Для того, щоб поле для таких маніпуляцій було меншим, ми постійно пояснюємо свою політику. В ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу розповім про те, що робив Нацбанк з початку повномасштабної війни в розрізі валютно-курсової та процентної політики.
Читайте також Як держава лише за січень втратила 1 мільярд через непідписаний закон про акцизний податок
Валютно-курсова політика
У перший день повномасштабного вторгнення НБУ зафіксував курс гривні до долара США на рівні 29,25 гривні за долар і запровадив жорсткі валютні обмеження. Це був вимушений тимчасовий крок. Такі рішення дали змогу запобігти паніці й забезпечити стабільну роботу фінансової системи, сприяли адаптації бізнесу та населення до умов повномасштабної війни.
У липні 2022 року скоригували офіційний курс гривні до долара на 25% – до 36,56 гривні за долар. Причиною цього стала зміна фундаментальних характеристик економіки України в умовах війни та зміцнення долара США до інших валют з початку повномасштабного вторгнення. Це було необхідно, щоб підтримати українських виробників та вирівняти умови продажу валюти.
До 2 жовтня 2023 року офіційний курс гривні залишався фіксованим на рівні 36,56 за долар, а з 3 жовтня 2023 року НБУ впровадив режим керованої гнучкості обмінного курсу. Такий курсовий режим дав можливість відновити активність на валютному ринку, що має забезпечити його ринку у тривалій перспективі.
Чому перехід до керованої гнучкості курсу був необхідним?
Як свідчить вітчизняний, так і світовий досвід, тривале утримання курсу на одному рівні призводить до накопичення валютних дисбалансів та вичерпання міжнародних резервів, що може спровокувати валютну кризу. Більшість українців добре пам’ятають валютні кризи 2008 та 2014 – 2015 років, коли національна валюта суттєво послаблювалася. Глибина цих криз багато в чому посилювалася через багаторічну фіксацію курсу. Саме тому більшість країн не використовують режим фіксованого курсу та жорсткі обмеження.
Важливо, що для такого переходу в Україні сформувалися необхідні передумови. Перехід до нового режиму був успішним, ринок досить швидко до нього пристосувався.
Те, що курс з жовтня 2023 року визначається ситуацією в економіці, дозволяє уникати накопичення дисбалансів, що створювали загрозу розгортання валютної кризи. Курс поволі відновлює свою роль поглинача шоків. Глибина валютного ринку, тобто середньоденний обсяг операцій на ринку без участі НБУ, зріс у більш ніж 3 рази.
Так, якщо у вересні 2023 року (перед запровадженням гнучкості) він становив 34 мільйони доларів, то у грудні 2024 року – 108 мільйонів доларів (максимальне значення було у червні 2024 року – 117 мільйонів доларів).
Також вдалося мінімізувати різницю між готівковим та офіційним курсом.
Чому НБУ обрав саме такий курсовий режим?
Тому що на валютному ринку України є значний структурний дефіцит валюти у приватному секторі. Це наслідок більш ніж дворазового зростання видатків бюджету в умовах війни. І хоча більша частина дефіциту бюджету фінансується завдяки міжнародній допомозі, що надається у валюті, витрачаються бюджетні ресурси переважно в гривні. В умовах значної потреби країни в імпортованих товарах, зокрема зброї, це генерує додатковий попит на валюту.
Цікаво 39 мільйонів доларів заарештовано у Швейцарії: НАБУ хоче повернути кошти в Україну
Отриману ж валюту від зовнішньої допомоги уряд обмінює напряму в НБУ на гривню, а валюта поповнює міжнародні резерви, завдяки яким НБУ і підтримує стійку ситуацію на валютному ринку.
За керованої гнучкості курсу НБУ покриває цей структурний дефіцит валюти на ринку. Завдяки цьому гривня може не лише послаблюватися (коли цей дефіцит збільшується), а й зміцнюватися (коли він зменшується), що і відбувалося. Крім того, НБУ згладжує надмірні коливання курсу.
До прикладу, у грудні 2024 року відбувалося зростання попиту на валюту на тлі сезонних чинників – традиційного збільшення видатків бюджету та операцій бізнесу наприкінці року. Як наслідок, гривня послабилася. Реагуючи на сезонне збільшення попиту на валюту, НБУ суттєво наростив чистий продаж валюти для збереження стійкості валютного ринку.
З огляду на це, девальвація гривні відносно долара була помірною – 1%. Відносно євро курс гривні майже не змінився, що було зумовлено укріпленням долара до євро. Наприкінці січня попит на валюту послабився, в результаті гривня зміцнилася, а обсяг чистого продажу валюти НБУ скоротився. НБУ має достатньо інструментів для збереження стійкої ситуації на валютному ринку й надалі.
Процентна політика
В умовах повномасштабної війни мандат Національного банку, тобто ключовий пріоритет, залишився незмінним – це забезпечення цінової та фінансової стабільності як запоруки сталого економічного зростання.
Заходи Національного банку в монетарній площині у перші місяці повномасштабного вторгнення передусім спрямовувалися на забезпечення безперебійного функціонування банківської системи та платежів в економіці. Фіксація обмінного курсу забезпечувалася валютними обмеженнями для зниження попиту на валюту та інтервенціями НБУ з продажу валюти.
Ближче до літа 2022 року психологічний шок почала заміщувати економічна логіка ухвалення рішень бізнесом та населенням з огляду на поступову адаптацію українців та економіки до умов війни. За відсутності належної винагороди за утримання гривневих активів це посилювало загрози доларизації економіки та відповідної втрати ресурсу фінансовою системою.
З огляду на це, правління НБУ з 3 червня 2022 року вирішило підвищити облікову ставку з 10% до одразу 25% річних. Мета – зробити заощадження в гривні привабливими та зменшити тиск на валютний ринок, і в результаті посилити спроможність НБУ забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни.
Надалі, у першій половині 2023 року НБУ вжив заходів, щоб посилити конкуренцію банків за вкладників:
- підвищив та посилив диференціацію нормативів обов’язкового резервування;
- запровадив тримісячні депозитні сертифікати, прив’язавши можливість банків розміщувати кошти в такому інструменті до успішності нарощення ними портфелю строкових депозитів населення з терміном розміщення від трьох 3 місяців.
Такі зміни стимулювали банки активніше підвищувати ставки за строковими гривневими депозитами та запропонувати населенню привабливу дохідність, що зменшило тиск на валютний ринок та на ціни.
Рекомендуємо Вищі ціни, обмеження на перекази, пальне та курс долара: які зміни прогнозують експерти у лютому
Коли НБУ надалі на тлі зменшення цінового тиску знижував облікову ставку (з липня 2023 року до червня 2024 року з 25% до 13%), щоб дати більше стимулів для відновлення економіки, ці інструменти навпаки дали змогу таргетовано стримувати зниження ставок за строковими гривневими депозитами, а відповідно зберегти їхню привабливість для вкладників.
З червня 2024 року НБУ зберігав облікову ставку на незмінному рівні, ураховуючи очікуване прискорення інфляції з другого півріччя 2024 року. Водночас у грудні минулого року перейшов до підвищення ставки, щоб стримати інфляцію та повернути її до зниження з середини 2025 року. Загалом з грудня 2024 року до січня 2025 року НБУ підвищив облікову ставку з 13% до 14,5%.
Упродовж повномасштабної війни НБУ разом з урядом активно працював над залученням міжнародного фінансування, а також над активізацію ринку внутрішніх залучень. Це дало змогу повністю відмовитися від емісійного фінансування бюджету з 2023 року.
Збереження довіри до національної валюти
Швидкі екстрені заходи на початку повномасштабної війни допомогли уникнути панічних настроїв, дестабілізації фінансової системи та демонетизації економіки. Фінансова система не зупинялася ні на день. А завдяки проєкту Power banking, започаткованому у відповідь на енергетичний терор Росії, банки безперебійно надавали клієнтам послуги навіть в умовах тривалої відсутності світла.
Завдяки послідовній виваженій монетарній та валютно-курсовій політиці гривня, попри війну, виконує функцію повноцінної грошової одиниці, залишаючись мірою вартості, засобом обігу, платежів та заощаджень.
Вдалося зберегти контроль за інфляцією. У 2023 році вона сповільнилася з 27% до 5% та зберігалася близько до цього цільового показника значну частину 2024 року. Поточне прискорення інфляції є очікуваним та тимчасовим, ми докладаємо зусиль, щоб інфляція з середини цього року повернулася до зниження.
Макрофінансова стійкість дала змогу пом’якшувати обмеження та процентну політику. Середньорічна облікова ставка знизилася до 13,7% у 2024 році з 22,4% у 2023 році, що дало суттєвий поштовх розвитку кредитування.
Облікова ставка як інструмент працює, ситуація на валютному ринку є контрольованою, а гривня як інструмент для заощаджень – привабливою. З початку повномасштабного вторгнення станом на кінець 2024 року кошти населення у строкових гривневих депозитах збільшилися майже в 1,5 раза, а вкладення українців в гривневі ОВДП – потроїлися. Це свідчить про збереження довіри до національної валюти.
Загальний контекст макрофінансової стабільності допоміг населенню та бізнесу адаптуватися до умов воєнного часу та перейти від стратегії виживання до стратегії розвитку. Економіка відновлюється – у 2023 році реальний ВВП зріс на 5,3%, у 2024 – на 3,4%, за оцінками НБУ. Поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування сприятиме пришвидшенню темпів її зростання.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Источник: www.24tv.ua