Усі шлюби вдалі. Проблеми виникають лише тоді, коли починається спільне життя “(Франсуаза Саган).
У сімейному житті не завжди буває все гладко, без конфліктів, сварок, нерозуміння, претензій тощо. Дійсно, життя прожити – це не поле перейти, а сімейне життя прожити ще складніше, тому що необхідно постійно враховувати думку людини, яка мешкає поряд з тобою.
Нещодавно я прочитала про те, що американський психолог Ерік Берн у своїй книзі про ігри, в які грають дорослі люди, описав типові психологічні стани, властиві кожній людині. Цим станам умовно можна дати такі назви як “Батько”, “Дорослий”, “Дитина”. Відразу хотілося б наголосити, що всі ці стани “живуть” у кожній людині одночасно і виявляються почергово.
Отже, хто ж “Батько”, “Дорослий” та “Дитина”?
“Батько” найчастіше “говорить” у вас тоді, коли ви зарозуміло повчаєте іншу людину. Даєте поради та читаєте йому нотації, іншими словами, намагаєтеся вчити вашого ближнього життя, яке, як вам здається, він зовсім не розуміє. І без вашої участі навряд чи впорається з проблемами, що склалися.
“Дорослий” найбільш розсудливий і розумний. Тільки в цьому стані
людина здатна зрозуміти іншого, підтримати та адекватно розцінити будь-яку ситуацію, прийняти правильне рішення. Тільки “Дорослий” здатний поважати інших і себе, приймати все так, як є і не вимагати себе особливої уваги.
“Дитина” досить впертий і примхливий. У цьому стані людина демонструє своє невдоволення оточуючими та собою, невпевненість у своїх силах. Але часом у такому стані люди більш розкуті і вільні, як справжні діти. Вони то радіють, то ображаються, то сміються, то показують свій поганий настрій.
Конфлікти виникають у сім'ї часом тільки тому, що один завжди виступає в ролі “дитини”, а інший – “дорослого” або “батька”. Зрештою це набридає, і тут уже без взаємних претензій не обійтися. Для того, щоб цього не траплялося, необхідно по черзі “випускати” у світ то “дитину”, то “батька”, то “дорослого”. Адже всі ці стани повинні проявлятися лише відповідно до певної ситуації, а не постійно.
Всі чули слова про те, що милі лаються – тільки тішаться. На жаль, сварки можуть призвести до цілковитого розвалу сім'ї, тому найкраще навчитися обминати всі гострі кути і тішити себе тільки радісними подіями, а ніяк не сімейними розбірками.
“Чоловік із дружиною – як дві половинки ножиць. Іноді розходяться, але спробуй стати між ними!” (Семюель Л. Джексон).
Найчастіше одне з подружжя вибирає собі роль ” батька ” і постійно повчає свою другу половинку. З його боку звучать такі слова: “Ти це не прибрав”, “Піди, помий посуд”, “Скільки можна тебе просити…” і т.д. “Батько” так і “кричить” у ньому, він постійно чимось незадоволений, все йому здається не так, неправильно. “Батько” постійно бурчить, йому хочеться всіх перевиховувати, повчати, командувати. А кому це сподобається?
У таких ситуаціях той, кого постійно перевиховували, починає схилятися до думки, що час уже йти, інакше його власне “Я” буде остаточно задавлене. Або той, хто повчав, раптом розуміє, що сили перевиховувати другу половинку вже під кінець, а результату немає, і приходить думка, що треба розлучитися.
Насправді необхідно завжди пам'ятати, що шлюби укладають дорослі люди, а відповідно, і вести себе в сімейному житті обом потрібно так, як належить “дорослим”. Тільки так можна уникнути конфліктів та непорозуміння. Тільки так можна зберегти сім'ю та вберегти один одного від взаємних претензій.