості, другий ухиляється. Ці відносини знайомі та зрозумілі, незважаючи на біль, який приносять. Деякі усвідомлено розривають цей цикл, прагнучи здорових відносин. При цьому тривожно-уникаючий тип здатний адаптуватися до будь-якого партнера, виявляючи відповідний бік своєї натури. Але двом таким партнерам разом важко через нестабільну динаміку близькості та дистанціювання, зазначили у виші.
Старший викладач кафедри “Соціологія та політологія” політеху Ольга Ганіна пояснила, що до кінця 20 століття, зі зростанням усвідомленості в батьківстві, частка людей з надійним типом уподобання стала збільшуватися серед представників поколінь Z (народилися з середини 1990-х по 2010 роки) та “альфа”. Однак зараз набирає сили і тривожно-уникаючий тип. Це відображення соціального конфлікту: з одного боку, цінність емоційної близькості в сім'ї визнається, з іншого — інститут шлюбу переживає кризу як зростання розлучень. Цей внутрішній розкол у суспільстві породжує у людей протиріччя: сильне бажання побудови відносин поєднується зі страхом та недовірою до них, зазначає Ганіна.
“У покоління X, що народилися в 60-70-і роки, помітно вища частка уникаючого типу прихильності. Це результат виховної моделі, де цінувалася рання автономія дитини: батьки забезпечували фізичний догляд, але емоційно дистанціювалися, вважаючи близькість і зайву турботу шкідливими. Покоління Y-мільєні тривожного типу. Їхнє дитинство припало на період радикальних змін, коли батьки, намагаючись адаптуватися, часто були непослідовні: то емоційно доступні, то повністю занурені у свої проблеми”, – зазначила вона.