Використання ШІ в освіті зацікавлює учнів, допомагає їм навчатися самостійно та пропонує цікаві практики. Але дослідження показують, що ChatGPT та інші мовні моделі знижують критичне мислення та призводять до меншої залученості в навчання. Це тривожно в контексті освіти, де розвиток міцних когнітивних навичок має велике значення.
Вчені провели дослідження, в якому спостерігали за роботою мозку учнів, які писали есе з ChatGPT, використовували інтернет і виконували завдання самостійно. Яких висновків вони дійшли — розповідаємо в матеріалі.
Дисклеймер: на цей момент дослідження опубліковане, проте ще не рецензоване.
Чому експеримент важливий
Раніше вже були дослідження, які показували негативний вплив ШІ на критичне мислення. Причому молодші користувачі мають більшу залежність від ШІ і, як наслідок, нижчий рівень когнітивних навичок. Це впливає не лише на процес навчання, а й на розвиток загалом.
Нині замість того, щоб загуглити, учні частіше звертаються до ChatGPT. Пошуковики представляють різноманітні погляди, які користувач може сам оцінити. Водночас мовні моделі надають однозначні відповіді, які можуть ненавмисно перешкоджати нестандартному мисленню та висловленню власних поглядів у дітей. І цей перехід від активного пошуку до пасивного споживання контенту від ШІ впливає на те, як діти загалом обробляють та оцінюють інформацію.
Вчені вирішили перевірити, як працює мозок дітей, коли вони пишуть есе з допомогою ШІ та без нього. Вибрали есе, оскільки це когнітивно складне завдання, яке залучає багато психічних процесів, а також це поширене завдання у школах.
Написання есе ставить значні вимоги до робочої пам’яті, адже діти керують кількома когнітивними процесами. Людина, яка пише есе, повинна поєднувати завдання макрорівня (організація ідей, структурування аргументів) та мікрорівня (вибір слів, граматика, синтаксис).
Під час роботи учасників вчені використовували електроенцефалографію (ЕЕГ), щоб перевірити активність мозку. Самі роботи оцінювали викладачі та ШІ-асистент.
Як відбувався експеримент з учнями та ШІ
Учасників розділили на три групи: «ШІ», «Пошуковики» і «Тільки мозок», в яких кожен учасник використовував призначений інструмент для написання есе (або ж не використовував його, як в останній групі).
У другій частині експерименту учасників із групи «ШІ» та «Тільки мозок» попросили помінятися місцями: перші не використовували жодних інструментів, а другі користувалися ШІ.
Аналіз ЕЕГ показав, що групи мали різні типи нейронної активності. Нейронна активність систематично зменшувалася зі збільшенням зовнішньої підтримки. Трупа «Тільки мозок» показала найсильніші та найширші мережі, «Пошуковики» показали середній рівень залучення, а «ШІ» — найслабший.
Розуміння власного есе у групи «ШІ» було найгіршим, далі йшли «Пошуковики», а найкращий результат показали «Тільки мозок». Учасники «ШІ» також погано цитували есе, які вони написали лише кілька хвилин тому.
Коли учасники груп «ШІ» і «Тільки мозок» помінялися, група «ШІ→Тільки мозок» показала слабшу нейронну активність і недостатню залученість. А учасники групи «Тільки мозок→ШІ» продемонстрували вищу пам’ять і залученість. Їхні результати були схожими на результати учасників групи «Пошуковики» під час першої частини експерименту.
Це свідчить про те, що переписування есе за допомогою інструментів ШІ (після написання без його використання) залучало більш широкі взаємодії між мережами мозку.
ШІ робить мозок ледачим
Під час дослідження з написання есе вчені помітили, що найбільше ШІ впливає на те, як учні взаємодіють із текстом. Користувачі можуть ввести мінімальний запит, і ChatGPT згенерує текст за ним. Це економить час, але впливає на здатність учнів запам’ятовувати та відтворювати інформацію. А це ключовий аспект навчання.
Коли учні покладаються на ШІ для написання довгих і складних есе, то інформація з їхньої пам’яті не узагальнюється, вони гірше розуміють і запам’ятовують матеріал. Це свідчить про те, що хоча ШІ може підвищити продуктивність, він також сприяє формуванню «когнітивної ліні». Учні перекладають свої когнітивні процеси на ШІ, а самі втрачають навичку саморегуляції та не заглиблюються в матеріал.
Із ШІ учні не докладають інтелектуальних зусиль, вони не рефлексують та не допрацьовують свої твори. Через це не засвоюють ключові поняття, що важливо для довгострокового навчання.
Пастка інформаційної бульбашки
Нам може здаватися, що якщо ChatGPT узагальнює інформацію з різних джерел, то він пропонує нам різноманітні погляди. Але все навпаки — через свої алгоритми ШІ може давати упереджену відповідь. А це суперечить завданню написати есе, в якому важливо враховувати різні погляди, джерела, наводити обґрунтовані аргументи.
Так учні можуть потрапити в пастку інформаційної бульбашки, де певні переконання підсилюються, а суперечливі докази відфільтровуються. Тож їхні роботи можуть бути необ’єктивними, бо основне джерело дослідження і перевірки фактів для них — ШІ. У науковому світі це називають феноменом ехокамер — коли звучить лише один голос, а інші стишуються.
Через цей феномен учні втрачають доступ до різноманітних поглядів, перестають дискутувати з однолітками. Це негативно впливає на формування власної думки у дітей.
Нещодавно вчені помітили тривожну закономірність: коли учні робили ШІ-запит, у якому вже була упереджена думка, він у своїй відповіді підкріплював їхні погляди та додавав ще більше упереджень.
Це має негативні наслідки для освіти, адже такі інформаційні бульбашки ставлять під загрозу розвиток критичного мислення. Покладаючись на рішення ШІ, учні втрачають можливість розвивати свої аналітичні навички та розширювати горизонти знань.
Як мовні моделі ШІ та пошуковики впливають на навчання
Плюси ШІ
-
ChatGPT може давати користувачам відповіді природною мовою, адже такі моделі добре імітують людське мовлення. ШІ може надавати персоналізовану інформацію, він генерує цілісні, детальні відповіді на запити.
-
ШІ може відредагувати свою відповідь на прохання користувача. Це зручніше, ніж користуватися пошуком у Google. Адже коли учні просять про уточнення й деталі, вони можуть глибше зрозуміти певну тему.
-
ШІ може пропонувати цікаві техніки для повторення вивченого й допомагати з інтервальним навчанням.
Мінуси ШІ
-
Зв’язок між інформацією, яку генерує ШІ, та оригінальними джерелами часто втрачається. Це призводить до поширення неправдивої інформації. Мовні моделі ШІ генерують текст на основі шаблонів у своїх навчальних даних. Тож вони можуть допускати упередження або неточності, тому їхні факти необхідно перевіряти.
-
Зараз ШІ пропонує прямі цитати та посилання у своїх відповідях. Однак проблема вигаданих посилань, сфабрикованих або неправильних цитат — досить поширена.
-
Зручність миттєвих відповідей від ШІ призводить до пасивного споживання інформації. Як наслідок учні будуть поверхнево залучені до навчання, у них ослабнуть навички критичного мислення. Також вони будуть не так глибоко розуміти матеріал та матимуть гіршу довгострокову пам’ять.
-
Знижений рівень когнітивного залучення може сприяти погіршенню навичок ухвалення рішень. Так в учнів може сформуватися звичка прокрастинації та ліні.
-
Завдяки миттєвій відповіді на будь-яке запитання ШІ може зробити процес навчання надто легким і завадити користувачам самостійно розв’язувати проблеми. Простий процес отримання відповідей може знизити мотивацію учнів до самостійних досліджень і пошуку рішень.
-
Використання ChatGPT може призвести до зменшення взаємодії між учнями або соціального навчання. А воно відіграє ключову роль в освітньому процесі та формуванні пам’яті. Спільне навчання та обговорення з однолітками мають велике значення для розуміння та запам’ятовування матеріалу.
-
Актуальною є також проблема плагіату. Учні не отримують важливого досвіду і, відповідно, навчальних результатів.
Найчастіше на ШІ покладаються невпевнені в собі учні з низькою ефективністю. Особливо якщо вони відчувають стрес під час навчання. Тож такі діти надають пріоритет негайним рішенням ШІ, а не розвитку когнітивних і творчих навичок. Учні з вищою самооцінкою та ефективністю — навпаки, більш вибіркові та не схильні покладатися на ШІ.
Плюси гугління
-
Учням, які мають глибокі знання в певній темі, пошук в інтернеті може йти на користь. Вони покращують своє вміння розпізнавати необхідну інформацію та орієнтуватися в складних темах. Наприклад, коли учні пишуть есе, що вимагають онлайн-дослідження, то можуть ефективніше оцінювати й узагальнювати інформацію. Так вони вчаться перетворювати величезний масив даних на зрозумілі, змістовні висновки.
-
Використання Google може стати освітнім інструментом, якщо керуватися стратегією дослідницького пошуку з метою розуміння. Для цього учні повинні формулювати запити різними способами, критичною оцінювати результати пошуку та об’єднувати інформацію з різних ресурсів. Це вимагає когнітивних процесів вищого порядку і перетворює пошук із простої вправи зі збору інформації на процес активного навчання.
Мінуси гугління
-
Непрогнозований характер пошуку в інтернеті може перевантажувати учнів, особливо тих, хто має низький рівень знань у галузі. Такі учні часто стикаються з когнітивним перевантаженням, особливо коли мають справу із сайтами, що вимагають одночасної навігації та розуміння.
-
Пошук може перевантажувати робочу пам’ять. Адже учням доводиться постійно перемикати увагу між різними фрагментами інформації й узгоджувати її з навчальними цілями.
-
Учні, які постійно гуглять, гірше згадують прочитану інформацію. Натомість вони пам’ятають, де її можна знайти. Тобто вони гірше обробляють та запам’ятовують матеріал.
Источник: www.osvitoria.media