Оновлені механізми зміцнять здатність української науки до конкуренції та її приєднання до європейського науково-дослідного простору. Розвиток дослідницької інфраструктури: нововведення закону – огляд основних нововведень закону.
Документ комплексно переглядає правила функціонування дослідницької інфраструктури та вперше на законодавчому рівні впроваджує постдокторантуру як повноцінний етап академічної кар’єри, а також визначає роль і функції наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту (principal investigator).
Дослідницька інфраструктура – від роздробленості до об’єднання
Сучасне наукове обладнання та інші об’єкти науково-дослідної інфраструктури є основою для проведення фундаментальних і прикладних досліджень на міжнародному рівні. Разом з тим, їх утримання вимагає значних фінансових ресурсів, які перевищують можливості одного закладу.
Розташування інфраструктурних об’єктів у різних наукових інститутах і закладах вищої освіти без належної координації призводило до нерівності інформації та обмеженого доступу до обладнання. Як наслідок, частина ресурсів використовувалася не в повній мірі.
Новий закон передбачає:
- введення термінів «дослідницька інфраструктура», «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «принципи FAIR», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант»;
- заснування Реєстру дослідницької інфраструктури та визначення процедури його створення та функціонування;
- визначення особливостей організації діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) дослідницьких інфраструктур;
- можливість створення національних консорціумів дослідницької інфраструктури;
- розширення прав науковців щодо доступу до інфраструктури та відкритих наукових даних і визначення відповідальності за повноту і правдивість результатів досліджень;
- оновлення порядку формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію;
- розширення цілей і напрямів державної політики через впровадження принципів відкритої науки.
Таке регулювання дозволить підвищити результативність державних інвестицій у науку та оптимальне застосування можливостей дослідницької інфраструктури, розширити доступ дослідників до сучасного обладнання незалежно від відомчої приналежності установ.
Оновлення законодавства відповідає курсу інтеграції України до Європейського науково-дослідного простору та участі в програмі «Горизонт Європа».
Під час доопрацювання враховано рекомендації Європейської комісії в рамках переговорного процесу щодо розділу 25 «Наука та дослідження».
Закон є заходом з гармонізації українського законодавства з правом ЄС та елементом виконання євроінтеграційних зобов’язань України.
Постдокторантура: новий етап академічної кар’єри
Окремий блок змін спрямований на розвиток кар’єрної траєкторії молодих науковців. Закон вперше визначає на рівні законодавства поняття «постдокторант».
У міжнародній практиці конкурсні наукові програми для відбору постдокторантів є інструментом підтримки молодих дослідників та їхньої кар’єри після отримання ступеня PhD. Вони дають можливість:
- поглибити наукову спеціалізацію;
- сформувати власну дослідницьку програму;
- зміцнити міжнародну конкурентоспроможність;
- інтегруватися в наукові мережі та міжінституційну співпрацю.
До цього часу постдокторальні програми в Україні розвивалися переважно в системі Національної академії наук України. Закон створює правові основи для розширення цього інструменту в університетах і наукових установах різних форм підпорядкування.
Після завершення аспірантури молодий дослідник отримує можливість продовжити наукову діяльність у структурованому форматі, що збільшує стабільність академічної кар’єри та зменшує ризик відтоку кадрів.
Науковий керівник проєкту: визначення, повноваження та відповідальність
Законом вперше на рівні законодавства визначено поняття «науковий керівник наукового (науково-технічного) проєкту» та закріплено його повноваження – роль, яку у світі визначають як principal investigator.
Науковий керівник проводить координацію та управління проєктом, зокрема кадровими, матеріально-технічними та фінансовими ресурсами для забезпечення ефективного і своєчасного виконання дослідження, та має права і обов’язки, визначені умовами договору про виконання наукового (науково-технічного) проєкту або іншими документами щодо його реалізації.
Впровадження цього положення спрямоване на посилення ролі керівника дослідницької команди як ключової фігури в реалізації наукового проєкту. Чітке розмежування повноважень між науковим керівником і адміністрацією установи створює передумови для:
- формування дієздатних дослідницьких команд;
- ефективного залучення зовнішніх ресурсів і міжнародних грантів;
- підвищення відповідальності за результат;
- прозорого та ефективного управління ресурсами проєкту.
Розширення інструментів підтримки молодих науковців
Закон також:
- уточнює статус і повноваження Рад молодих учених;
- розширює напрями грантової підтримки Національного фонду досліджень України, зокрема на програми навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі.
Ухвалені зміни формують комплексну модель: модернізована інфраструктура забезпечує доступ до ресурсів, а оновлена система підтримки створює можливості для розвитку молодих науковців.
У поєднанні ці механізми збільшують конкурентоспроможність української науки та її приєднання до європейського науково-дослідного простору.
Міністерства освіти і науки.