8 липня 2025 року закінчується каденція Тараса Кременя на посаді Уповноваженого із захисту державної мови. Наступника або наступницю, згідно із Законом України про забезпечення функціонування української мови як державної, обирає Кабмін простою більшістю голосів.
Хто може запропонувати кандидатуру
Своїх претендентів на посаду мовного омбудсмена можуть висувати:
- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини,
- керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику (Мінюст),
- керівник центрального органу виконавчої влади у сфері державної мовної політики (Міністерство культури та стратегічних комунікацій).
Подання кандидатур на посаду Уповноваженого закінчується за три місяці, що передують закінченню строку повноважень, на який було призначено Уповноваженого. Тобто цьогоріч це мало б статися до 8 квітня.
Чи може залишитися Тарас Кремінь
Закон дозволяє одній і тій самі людині двічі посідати цю посаду. Третя каденція — заборонена. Втім за словами нинішнього Уповноваженого, до нього із такою пропозицією не зверталися. Хоча він сам був би зацікавлений продовжувати виконувати повноваження мовного омбудсмена.
19 червня понад 30 українських культурних та громадських діячів опублікували звернення на підтримку Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.
«Закликаємо Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — Міністра юстиції України, Міністра культури та стратегічних комунікацій, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини внести до Кабінету Міністрів України кандидатуру Тараса Кременя на посаду Уповноваженого із захисту державної мови замість раніше поданих кандидатів, які не хочуть або не можуть обіймати цю посаду. Вважаємо, що кандидатура чинного Уповноваженого відповідає викликам, які стоять перед мовозахисною інституцією».
Серед 31 підписанта листа: письменники Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, актори Ірма Вітовська, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, поетеса та військова Ярина Чорногуз, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Запропоновані кандидатури
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець подав кандидатуру філологині Олени Івановської.
Перша заступниця міністра культури і стратегічних комунікацій України Галина Григоренко подала кандидатуру заступника державного секретаря Кабміну Павла Полянського.
Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністерка юстиції України Ольга Стефанішина подала кандидатуру філологині Ірини Коваль-Фучило, яка пізніше зняла свою кандидатуру. Отже останнім подали кандидатуру Міністерство юстиції. Тепер на посаду мовного омбудсмена претендує ще й Олександр Завальський, актор, режисер, доцент Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Про це повідомила «Українська правда».
Усім трьом кандидатам закидають відсутність досвіду правозахисної діяльності.
Найбільше претензій — до Олександра Завальського, зокрема щодо його плану провести дослідження, щоб «виявити причини російськомовності». Філологиня і членкиня Національної академії наук України Лариса Масенко написала:
Світлина з Facebook-сторінки Лариси Масенко
«…в часи геноцидної війни, яку росіяни провадять в Україні, розстрілюючи на окупованих територіях всіх, хто говорить українською і зачищаючи територію від будь-яких слідів її колишньої присутності, майбутній мовний омбудсмен провадитиме «лагідну, сумирну» українізацію, без жодних конфліктів з російськомовними особами, старанно з’ясовуючи, в чому ж полягають причини їхньої російськомовності.
Запропоноване Завальським мовне планування свідчить про його цілковиту некомпетентність в галузі державної мовної політики. В разі призначення він відіграватиме на посаді Уповноваженого із захисту державної мови лише роль маріонетки, якою маніпулюють українофоби».
Нещодавно під час круглого столу на тему «Креативні і дієві методи стимулювання вживання та розвитку української мови» Завальський висловив думку, що державна мовна політика має бути послідовною та охоплювати всі вікові та соціальні групи населення.
«Це не має бути примус. Людей потрібно зацікавлювати, створювати умови, підтримку, щоб вони самі хотіли говорити українською», — сказав актор.
Тоді ж Завальський запропонував створити державний онлайн-сервіс з умовною назвою «Правильна мова», що поєднуватиме словник, підручник і мовний редактор.
Мовний омбудсмен
В Україні посаду Уповноваженого із захисту державної мови створили 2019 року відповідно до Закону Про забезпечення функціонування української мови як державної. Першою на цю позицію призначили докторку філологічних наук, завідувачку кафедри журналістики ЧНУ ім. П. Могили Тетяну Монахову. У квітні 2020 року вона написала заяву про звільнення за власним бажанням. Монахову на цій посаді замінив політик, науковець і громадський діяч Тарас Кремінь.
Основні вимови до кандидата на цю посаду є:
- бути громадянином України віком не молодше 35 років на день подання,
- мати вищу освіту,
- володіти державною мовою та англійською мовою,
- мати досвід правозахисної діяльності або досвід діяльності із захисту державної мови,
- бути здатним за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнями виконувати відповідні посадові обов’язки,
- ніколи не брати участі у спробах запровадження офіційної багатомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі.
Джерела: сайт Верховної Ради, Українська правда, УНІАН, Інтерфакс Україна, Детектор.Медіа, Facebook Лариси Масенко, Facebook Тараса Кременя.
Читайте також ексклюзивне інтерв’ю Тараса Кременя «Школа — не місце для мовних спекуляцій, це територія державної мови та національних інтересів».
Источник: www.osvitoria.media