Пропонуємо огляд найважливіших подій за тиждень, що трапилися в українській освітній сфері. Підсумки тижня в освіті: головні події
Українські школи втратили близько 250 тисяч учнів за рік. У системі загальної середньої освіти у 2025/26 навчальному році навчається 3,5 млн школярів – орієнтовно на 250 тисяч менше, аніж минулого року. Особливо хвилюючим є зменшення кількості першокласників: за рік їх поменшало на 62 тисячі.
Брак фахівців змушує уряд залучати до праці людей віком 50+. Нестача кадрів вже є одним із найбільших викликів, особливо в будівельній та військовій галузях. Для повернення на ринок праці осіб з досвідом уряд ініціює програму стажування для дорослих «Досвід має значення».
У Комітеті ВР повідомили, що уряд планує відремонтувати місцеві шляхи до шкіл. За словами очільника освітнього Комітету ВР Сергія Бабака, уряд зарезервував 3,5 млрд на відновлення доріг до установ загальної середньої освіти, щоб забезпечити проїзд учнів до майбутніх академічних ліцеїв.
Педагоги назвали зарплату головною причиною розчарування у професії. Більше ніж 73% вчителів вказали саме низьку оплату праці основним фактором професійної демотивації. На цей час середня зарплата вчителів більше ніж на 30% нижча за середню зарплату в Україні.
Кожен четвертий учитель додатково працює репетитором. Відповідні відомості були оприлюднені під час презентації дослідження «Становлення нового українського вчителя», присвяченого викликам професії, підготовці педагогів та їхньому професійному росту.
Тільки трохи більше половини вчителів схвально ставляться до НУШ. Згідно з дослідженням «Становлення нового українського вчителя», в цілому 53,7% опитаних українських вчителів мають переважно позитивне ставлення до запровадження реформи «Нова українська школа».
Завдання ЄВІ з іноземної мови не виходять за рамки рівня В1. Про це заявляють в Українському центрі оцінювання якості освіти. Наголошується, що рівень завдань для абітурієнтів не є дуже високим, але передбачає можливість у майбутньому працювати з іншомовною літературою.
На фінансування науки цьогоріч передбачено понад 20 млрд грн. У 2026 році загальний кошторис на наукову та науково-технічну діяльність становить 20,1 млрд грн, що на 41% більше, ніж минулого року. Частину коштів розподілено за наслідками ефективності наукових установ і закладів вищої освіти.
Цього року збільшилася кількість охочих вступити в магістратуру й аспірантуру. Наразі приймальні комісії вишів зареєстрували понад 95 тисяч вступників до магістратури, що на 3 тисячі більше, ніж минулого року. Також зареєстровано понад 17 тисяч вступників до аспірантури – теж приблизно на 3 тисячі більше.
У МОН пояснили, чому фізику й хімію обирає мало учасників НМТ. Незначний попит на фізику та хімію як четвертий предмет НМТ не став несподіванкою для МОН. У відомстві зауважують, що це непрості предмети, які потребують міцної бази, лабораторної культури та систематичної підготовки в школі.
Нічна масована атака є підставою для проходження НМТ у додаткову сесію. Тривала повітряна тривога та масований обстріл у ніч напередодні НМТ можуть бути поважною причиною для перенесення тестування абітурієнта на додаткову сесію. Разом із тим, учасник зможе особисто приймати таке рішення.