Джерело — Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України
Які зміни очікують на освіту? Які трансформації нам потрібні? Що лише в планах, а що вже зроблено? На що йдуть державні кошти? Такі теми підіймали учасники конференції «Освіта нової України», яку організувало Міністерство освіти і науки під егідою Офісу Президента України.
Найголовніші цифри освіти 2025
- Реєстр пошкоджених або зруйнованих об’єктів освіти України налічує близько 4 тис. об’єктів, а це понад 10% всього фонду освіти. Понад 10% з пошкоджених шкіл вже відбудували. Відновлено або відремонтовано 1652 заклади освіти. Тобто освітяни перебувають у постійному процесі відновлення того, що ворог руйнує.
- Створено 383 центри цифрового навчання в громадах, які найбільше постраждали від війни.
- Побудовано 15 підземних шкіл-укриттів.
- Зведено 126 нових шкільних кухонь і їдалень.
- За два роки уряд виділив близько 14 млрд грн на ремонти й будівництво укриття в школах. Наразі 80% усіх українських шкіл мають укриття різного типу.
- 2,8 млрд грн спрямували на закупівлю шкільних автобусів.
- За два роки виділили 3,4 млрд грн субвенції і ще майже 500 млн грн на обладнання для старшої школи (на облаштування кабінетів фізики, хімії, математики, біології, географії та STEM-лабораторій у майбутніх ліцеях).
- Понад 1 млрд грн держава спрямувала на розвиток профтехосвіти.
- Державні гранти на навчання для контрактників отримали близько 13 тис. студентів.
・・・・・
180 підземних шкіл та гранти для дорослих
— Як сказав відомий український педагог Паул Пшенічка: «Освіта сьогодні — це питання національної безпеки». Саме школа формує те, що не здатна зруйнувати жодна рашистська ракета: ідентичність, громадянську свідомість, здатність до критичного мислення, до адаптації і розвитку, — наголосив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. — Бо сильна освіта — це сильна Україна. І саме тому Верховна Рада не просто розглядає освітні законодавчі ініціативи, а творить відповідну законодавчу базу для розвитку освіти.
Руслан Стефанчук нагадав, що в Україні кілька десятків законів, наказів та інших законодавчих актів стосуються освіти. Тому актуальним є створення освітнього кодексу, тобто нормативно-правового акта, де будуть зведені всі ці закони. Це та частина суспільного життя українців, яка потребує фахової юридичної законодавчої кодифікації. І український парламент готовий до такої роботи.
Про пріоритет безпеки освітнього процесу згадав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, до кінця року планують ввести в експлуатацію понад 180 підземних шкіл. Ще один пріоритетний напрямок — профтехосвіта, завдяки якій учні швидко виходять на ринок праці, здобувають досвід для подальшого зростання та можливість відбудовувати Україну. У планах також впровадження механізму фінансування дуальної освіти, гранти від держави та громад для навчання на базі підприємств.
— Кожен рівень освіти в Україні — від дитячого садочка до навчання впродовж життя — повинен мати міцне законодавче підґрунтя, захищене ресурсами, визнане суспільством і спрямоване на розвиток людини, — підкреслив він.
Чому технічна освіта в пріоритеті
Ключова місія Мінцифри — побудувати найзручнішу цифрову державу у світі для громадян і бізнесу. І за останні роки Україна зі 102 місця опинилися на п’ятому у світі за розвитком цифрової держави. Про це розповів віцепрем’єр-міністр України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров. А потім презентував цілу програму розвитку закладів освіти найближчим часом.
Боротьба з агресором також потребує розвитку освіти. Сьогодні в Україні найбільша кількість компаній, які виробляють дрони. Також тут виготовляють власні ракети й багато інших технологічних засобів для того, щоб боротися за нашу свободу. І це також результати роботи системи освіти, тому що в Україні велика кількість інженерів. 300 тис. фахівців працюють у галузі технологій.
У боротьбі за незалежність Україні доводиться одночасно проходити свій шлях трансформації у такий період розвитку людства, коли є чимало викликів, нових можливостей, таких як штучний інтелект. Тож освіта має готувати професіоналів для сучасної інноваційної економіки, людей, які здатні захистити свій дім.
Підтвердила курс на технічну освіту і пані перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлії Свириденко. Зокрема, цього вступного року планують збільшити чисельність держзамовлення на технічні спеціальності на 27,6%. Вона переконана, що це революційні зрушення для системи державного замовлення, і сподівається, що депутати підтримають законопроєкт, який дасть змогу готувати тих фахівців, яких потребує ринок праці.
Що важливо?
1. Освітній менеджмент. Заклад освіти повинен мати ефективний менеджмент, прозорі цілі, звіт за цими цілями, можливість швидко наймати людей, виплачувати бонуси, інвестувати в простір.
Що нового? Створення незалежних наглядових рад в університетах. Їх обирають, а потім вони прозоро обирають ректорів. Також університети мають змогу вільно використовувати кошти, залучати експертів з усього світу, платити більше заробітну плату тощо. Поки що це експеримент, до якого залучено три університети, але невдовзі пілот планують масштабувати на всю країну. Наприклад, Київський авіаційний університет зробив великий стрибок у розвитку за останні пів року завдяки такому підходу.
2. Педагоги. У вчителів має бути все для того, щоб фокусуватися на освітньому процесі, а не думати про бюрократію, про те, як виживати, як боротися з неякісним освітнім менеджментом. Бо нещаслива людина, освітянин, не зможе запалити серце дитини.
Що нового? Уряд і парламент працюють над тим, щоб сформувати новий підхід до заробітної плати вчителя, але це потребує часу. Це найскладніше питання. Адже через війну весь фінансовий капітал спрямовано на захист країни.
Полегшенням у роботі, економією часу, дебюрократизацією процесу має стати запуск цифрової платформи «Мрія». До кінця року до неї має бути під’єднано 2 тис. шкіл. А в наступному році планують повністю покрити всі школи країни.
3. Освітній простір. Для майбутніх інженерів ще в школах має бути достатньо сучасних лабораторій. До візії належить також прагнення, щоби українці вміли захистити себе і надати першу медичну допомогу.
Що нового? Зводять 100 сучасних лабораторій для STЕМ-освіти. Запрацюють 980 центрів з оновленого шкільного предмета «Захист України».
Розроблено нові формати інклюзивної допомоги. Зокрема, комплексне безоплатне навчання, яке дає змогу людям із втратою зору наново здобути навички, які потрібні в повсякденному житті. А також центри підтримки студентів з особливими потребами для консультування та підтримки їх під час вступу, навчання та складання іспитів з використанням потрібних технічних засобів.
Капсула з руїн — до космосу
Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий почав з того, що його та колег постійно питають: чи на часі ці зміни? Чи не почекати завершення війни? Він розповів історію:
— У 2019 році ми з колегами доєднали Україну до проєкту SSEP, в якому шкільні команди досліджують певну проблематику з хімії, біології, фізики, висувають гіпотези та відправляють розробки для дослідження на міжнародну космічну станцію. Одна з харківських шкіл, гімназія № 47, півтора року готувала медичний проєкт: вплив мікрогравітації на структуру пломб. У 2022 їхні результати отримали схвалення, вони мали передати капсулу на космічний корабель. Але інша ракета, ворожа, сконструйована для вбивства, зруйнувала гімназію. Війна розлучила шкільну команду.
Утім, згодом педагог та діти, які перебували в різних куточках України та світу, онлайн повернулися до роботи. Вони захистили проєкт на міжнародному рівні та вибороли право перевірити гіпотезу в космосі. Але сама пробірка з експериментом залишилася в зруйнованій шкільній лабораторії.
Учитель поїхав до Харкова, який у той час ще інтенсивніше, ніж нині, обстрілювався, пробрався в зруйновану школу і знайшов капсулу.
Команда юних дослідників разом з Андрієм була присутня на запуску ракети, а гіпотеза наших школярів була підтверджена астронавтами-дослідниками.
У них було достатньо підстав для того, щоб відмовитися від своєї мети, але вони обрали рух вперед.
Плани на найближчий час
Міністр освіти розповів про ті новації, що вже підготовлені.
Зміст освіти. Змінюємо, роблячи його гнучким, актуальним та цілісним. 9 нових галузевих концепцій будуть викладені у червні на громадське обговорення, а в липні будуть затверджені. Найкращі педагоги-практики, візіонери, галузеві експерти доєдналися до цієї роботи. Ключові принципи: міждисциплінарність та інклюзивність, бо світ цілісний, практична спрямованість, наскрізність цілей, формування ціннісних орієнтирів, ідентичності та громадянських компетенцій, розвиток м’яких навичок.
Професійне зростання вчителя. Держава спрямує кошти платників податків за вчителем, педагогом, освітнім адміністратором, надавши йому широкий конкурентний вибір для професійного зростання, а також створить нові можливості для «тих, хто навчає тих, хто навчає». Marketplace для вчителів, платформа для професійного зростання освітян, пілотно запрацює вже в цьому році, а в наступному році освітянин самостійно формуватиме проєкт свого розвитку та сплачуватиме за нього коштами, наданими на цю мету державою.
Середовище й обладнання. Якщо ми прагнемо, щоб молодь обирала для себе природничі, інженерні, математичні дисципліни, маємо подружити її з дослідницьким та інженерним обладнанням ще в школі, ближче, ніж вона дружить зі своїм смартфоном.
Дошкілля. Низка тривалих якісних досліджень свідчить на користь дошкілля як передумови успіхів людини. Саме дитячий садок є першим соціальним середовищем, ширшим за сім’ю, в яке потрапляє людина. Реформи, які відбуваються в цій галузі, спрямовані на розвиткову роль дошкілля, соціальний статус вихователя та диверсифікацію форм закладів дошкільної освіти. Завершується робота над оновленням штатних нормативів, Держстандартом дошкільної освіти, змінами в тарифних розрядах тощо. Водночас для громад створені можливості встановлювати заробітну плату вищу за встановлену Кабінетом Міністрів. Тобто тарифна сітка стає нижнім порогом. Можна буде розвивати мережу за різними типами організації освітньої діяльності та залучати приватну ініціативу. У цілому сфера дошкілля стає суттєво дерегульованою.
Коли укриття стане спортзалом
— Скільки активного часу життя людина до 25 років перебуває в освітньому процесі? — запитав у присутніх перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець. — Відповідь: аж 64%. Простір, у якому перебуватиме цей час людина, фактично формує її бачення, смаки, що їй подобається, що вона вважає красивим. Тому під час відновлення освітньої інфраструктури введено принцип build forward better: не відбудовувати, як було, а сформувати новий підхід та узгодити зі стандартами ЄС. На цю потребу вдалося виділити рекордні 22 млрд грн за минулі два роки. За ці кошти буде збудовано або оновлено понад 1500 освітніх просторів в усіх ланках освіти. Також уряд інвестує в протипожежну безпеку, стимулює створювати безпекові рамки. Частина закладів старшої профільної школи потребуватиме гуртожитків, які також планують звести.
Укриття та підземні школи не мають бути актуальними лише за часів війни. Вони матимуть подвійне призначення. Скажімо, у Фінляндії кількість місць в укриттях набагато більше, ніж населення, тому що свого часу вони теж готувалися захищатися від нападу. І вони не закинули ці простори: там зараз підземні стадіони, скеледроми, спортзали, приміщення для відпочинку та настільних ігор тощо. Так само планують зробити і в нашій країні. Відбудеться це тоді, коли війна завершиться та українці почуватимуться цілком безпечно.
Источник: www.osvitoria.media