Основну сесію НМТ у 2025 році супроводжувало чимало складнощів і емоційних обговорень у соцмережах, про які можна почитати тут. Вкрай виснажливим став досвід складання учнями 4-годинного тесту на наступний день після нічних обстрілів, коли діти приходили на НМТ, не поспавши й кількох годин. Чи зміниться підхід до форми й змісту тестування у 2026 році з урахуванням непростого цьогорічного досвіду?
Спікерка:
Тетяна Вакуленко,
директорка Українського центру оцінювання якості освіти, національна координаторка міжнародного дослідження PISA в Україні
Чому НМТ не переносять, якщо його дата співпадає з нічними обстрілами?
— Якщо в Києві масовані обстріли вночі відбуваються 1-2 рази на тиждень, то на сході чи півдні України такі атаки ворога — щоденна реальність, на жаль. Ми не маємо змоги переносити всі дні оцінювання. Та й не впевнені, що самі вступники цього хотіли б, адже спілкуємось із ними і знаємо, що більшість проти переносів. Бо ситуація в нашій країні є невизначеною, як і наше майбутнє. Проте ті вступники, які з поважної причини масованих обстрілів пропустили НМТ під час основної сесії — мають повне право пройти тест у межах додаткової сесії. Для цього вона й призначена.
Щоб скористатись такою можливістю, вступник протягом трьох наступних днів з дня оцінювання мають подати документи до відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.
НМТ і війна: чільні виклики
➡ Руйнування і пошкодження тимчасових екзаменаційних центрів
— Під час цьогорічної сесії НМТ стались прикрі історії про руйнування закладів освіти, які були нашими тимчасовими екзаменаційними центрами, — розповіла під час брифінгу Тетяна Вакуленко. — Іноді це траплялось просто напередодні оцінювання, і тоді доводилось діяти блискавично й переводили вступників до інших локацій, щоб НМТ для них відбулось. У деяких ситуаціях оперативно вирішити проблему не вдалось, і ці вступники пройдуть оцінювання в межах додаткової сесії.
➡ Повітряні тривоги нон-стоп
Дуже часто супутниками НМТ стають повітряні тривоги. На жаль, не в усіх регіонах України є достатня кількість укриттів, щоб усі вступники проходили тестування саме в облаштованих приміщеннях. Тому вступникам доводилося переходити в окремі укриття й перебувати там до завершення повітряної тривоги — це питання базової безпеки.
Також за час проведення НМТ 2025 стались руйнування об’єктів, пов’язаних із електропостачанням або інтернет-мережею у тимчасових екзаменаційних центрах. Через це доводилося переривати оцінювання, затримувати вступників.
➡ Несподіванки під час проведення НМТ за кордоном
Ми проводимо НМТ не лише в Україні, а ще у 33-х країнах світу. У кожній країні своя специфіка, і в деяких містах вступникам важко було знайти локацію проведення — онлайн-карти не спрацьовують.
➡ Великі складнощі із добиранням у прифронтових містах
Ще одним грандіозним викликом для наших вступників стала потреба подорожувати до тимчасових екзаменаційних центрів. На жаль, ми не можемо проводити оцінювання в Херсонській, Донецькій, Луганській області та частково в Харківській. Це означає, що вступникам із цих населених пунктів — а вони продовжують жити в цих непростих умовах — доводилося їхати 3, 4, а то й 5 годин, щоби пройти оцінювання.
«Обов’язкова математика на НМТ псує мені загальний бал! Може, заберете цей тест?»
Вельми поширена ситуація: абітурієнт збирається вступати на творчу спеціальність і вважає, що математика йому «точно не потрібна». Мовляв, псує загальний бал і через це начебто доводиться їхати на вступ за кордон, щоб бали за математику не враховувались.
Ось як прокоментувала Тетяна Вакуленко цей закид до УЦОЯО, який можна часто почути від учнів і їхніх батьків:
— Вкрай дивно чути про те, що в межах вступу до закладу вищої освіти абітурієнту знання із певних предметів НЕ потрібні. На моє щире переконання, вища освіта і її концепти передбачають, що людина готова навчатися, пізнавати нове. Коли вступник говорить щось на кшталт «А це мені не потрібно, а це мене не цікавить,» коли мова йде про фундаментальну, глобальну галузь, пов’язану з мисленням людини і здатністю відпрацьовувати певні алгоритми й виконувати певні дії — це викликає настороження і дисонанс.
Відповідаючи на частину про «псування загального балу», який негативно може вплинути на конкурсний — це не релевантно відносно творчих спеціальностей. Адже у відповідному порядку прийому на навчання до закладу вищої освіти, до результатів НМТ застосовується коефіцієнт. І значення цього коефіцієнта залежить від спеціальності, на яку претендує вступник.
Якщо говоримо про творчі спеціальності — коефіцієнт, застосований до математики, є мінімальним. Питання лише в тому, щоб подолати пороговий бал. У цьогорічному оцінюванні пороговий бал — це 5 тестових балів із 32. При цьому завдання, які потрібно виконати, щоб отримати цей пороговий бал — завдання 5,6 і 7 класів.
На мій погляд, якщо вступник(ця) не здатні впоратись із завданнями п’ятих-сьомих класів — вочевидь, вартозачекати із вищою освітою і надолужити шкільні програми. Бо тільки так вступник почуватиметься комфортно у закладі вищої освіти, ду буде ціла низка навчальних предметів і доволі складні програми. А ще — багато завдань для самостійного опрацювання. І ті навички й уміння, пов’язані з математикою, дадуть якісно опанувати цю програму.
«Американець і британка «завалили» НМТ з англійської мови. Чому ж тоді наші учні мають усе це знати?»
Нещодавно в соцмережах обговорювали історію: буцімто американець і британка не змогли скласти тестування з англійської мови в Україні. Але чи існують ці люди насправді? І за яких умов вони тестували себе? Тетяна Вакуленко під час брифінгу прокоментувала і цей резонансний кейс:
— Це історія, яка тестує наше критичне мислення. Дійсно, немає ані підтвердження фатку, що ці люди існують, ані інформації, за яких умов і за скільки часу вони проходили тест. У соцмережах є інформація про 20 хвилин замість однієї години, яка надається українським учням. Важливо розуміти й те, що тести з іноземної мови містять два розділи – це читання, і мовлення. Читання – це величезна частина цього тесту. Навіть якщо ви носії мови, прочитати кілька текстів, які мають 500 і більше слів — неабияке навантаження. Інформацію з текстів треба утримувати в пам’яті, оперувати нею під час відповідей. Якісно це зробити за 15 хвилин навряд чи можна.
До того ж, раджу звернутись до результатів оцінювання читацької грамотності українських учнів в рамках тестування PISA. І саме читацька грамотність — один із найскладніших розділів цього дослідження для наших 15-річних підлітків. Чому? Читання з розумінням, здатність вибирати головне, відокремлювати судження від факту, вміння працювати із аналітичним текстом, обираючи інформацію з кількох фрагментів тексту — навички, які ми часто не можемо продемонструвати навіть у роботі з текстами рідною мовою.
Єдине, чого досягли цією історією автори — прорекламували свої репетиторські послуги на всю Україну.
«Пройшло 4 роки! Чи не час змінити формат НМТ?»
Будь-яка модель оцінювання не є ідеальною. Не існує ідеальних масових моделей. Як кажуть англійською: «All models are wrong, but some are useful» — усі моделі недосконалі, але деякі можуть бути корисними.
Ми в УЦОЯО готові до змін і аналізу критичних зауважень, які продовжують надходити до нас. Але ось що важливо розуміти: запровадження будь-яких новацій чи зміна поточної моделі може ускладнити умови для вступників.
Одне з найчастіших зауважень до УЦОЯО — тривалість оцінювання: чотири години з перервою. Вступникові доводиться сконцентровано, напружено працювати, і вже на останній годині тесту він може втрачати концентрацію, виникає ефект «туману». Ми це розуміємо. Це серйозне навантаження, і воно справді може вплинути на результати другого блоку.
Але якщо ухвалити рішення про проведення оцінювання в дві зміни (це технічно можливо), тоді потрібно чесно зізнатися: вступники з Херсонської, Донецької, Луганської областей, або ті, хто приїжджає з-за кордону чи з віддалених населених пунктів, можуть фізично не мати змоги прибути двічі. І тоді те навантаження, яке нині є в межах одного дня, може розтягнутися на два з усіма супутніми ризиками: повітряні тривоги, перебої з транспортуванням, психологічне виснаження. А якщо з якихось причин не вдасться реалізувати оцінювання в основній сесії або вступник не зможе в ній взяти участь, це означає ще й участь у додатковій сесії. Це вже чотири дні викликів.
Ми готові міркувати над змінами, але тут важливо уявити ваги: на одній шальці — зручність окремого вступника, на іншій — можливість участі для тисяч інших, які живуть у надскладних умовах війни.
«Чому досі відбуваються витоки і зливи завдань з НМТ?»
Починаючи з 2025 року діє нове правило: одразу після тестування забираємо чернетки. Це означає, що учасники втрачають можливість переписувати повністю умови завдань, що є великим потенціалом для їх подальшого поширення.
Але це не завжди працює ідеально. Ми спостерігаємо ситуації, коли деякі учасники просять велику кількість чернеток, і одну з них їм вдається приховати. Саме такі випадки найчастіше стають джерелом витоків завдань у мережу.
Особливо це помітно у частині з історії України, де завдання мають комплексний характер і містять об’ємні текстові фрагменти, картографічний матеріал, візуальні джерела. Коли ці завдання з’являються онлайн, вони часто подані в такому вигляді, що ми їх навіть не одразу впізнаємо. Іноді доводиться буквально «розшифровувати», що це за завдання і що мав на увазі його автор, — настільки перекрученим виглядає варіант, що поширився в інтернеті.
Що ми з цим робимо?
- Забираємо чернетки після тестування — це обмежує можливості для переписування.
- Не публікуємо всі добірки завдань.
І ось чому: У межах національного мультипредметного тесту ми розробляємо понад 20 унікальних добірок з кожного навчального предмета. Це місяці роботи команди.
Кожне завдання — цінне, воно пройшло відбір, експертизу, апробацію. І ми розраховуємо на його повторне використання. Тому повне відкриття усіх варіантів призведе до втрати унікального контенту, який важко відновити у короткі строки.
Для цьогорічних учасників оцінювання це, можливо, не має безпосереднього впливу, але для системи загалом — критично важливо зберігати баланс між прозорістю та безпекою контенту.
Про повтори завдань, чернетки і чесну підготовку
Іноді можна почути: «А хіба в тестах не повторюються завдання з попередніх років?» Так, до 20% тестових завдань можуть бути взяті з попередніх років. І це абсолютно свідоме рішення з нашого боку.
Чому ми це робимо?
По-перше, це інструмент для перевірки порівнянності складності різних тестових добірок. Коли ми додаємо завдання з відомими характеристиками, ми краще бачимо, наскільки складним чи легким є новий тест — це забезпечує справедливість результатів.
По-друге, це мотивація для вступників, які готуються цілеспрямовано. Якщо хтось сумлінно вирішує завдання минулих років, вивчає типові помилки й працює над собою — ми хочемо, щоб ці зусилля мали сенс. Якщо такому вступнику трапиться схоже завдання — він це заслужив своєю підготовкою.
Як УЦОЯ реагуватиме на ризики зливів у 2026 році
Чернетки забиратимемо і надалі. Це працює — і ми вже бачимо результат: майже повна відсутність цифрових витоків у 2025 році.
Лише на початку першої сесії були зафіксовані поодинокі спроби сфотографувати екран. Усі випадки були миттєво виявлені, результати — анульовані, вступ до ЗВО для цих учасників цього року — неможливий.
Ми не повторюємо ті самі завдання в межах одного року. І пояснюємо вступникам: витягти на тестуванні завдання, які вже «злили в мережу», просто неможливо. База якісних, перевірених, змістовних тестових матеріалів — достатньо велика, щоб підготувати унікальні добірки без ризику повтору.
Головне, що ми радимо кожному учаснику: готуйтесь, а не шукайте шпаргалки. Це справді працює.
Источник: www.osvitoria.media