Якось моя подруга своєю малолітражкою на заправці перегородила дорогу жирному “Мерседесу”. З нього виліз відповідний, проте симпатичний чоловік. Побачивши тендітну білявку, він посміявся з стереотипної ситуації і, слово за слово, взяв у неї телефон.
Подруга чи то не надала значення знайомству, чи погано розбиралася в цінах на цю лінійку автомобілів німецького концерну. Одним словом, дзвінка вона із завмиранням серця не чекала і навіть імені свого нового знайомого не запам'ятала. Тому йому довелося кілька хвилин нагадувати, хто він, перш ніж чоловік запропонував їй зробити сюрприз. Коли подруга попросила роз'яснити про сюрприз детальніше, то виявилося, що він мав на увазі прогулянку до його заміського будинку на Жуковому острові.
– Давай, – сказав він, – я зараз до тебе заїду, і поїдемо до мене на Жучку – я тебе на своєму гідроциклі покатаю!
Моїй подрузі слово «Жучка» жваво нагадало про собаче весілля, і, звичайно ж, вона нікуди не поїхала. Але ви не можете навіть уявити собі подив чоловіка, якому вона відмовила у побаченні! Було видно, що на його життєвому шляху дівчата ніколи не відмовляли йому зі студентської лави. А як можна було не хотіти їхати на Жучку чи навіть на край світу на «Мерседесі» вартістю 150 тисяч євро – це взагалі було за межею його розуміння!
Можливо, після скасування поїздки до горезвісного заміського будинку вони б більше не зустрілися. Але загадкова блондинка так зачепила власника дівочих дум, що він продовжував їй телефонувати протягом місяця, регулярно то обіцяючи покатати на мотоциклі, то пропонуючи заїхати до неї в гості дорогою з Кривого Рогу. Про ці привабливі анонси подруга висловилася коротко: “Це якщо відразу на такі дрібниці погоджуватися, то потім чогось глобального і не допитаєшся!”
І знаєте, що? Вона абсолютно права. Справа не в підвищених запитах, як деякі подумають. У неї запити якраз нормальні – мені вони нагадали про вічні цінності.
Наприклад, деякі жінки призабули, що треба якось дозволяти чоловікові завоювати себе! Нехай ударить палець об палець, перш ніж затягнути до себе в ліжко! Нехай зробить хоч якісь вчинки, що виходять за рамки звичайного «заходь до мене подивитися гравюри/мотоцикл/хом'ячка». Подарує шиншилу або екзотичні квіти. Запросить на вихідні до Венеції чи до Львова, чи подивитись місячне затемнення з Лисої гори. Вночі привезе вегетаріанську піцу чи варення з волоських горіхів, поставить під парадним та поїде. Замовить пожежну машину, щоб постукати вранці у вікно та засунути у кватирку кульки та любовну записку. Навчиться робити заради улюбленої суші або вишивати хрестиком. Або вивчить пісню грузинською мовою, щоб заспівати її під вікнами…
Тому що чоловіки – та чого гріха таїти, усі люди! – Цінують тільки те, у що вони вклалися. Причому не обов'язково матеріально, а й емоційно, фізично витратили час і так далі. Чоловіки перестали робити вчинки заради жінок не тому, що здрібніли, – скоріше тому, що жінки стали простіше ставитися до стосунків, вибачте за безглуздий каламбур. А потім нарікають, що кави в ліжко не дочекаєшся! А чого його чекати, якщо постіль трапилася буквально відразу ж після знайомства, і начебто вже й нема чого з цього приводу паритися, все сама зробить?
Не сперечаюся, доступні способи контрацепції спростили справу досі – тепер, раз переспавши, можна і не одружуватися, і не відповідати потім за своїх дітей від цієї жінки. Звичайно, дорогі дами, якщо ваша мета – просте проведення часу сьогодні ввечері, то в більшості випадків безглуздо чекати потім діамантового кільця.
А якщо ви чекаєте саме кільця та відносин, що виходять за рамки «пару раз переспали», то дозвольте собі потягнути час. Нехай чоловік, перш ніж завоює ваше серце, виявиться якось несподівано – інструкція наведена вище! І тоді кільце, рука та серце виявляться логічним продовженням – адже витративши на вас так багато, він буде змушений одружитися за розрахунком.