Малоефективні дії ворога на Куп’янському напрямку
Противнику вдалося “нафорсувати” аж чотири тактичні плацдарми через річку Оскіл силами 69-ї мотострілецької дивізії, а також низкою приданих частин та підрозділів, проте суттєво розвинути свій успіх все одно не вдалося. Про це заявив Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.
До теми Для Путіна створили всі умови, щоб красиво вистрибнути з війни
У цьому сенсі росіяни намагаються обійти населений пункт Кам’янка з північного сходу та південного заходу, маючи в цьому районі відповідні тактичні плацдарми на річці Оскіл. Щось подібне відбувається й на головному плацдармі, в районі селищ Дворічна та Новомлинськ. Ворог намагається атакувати вздовж річки, на північ, а також у напрямку населеного пункту Кіндрашівка, ведучи запеклі бої за Дворічну та Западне.
Але через те, що діяти йому на плацдармах доводиться виключно піхотою, всі ці спроби поки що виливаються в малоефективні лобові атаки та штурми з великими втратами.
Зрозуміло, що 69-та МСД не зможе атакувати нескінченно довго на напрямках, що розходяться. Адже в такому випадку штурмові підрозділи, які діють за річкою, мають неприємну тенденцію до вичерпання. Особливо, якщо їх постійно безперервно гнати вперед.
Швидше за все, російське командування найближчим часом намагатиметься сконцентрувати свої зусилля за річкою на 1 – 2 ключових для нього напрямках. Ймовірно, один з них буде вздовж річки.
На південь від міста 1-ша танкова армія противника також продовжує спроби розширити горловину свого прориву до річки. Вона пробує наступати вздовж східного берега, намагаючись захопити Колесниківку та Загризове. Безрезультатно.
Далі на південь низка підрозділів 4-ї танкової дивізії за активної підтримки 27-ї ОМСБр намагається просуватися на досить широкому фронті у напрямку Борова. Періодично окупанти здійснюють атаки з рубежу Лозова – Першотравневе. Поки що – з тим же результатом, що і в смузі 2-ї МСД.
Щодо Куп’янського напрямку варто відзначити дві особливості.
1. 6-та ЗВА та 1-ша ТА противника явно діють на своїх суміжних флангах, відповідно до якогось вірогідного плану проведення “Куп’янської наступальної операції”, який, ймовірно, передбачає їхню тісну взаємодію. Разом з тим, зараз 1-ша ТА все ж зосереджує свої основні зусилля в південному секторі своєї смуги (тобто в напрямку Борової).
Швидше за все, це пов’язано з тим, що ще не настав слушний момент для її повної синхронізації з діями 6-ї ЗВА із захоплення Куп’янська.
2. Ба більше, найближчим часом увага командування угруповання військ “Захід”, до складу якого входить 1-а ТА, ймовірно, сконцентрується на Лиманському напрямку, де окупантам вдалося досягти відчутних тактичних успіхів. Відповідно, поповнення і резерви, які надходять в розпорядження УВ “Захід”, можливо, будуть направлені в першу чергу саме туди. Це актуально, якщо росіяни готують якусь наступальну операцію у рамках весняно-літньої кампанії 2025 року проти Слов’янсько – Краматорської агломерації (остання велика агломерація Донбасу, яка залишається під контролем України).
Успіх окупантів на Лиманському напрямку
На Лиманському напрямку успіх противника, досягнутий ним протягом останнього тижня, хоч і не виходить за межі визначення “тактичний”, цілком можна вважати досить значним.
20-та ЗВА противника за цей період зуміла не лише об’єднати плацдарми обох дивізій на річці Чорний Жеребець, а й досягти значного просування на напрямках:
- Іванівка – Нове,
- Іванівка – Зелена Долина.
За 10 діб ворогу (144-та МСД) вдалося вклинитися в оборону ЗСУ на цих напрямках на понад 7 кілометрів у бік Нове, дійшовши до околиць села Катеринівка та просунувшись на 4 кілометри до села Зелена Долина. Однак спроби противника зробити те ж саме в смузі наступу 3-ї МСД, в напрямку Греківки, поки що не увінчалися подібним результатом.
Судячи з усього, такий успіх ворога став можливим завдяки кільком факторам.
Перший. Командування 144-ї МСД противника після кількох акцентованих, але невдалих спроб просунутися по найбільш логічному в оперативно-тактичному сенсі напрямку Іванівка – Колодязі змінило напрямок докладання основних своїх зусиль, змістивши їх на північ. Вочевидь, це було дещо несподівано для українського командування.
Другий. Проблемним видається й стан боєздатності частин та з’єднань ЗСУ, які наразі обороняються на Лиманському напрямку. Я вже бачив повідомлення у відкритих джерелах про те, що вони “досвідчені та вмотивовані, але давно не отримували підкріплень” і у зв’язку з цим “відчувають значну нестачу у своєму бойовому складі”. Цілком можливо, що внаслідок цього противнику вдалося створити значну перевагу в силах і засобах на цих напрямках.
Як на мене, на Лиманському напрямку командування противника тимчасово відмовилося від наступу на сам Лиман і вирішило замість цього тимчасово сприяти просуванню 3-ї МСД саме силами сусідньої 144-ї МСД.
Це виглядає ще більш ймовірним, якщо врахувати той факт, що на протилежному березі Чорного Жеребця активізувалися і штурмові підрозділи 25-ї ЗВА росіян, які атакували в напрямку Терни – Ямполівка та також намагалися атакувати Ямполівку з південного сходу, прагнучи перерізати дорогу між нею і Торським. У цих атаках вже беруть участь підрозділи 31-го та 37-го мотострілецьких полків зі складу 67-ї МСД 25-ї ЗВА.
У разі, якщо ворогу вдасться зайняти рубіж Ямполівка – Торське, це дуже різко і дуже відчутно ускладнить для українських військ оборону району Серебрянського лісництва.
Читайте також Росія нещадно атакує один із напрямків фронту: карта боїв на 31 березня
Плани окупантів на Торецький напрямок
На Торецькому напрямку передові підрозділи зі складу 150-ї мотострілецької дивізії 8-ї ЗВА атакували на південь від міста на таких напрямках:
- Новоселівка – Олександропіль,
- Нью-Йорк – Пантелеймонівка.
Вочевидь, їм вдалося зайняти село Пантелеймонівка, а також “зачепитися” за Олександропіль. За чотири дні наступальних боїв ворогу вдалося вклинитися в оборону ЗСУ на цих напрямках на 2 кілометри.
Сенс цих дій зрозумілий. Перед початком цілком ймовірного наступу росіян на Костянтинівку з південного сходу та південного заходу вони прагнуть “відрізати” виступ, який залишається під контролем ЗСУ в районі Стара Миколаївка – Суха Балка – Олександропіль – Калинове.
Проблема для противника полягає лише в тому, що для цього йому потрібно буде ввести у бій додаткові частини та підрозділи зі складу 150-ї МСД 8-ї ЗВА, які першочергово призначалися для прориву на Костянтинівку.
Але, якщо противнику зовсім не вдасться відрізати цей “виступ” до початку цієї операції, то цілком можливо, що йому доведеться переглянути весь план прориву до Костянтинівки. Особливо з погляду обсягу сил, залучених до цієї справи.
Ситуація на інших напрямках фронту
На завершення трохи інформації про ситуацію на інших напрямках.
На Новопавлівському напрямку росіяни продовжують активно атакувати у напрямках Надіївка – Котлярівка, а також Срібне – Троїцьке. Вони намагаються обійти позиції передових підрозділів ЗСУ в районі хутора Преображенка, з півдня та півночі. Судячи з усього, ворогу вдалося частково витіснити з них українські підрозділи, хоча значного прогресу на самих цих напрямках поки що досягти не вдалося.
На півдні штурмовим підрозділам 110-ї та 114-ї ОМСБр зі складу 51-ї ЗВА росіян вдалося прорватися зі сходу до села Розлив, на південь від Константинополя, та закріпитися там. Це дуже суттєво ускладнює оборону для ЗСУ в самому Константинополі.
Очевидно, не зумівши досягти успіху на північ від річки Вовча, в районі Андріївки, вороже командування змістило основні свої зусилля на південь від неї. У зв’язку з цим цілком можливо, що найближчим часом вороже командування розпочне серію атакувальних/штурмових дій у напрямку Роздольне – Одрадне або Роздольне – Багатир, із залученням 57-ї ОМСБр зі складу 5-ї ЗВА.
На Великомихайлівському напрямку передові частини 127-ї МСД росіян, зі складу його 5-ї ЗВА, а також частини 36-ї ЗВА продовжують інтенсивні спроби прориву на північ вздовж річки Мокрі Яли, у районі села Комар.
Поки що противнику не вдалося повністю зайняти фланговий район – Шевченко – Бурлацьке – Привільне – Вільне Поле. Однак інтенсивно атакуючи на північ росіянам, ймовірно, вдалося підійти зі сходу до села Веселе. Хоча його атаки з боку Бурлацького на тому ж напрямку, ймовірно, були невдалими.
Противник на цьому напрямку, очевидно, намагається підтримувати високу інтенсивність своїх атакувальних/штурмових дій, проте особливого результату досягти не вдається. Вони продовжують бути мінімальними, а часом – нульовими.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua