Учасники зустрічі обговорили питання узгодженості перетворень між освітніми ступенями – від старшої школи до здобуття ступеня бакалавра Виші мають бути готові до нового типу випускника школи, – МОН
Профільна старша школа буде формувати іншого випускника, і вища школа повинна бути до цього підготовленою.
Про це йшлося на зустрічі Міністерства освіти і науки з керівниками вищих навчальних закладів стосовно впровадження профільної старшої школи та її впливу на вищу освіту.
У зустрічі взяли участь 36 очільників вищих навчальних закладів, які обговорили зміни на перетині шкільної та вищої освіти.
Увага учасників зустрічі була зосереджена на впливі нової моделі старшої школи на майбутніх студентів: їхню підготовку, вибір дисциплін і подальший освітній шлях.
У МОН підкреслили, що це обумовлюватиме, як університетам потрібно буде адаптувати програми бакалаврату.
За словами міністра освіти і науки Оксена Лісового, університетам слід змінити структуру навчального процесу.
«Ми переходимо від єдиної моделі старшої школи для всіх до моделі вибору, де учень визначає власну освітню траєкторію згідно зі своїми інтересами та планами. Відповідно, до університетів надходитиме більш свідомий вступник – з розумінням свого вибору, досвідом відповідальності за нього та більш чітким баченням майбутнього розвитку. Це також означає позитивні зміни для вищої освіти: школа починає формувати основу, з якою студент приступає до навчання – досвід роботи з апаратурою, участі в проєктах, початкові навички дослідження. Університети зможуть будувати освітній процес на іншому рівні – не з початку, а як продовження вже наявного освітнього шляху», – зазначив Лісовий.
Також учасники зустрічі обговорили особливості погодження змін між різними рівнями освіти – від старшої школи до бакалаврату.
Заступник міністра Микола Трофименко обґрунтував потребу переходу на трирічний бакалаврат.
«Профільна старша школа змінює рівень підготовки випускника. Вищий навчальний заклад також має трансформуватися. Там, де зміст програми, результати навчання та вимоги до професії це дозволяють, бакалаврат має ставати трирічним. Потім – дворічна магістратура. Це відповідає сучасним тенденціям розвитку європейської освіти. Саме в цьому напрямку вже рухається й вища освіта: більша самостійність студента, індивідуальні освітні траєкторії, гнучкість у формуванні програми, оновлення стандартів», — зауважив Трофименко.
Водночас, зміни не передбачають автоматичне скорочення термінів навчання, оскільки існують спеціальності, для яких довший період підготовки – об’єктивна необхідність.
«Це, перш за все, професії зі значними технологічними вимогами на передовій науково-технічного прогресу або прямим впливом на безпеку та здоров’я людей», – пояснили в МОН.
Телеграм-каналі Освіта.ua.