Спочатку воно ідеально чисте, але з часом на його поверхні залишаються плями: це чужі слова, очікування, розчарування. Дзеркало починає втрачати ясність, інформує Ukr.Media.
Ми звикаємо до цього і перестаємо помічати, що насправді бачимо не себе, а сліди чужих дотиків.
Так відбувається і з нашими кордонами. Ми дозволяємо іншим поводитися з нами погано, приймаємо це за норму, поки хтось або щось не нагадає нам: "Це не твоя правда".
Чому ми це допускаємо: причини, про які варто знати кожному.
Здатність прощати абсолютно все
Прощення — це потужний інструмент зцілення, але лише коли воно врівноважене самоповагою. Прощаючи без меж, ми перетворюємося на ганчірку, об яку витирають ноги.
Чому це відбувається? Ми боїмося конфліктів і думаємо, що прощення збереже стосунки. Але постійне прощення без змін перетворює вас на людину, яку ніхто не поважає.
Один учень запитав у мудреця: "Як мені пробачити людину, яка завдає мені болю?" Мудрець відповів: "Прости його у своєму серці, але залиш його в минулому. Прощення не означає, що ти маєш продовжувати терпіти."
Справжнє прощення починається з прощення себе. За те, що ви терпіли надто довго.
Страх самотності
Самотність для багатьох звучить як вирок. Ми боїмося, що залишимося самі, що нас ніхто не буде любити. Тому ми терпимо погане ставлення, аби не втратити когось, хто, як нам здається, потрібен нам.
Відбувається такий внутрішній діалог: "Краще так, ніж взагалі нікого…"
Але самотність — це не кінець, а час для зцілення. Час, щоб познайомитися з собою. Воно дозволяє зустрітися з собою і зрозуміти, чого ви дійсно хочете. Іноді самотність — це подарунок, що звільняє вас від токсичних зв'язків.
Нереалізований потенціал людини
Коли людина відчуває, що вона недостатньо хороша, вона схильна приймати менше, ніж заслуговує. Нереалізовані мрії та цілі породжують почуття провини та невпевненості, через що ми дозволяємо іншим принижувати нас.
Чому це важливо: ми часто приймаємо погане ставлення, тому що самі не віримо у свою значущість. Не починаємо діяти, погоджуємося на менше. І це поступово стає нормою. На жаль.
Бажання бачити тільки хороше
Ми часто ідеалізуємо інших людей, наче ігноруючи їхні недоліки. Уперто не хочемо знімати свої рожеві окуляри — це наш спосіб уникнення реальності. Адже якщо ми визнаємо, що людина токсична, нам доведеться щось змінювати. А нам страшно.
Більшість людей самі створюють і живуть у своїх ілюзіях. Замість того щоб бачити реальну людину, ми чіпляємося за ті рідкісні моменти, коли вона була добра, забуваючи про її постійні проступки.
Наприклад, людина каже, що любить вас, але її дії показують протилежне. Ви чіпляєтеся за слова, тому що вони дають вам надію.
Притча: Одна людина тримала в руках розбиту чашу. Її запитали: "Навіщо ти це робиш?" Вона відповіла: "Тому що в ній була вода. Я сподіваюся, що вона знову наповниться".
П'ять кроків до свободи і самоповаги
Усвідомте свою цінність.
Ви — унікальні. Немає нікого іншого з таким же досвідом, вміннями та мріями.
Можна зробити просту практику: Візьміть аркуш паперу і напишіть 10 якостей, які роблять вас особливим. Запитайте друга або близьку людину, що вони цінують у вас.
На іншому аркуші напишіть 10 пунктів своїх досягнень — що у вас вже вийшло.
"Якщо ви не цінуєте себе, світ також не буде цього робити."
Вчіться говорити "ні"
Слово "ні" — це ключ до захисту своїх кордонів. Якщо ви боїтеся відмовляти, запитайте себе: "Що я втрачаю, погоджуючись? І що я можу придбати, якщо скажу "ні"?"
Спробуйте м'які формулювання: "Я не готовий(а) це обговорювати прямо зараз", "Це не те, що я можу зробити".
Задайте собі питання: "Що я втрачаю, коли погоджуюся?"
Притча: одна жінка запитала мудреця: "Як мені захистити себе від людей, які використовують мене?" Мудрець відповів: "Слово "ні" — це ваш щит. Користуйтеся ним."
Розірвіть токсичні зв'язки
Якщо людина приносить вам біль, вона не повинна бути частиною вашого життя. Або так: якщо людина викликає у вас постійний стрес, тривогу або біль, це знак. Розірвати такі стосунки нелегко, але це життєво необхідно.
Що робити?
1. Визнайте, що ви не зобов'язані рятувати всіх.
2. Почніть з малого: скоротіть спілкування.
3. Якщо можливо, поясніть свої почуття: "Мені потрібен час для себе, щоб зосередитися на своєму благополуччі." Є таке чарівне слово — пауза. Пауза у стосунках, пауза у спілкуванні. Пауза завжди розставляє пріоритети і все на свої місця. Спробуйте.
Прислухайтеся до своїх емоцій
Ваші емоції — це компас. Якщо ви відчуваєте тривогу, біль або втому, це знак, що ваші кордони порушені.
Практика: Заведіть щоденник емоцій. Записуйте, як ви почуваєтеся після спілкування з різними людьми.
Зміцнюйте внутрішній голос
Внутрішній голос — це ваш найвірніший друг. Але багато людей дуже відключені від своїх істинних думок і бажань — а чого я насправді хочу?
Спробуйте техніку-афірмацію: Стверджуйте свої права кожен день. Наприклад: "Я маю право бути щасливим. Я маю право говорити про свої почуття."
Уявіть, що внутрішній голос — це вогнище. І чим більше ви підкладаєте дров впевненості, тим яскравіше воно горить.
Життя надто коротке, щоб дозволяти іншим поводитися з вами погано. Ви садівник, і ваш сад — це ваше життя. Пора вирвати бур'яни і дати місце квітам.
Мені дуже подобається тут фраза:
"Поважай себе настільки, щоб у будь-який момент ти міг встати і піти, не пошкодувавши про це".
Повага до себе починається з усвідомлення своєї цінності — це перше і найзначніше. Коли ви знаєте, чого ви варті, ви перестаєте терпіти токсичні стосунки, приниження або несправедливість. Піти — це не слабкість, а прояв сили.
Це здатність вибрати себе, навіть якщо це складно або боляче. Вона показує, що ви не залежите від чужої думки, схвалення або присутності. Це свобода: свобода вибирати тих, хто приносить радість, а не біль.
Ви не зобов'язані чіплятися за те, що руйнує вас. Тут головне собі не зраджувати.
Джерело: ukr.media