Ми зараз як ті ягідки з торішньої заморозки, що віддають свій сік, аби вистояти, підтримати імунітет, побороти нещадний вірус. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
До теми Щоб був дім після війни: який приклад нам треба взяти від прадідів
Всередині ворушаться слова, рухаються відчуття, але поки нічого не складається в щось конкретне, що було б цілісним, змістовним. Немов у цьому хаосі нема за що зачепитися і ти літаєш десь у космосі безглуздя, розчарування, виснаження, загубленості.
Найтяжче людській психіці, коли нічого не зрозуміло. Точніше, ні. Коли на очевидне, фактичне, те, що є твоєю реальністю, кажуть – це брехня. Що те, що є насправді не є таким, що можна вважати очевидним… Наразі політика – це щось таке, куди вже нема сил дивитися через величезний рівень абсурдності. Але і не дивитися не можна, бо від цього залежить так багато фундаментально-важливого…
Проте.
Коли так сильно трясе, все одно щось залишається незмінним. І наче щоразу, чимдуж трясоне, то ясніше видно, в чому та незмінність.
Що ж в щоденному житті незмінне? Як за допомогою незмінного давати собі підтримку? Як тримати себе, підтримувати тих, у кого нема сил триматися?
Тож.
Як підтримувати своє ментальне здоров’я
Їжа. У кожного свої стосунки з їжею. Особливо зараз. Але нехай бодай один прийом їжі буде в задоволення і без поспіху. Якщо усі прийоми їжі такі – взагалі прекрасно.
Активність. Коли здається не можеш повпливати ні на що, впливай на те, що можеш. Фізична активність прекрасний спосіб дати собі відчути, що тілом керуєш ти, а не хтось інший. А значить в безглузді і безвиході в тебе все ж є зони впливу. Розумова активність не менш важлива. Це теж потрібно враховувати. Але пам’ятати: все, що занадто – то не здорово.
Дисципліна. Класний спосіб отримати задоволення, коли нічого не радує, як би дивно це не звучало. Адже у дисципліни один аргумент – просто продовжуй робити те, що можеш. Дисципліна дозволяє створювати незмінне у житті. Вона пробуджує повагу до себе і дає відчуття, що своїми конкретними діями, які повторюються щодень, таки можна утворити невеликий острівок безпеки для себе.
Сон. Я знаю, що це складно. Дуже. Нічні обстріли хворого на голову сусіда продовжуються. Але. Варто пам’ятати, що сон – це фундамент, на який нашаровується усе інше важливе, щоденне, утворене вами незмінне у цьому шаленому хаосі.
Читайте також Березень для України буде важким, та наше найслабше місце – точно не фронт
Донати. Важливий пункт, який має входити у незмінність щодення.
Допомога собі. Не варто залишати себе на одинці з тяжким. Просити про допомогу і приймати її – нормально.
Ці пункти нагадують: у життя нема заначки від нас. Усе, що воно має для нас вміщено у наше сьогодні. І як би тяжко не було, ми відповідальні за те, аби помічати це і присвоювати. Тож, якщо не можеш нічого змінити, зміни те, що можеш.
А ще… Ви ж пам’ятаєте, що зовсім скоро прилетять лелеки? Бабуня колись казала, що весна сходить з лелечих крил, віщуючи таємницю буття: “Серце впорається. Завжди. Якщо йому дозволити”. Не пропустіть приліт лелек і це важливе нагадування.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua