Генпродюсер UFW Володимир Нечипорук: Цього сезону покажемо 40 колекцій, і ще якиx!
Фото: ФБ Володимир Нечипорук
12 березня у Києві розпочнеться Український тиждень моди (Ukrainian Fashion Week) осінь-зима 2026/2027. За планом, дана подія повинна була відбутися у лютому, однак дати були терміново перенесені через російські терористичні атаки на об’єкти критичної інфраструктури України, які призвели до надзвичайно складної ситуації в енергетичній системі країни. Однак UFW все-таки відбудеться, і в повному масштабі – 40 українських модних брендів продемонструють на Тижні свої нові доробки. Заходи пройдуть у Києві, в “Мистецькому Арсеналі”.
Що стало вирішальним фактором для перенесення Тижня моди, як дизайнерам вдається творити фешн в умовах війни, як українська мода цінується у світі – про це все Коротко про розповів генеральний продюсер UFW Володимир Нечипорук.
“У світі існує зацікавленість українською модою, і це зовсім не через співчуття до українців”
– Ви перенесли дати Ukrainian Fashion Week з лютого на березень. Що було крайньою причиною для прийняття цього рішення?
– Ну, останньою межею стали кацапи, які 20 січня завдали удару по енергетиці Києва. Після цього в “Мистецькому Арсеналі” (традиційне місце проведення UFW. – Авт.) зникли тепло, вода та електроенергія. Але і до цього були певні труднощі. Наприклад, дизайнерка Надя Дзяк з Дніпра, де з електропостачанням ще до Нового року були проблеми, заявила: “Друзі, я не встигаю, оскільки все, що могли пошити вручну, вже пошили, а все, що на машинках, то ні, бо не було світла”.
Проте все, що трапляється – на краще. Тому, коли ми перенесли UFW, всі дизайнери встигають презентувати свою нову колекцію в оновленому графіку в березні. І знову ж таки, складнощі з логістикою, імовірно, теж об’єктивно призвели до того, що ми відклали все на більш пізній період, тому що дехто з дизайнерів не встиг, наприклад, привезти тканину або щось подібне. Але останньою межею все ж таки були масовані обстріли України 20 січня.
Засновники Українського тижня моди Ірина Данилевська та Володимир Нечипорук. Фото: ФБ Володимир Нечипорук
“Для Мадонни Україна – це не просто абстракція, і це завдяки її знайомству з Русланом Багінським”
– Мені одна дизайнерка говорила, як швачки шили колекцію замерзлими руками, бо цех не обігрівався. І я замислилась: а дійсно, вся ця краса на подіумі – це багато ручної праці. Тому ті, хто створюють її в такий час, – це теж герої.
– Це правда. Я шанобливо ставлюся до дизайнерів, які в цих умовах тривожності та постійного страху, хоч ти його і ховаєш кудись глибоко в душі, продовжують творити та рефлексувати. Причому, що для мене дивно, їх роботи не є відображенням війни – на відміну від кацапів, бо тим для цього і війни ніякої не було потрібно. Я пам’ятаю колекції Moscow Fashion Week у 2015-16 роках – переглядав їх в інтернеті – таке склалось враження, що війна відбувається в них, а не в нас. Бо у Єгора Зайцева на подіумі були якісь шинелі та фуфайки, а в інших щось мілітарне.
А у нас же на подіумі точно не мілітарі, у нас колекції з чітким і акцентованим українським національним кодом в різних проявах – від якихось традиційних ремесел, адаптованих в сучасність – витинанки, вишивки, гаптування, – до силуетів. І дивлячись на це, ти розумієш, що це дійсно українська колекція, але інтегрована в сучасний світ і естетику. Такими колекціями Україна сьогодні доводить свою незалежність в моді, і на це з’являється інтерес. І це відбувається зовсім не через жалість до українців. Споживачі в світі до кінця не усвідомлюють, в яких обставинах працюють наші дизайнери і як їм вдається робити своєчасні відправки одягу за замовленнями. А коли хтось із них все ж таки розуміє, що немає прямих рейсів Київ – Нью-Йорк або Київ – Париж, то люди просто дивуються.
Я з цього приводу згадав, як декілька років тому Іван Фролов віз свою колекцію до Парижу. Він вийшов з поїзда в Перемишлі і потягнув по снігу чотири валізи з колекцією в бік вокзалу, щоб там сісти на варшавську електричку, а далі вже пересісти на літак до Франції. А в цей самий момент в Дубаї легенда світової поп-індустрії Бейонсе виступала на гала-концерті в його сукні (виступ відбувся в січні 2023 року. – Авт.). І ти поєднуєш ці картинки: Бейонсе співає на відкритті одного з найдорожчих готельних комплексів у світі, а Іван Фролов по коліно в снігу тягне свої валізи в Польщі. І від цього такий дисонанс в голові конкретно.
– Ти це так описуєш дуже образно. Можна зробити фільм з цього.
– Але це така реальність. Причому пресслужба Бейонсе просила той факт з сукнею не коментувати до моменту, поки вони це самі не повідомлять, але журналісти, побачивши Бейонсе, розуміють, що вона вдягнена в сукню від бренду FROLOV, і починають дзвонити Ірині Данилевській (CEO Ukrainian Fashion Week. – Авт.) з проханням це підтвердити, а вона цей факт не може коментувати, а далі дзвонить Фролову і питає: “Іванку, скажи мені, як ти почуваєш себе в цю мить слави?”. А Іван каже: “Мені просто дуже холодно”.
Бейонсе в рожевій корсетній мінісукні, оздобленій кристалами, від українського бренду Frolov на відкритті готелю Atlantis The Royal в Дубаї. Січень, 2023. Фото: Instagram / Ivan Frolov
– Наші дизайнери сьогодні у світі цінуються по-справжньому. Тому що ти сам говориш, що жалість у цій галузі не працює.
– Цінуються, тому що я вже говорив, що самобутність української моди вже давно доведена. Тут вже можна глобус моди України видавати, оскільки місця продажу українських дизайнерів є по всьому світу. Екстремальні обставини навчили всіх виживати. Спочатку була репетиція в часи ковіду, коли були зупинені всі логістичні зв’язки, і тому довелося викручуватися в інтернет-продажах. Тому на момент початку повномасштабного вторгнення у дизайнерів вже були навички складних логістичних рішень на відстані, наприклад, з доставки фурнітури, тканини чи ще чогось з точки А в точку Б через безліч проміжних пунктів. І воно все мало бути доставлене вчасно і в цілості.
Ось ти питаєш, чи цінується. А ти розумієш, що стояло за тим, коли паризький універмаг Galeries Lafayette минулого літа віддав нашому Руслану Багінському 12 вітрин і багатосотметровий банер на фасаді галереї? Усі знають, що вітрини Galeries Lafayette – це особливий культурний простір, де народжуються нові візуальні мови та наративи, тому, щоб присвятити стільки вітрин українському бренду, Лафайету довелося провести переговори, скажімо, з Prada, Chanel та Louis Vuitton. Ну щоб вони на декілька місяців посунулися заради нашого бренду Ruslan Baginskiy.
Або ще приклад: Мадонна вийшла на концерт із синьо-жовтим прапором. Тут треба розуміти, що для Мадонни Україна – це не просто абстракція, якийсь там мужній народ. Для неї Україна – це її знайомий Багінський, чиї капелюшки вона із задоволенням носить і час від часу з ним самим зустрічається. І можна сказати, що цей прапор винесено на сцену, на багатомільйонну аудиторію, завдяки конкретним людям – Руслану Багінському та його директору Петру, які разом це все просувають.
– Культурна дипломатія в дії. Я навіть скажу – в агресивній дії.
– Фешн-індустрія дозволяє використовувати інтерес людей – жінок, мабуть, в першу чергу – до моди. Я за чотири роки повномасштабки у своїй волонтерській діяльності монетизував величезну кількість своїх зв’язків з UFW. Бо якщо не якийсь там чиновник бував у мене на Тижні моди, то його дружина або донька. Тобто знайти через гардеробні дизайнерів ту чи іншу потрібну нам, волонтерам, людину не так складно, як здається.
А памʼятаєш, як Меланія Трамп минулого літа написала листа Путіну, в якому закликала захистити українських дітей, яких було депортовано до Росії? Я цей важливий крок першої леді Америки безпосередньо пов’язую з тим, що мої знайомі американські волонтери, знаючи, наскільки Меланія відома у фешні, відправили їй подарунки від українських дизайнерів. Я зараз точно не скажу, речі яких саме брендів вона отримала, але, думаю, цим до неї вдалося достукатися. І що важливо, Меланії вже вдалося повернути в Україну якусь кількість вивезених росіянами українських дітей.
А я зараз намагаюся достукатися до Роналду через його маму. Хочу, щоб Кріштіану Роналду через свій фонд став патроном або партнером ветеранського спорту і допоміг хлопцям в підготовці до різних змагань, у виїздах тощо. Тому на маму Роналдо за нагоди чекає подарунок від Gunia Project. Ну, подивимося, чи вдасться.
Український тиждень моди – завжди яскраве видовище. Фото: fashionweek.ua
– А мати Роналду точно любить моду?
– Вона дуже стильна пані. Ми зрозуміли з її інстаграму, що вона досить набожна людина, і тому ми з Gunia Project обрали для неї кулончик у вигляді янголятка. Це такий привід для знайомства, а далі вже ми запропонуємо поговорити про Україну і чим їй можна допомогти. Насправді вона дуже активна пані, бере участь у різних проєктах свого сина і в благодійних зокрема.
– Ось ти, як приклад успішності за кордоном, назвав Багінського та Фролова. Але це – хлопці, а дівчата-дизайнерки якось себе проявляють?
– Триває колаборація Ксенії Шнайдер з Adidas (почалася у 2023 році. – Авт.). Це третій такий яскравий приклад після Руслана та Івана. Ти розумієш, скільки корнерів Adidas по всьому світу? І в кожному висить капсульна колекція Adidas x Ksenia Schnaider.
Інший наш бренд BEVZA, можна сказати, прописаний на Нью-Йоркському тижні моди і протягом багатьох років регулярно показує свої колекції там. А Літковська? Ну, та всі. Ти ж розумієш, якщо вони раз на пів року роблять колекції, то вони достатньо затребувані. Бо ні в кого немає паралельно бізнесу автозаправок чи мережі стоматологічних кабінетів, з яких вони можуть взяти гроші та пошити колекцію. Тобто це той випадок, що якщо колекції шиються, отже, вони комусь потрібні, отже, вони продаються.
Переглянути цей допис в Instagram
І це не кажучи вже про економічний патріотизм – він має місце бути, і він полягає в тому, що українські клієнти, якщо потребують нову кофтинку чи спідничку, то обирають насамперед українські бренди для того, щоб підтримати дизайнерів та їх команди, і податки в тому числі. Тобто це – індустрія.
Ми, власне, і повернули UFW в Україну через півтора року після початку повномасштабного вторгнення, оскільки весь цей час ми показували колекції на різних закордонних майданчиках. У 2022 році в дев’яти країнах показали, а у 2023-му зупинились на трьох містах – Берлін, Копенгаген, Лондон – тому що не було на більше ані сил, ані ресурсів.
Ukrainian Fashion Week пройде з 12 по 15 березня в “Мистецькому Арсеналі”. Фото: fashionweek.ua
“Постійно дивуюся, як це – створити фешн-бренд в перервах між бомбардуваннями, тривогами та блекаутами”
– Я знаю, що навесні 2022 року ви заснували ініціативу Support Ukrainian Fashion, яка була культурною дипломатією в чистому вигляді.
– Так, і в її рамках з початку повномасштабного вторгнення ми провели 29 подій на подіумах наших колег, крім Лондону та Берліну, ще в Будапешті, Лісабоні, Відні – загалом в 12 країнах. Перший український показ з початку війни відбувся влітку 2022 на Malta Fashion Week. Україну на ній представляла дизайнерка Надя Дзяк, про яку я згадував раніше. Моделі на показі виходили з жовто-блакитними хустками, і наш прапор був на заднику подіуму. І таким чином ми зробили так, що Україна навіть у війні продовжувала “звучати” для світу. А далі вже зʼявилася ідея проводити UFW в Україні, не зважаючи ні на що, тому що потрібно було підтримати українську fashion-індустрію, і всіх українців емоційно.
– А під час повномасштабного вторгнення в Україні з’явилися нові модні бренди?
– Для мене взагалі незрозуміло як, але дійсно зʼявилися. Наприклад, бренд TONiA був створений у 2022 році. Тобто його засновниця Антоніна Белінська, яку всі до того знали як талановиту художницю по костюмах у кіно, мріяла про свій бренд одягу до 24 лютого, а запустила вже після. І далі вона з сезону в сезон показується, робить чудові колекції, продається. Не знаю, як це можна пояснити, хіба що тим, що мрії в наших умовах потрібно втілювати тут і зараз, тому що завтра може і не бути. Ну, і Тоня не одна така. І я постійно дивуюся, як це – створити фешн-бренд в перервах між бомбардуваннями, тривогами, блекаутами та холодом. Як в таких умовах виходити на зв’язок з космічним творчим світом, виставлять антени, креативити – це треба мати міцну нервову систему та український ген стійкості, який ми все відточуємо та відточуємо.
До речі, нещодавно десь побачив результати опитування про оптимізм націй. Ну, у данців 12%, ще в якихось європейців 7-9, у наших – 47% (!). Тобто ми всі зрозуміли, що гірше вже не буде, тому випромінюємо оптимізм. Здавалося б, така важка ця остання зима, а сонце трохи пригріло – і всі щасливі. Народ наш взагалі офігенний.
Колекція адаптивного одягу для людей з протезами від бренду Sidletskiy. Показ на UFW-2025. Фото: з архіву UFW
“Глядачі будуть спостерігати за показом в масках для сну, щоб зрозуміти відчуття хлопців, які втратили зір”
– Я вивчила список дизайнерів на UFW. 40 брендів, але не так багато в них так званих ветеранів подіуму. Фролов, Шнайдер, Сільченко – де вони всі?
– Ну, Фролов пережив певну кризу – не творчу, але зараз все добре. А що це означає – немає ветеранів? У нас ось Ліля Пустовіт повернулася після тривалої перерви і в цьому сезоні показується. Але у кожного свої причини. У когось може погіршились продажі, а у когось там десь щось згоріло на складах після “прильотів”.
Ксенія Шнайдер? Вона завжди не дуже регулярно брала у нас участь. Катя Сільченко? Вони зараз купили фабрику в Черкасах і приводять її до ладу, налагоджують виробництво і так далі, тобто причина чисто робоча.
Анісімов буде, PRZHONSKA буде, RITO своє 15-річчя на подіумі відзначає. Земскова та Ворожбит (бренд VOROZHBYT & ZEMSKOVA. – Авт.) – це взагалі красуні. Щоб ти зрозуміла, це на сьогодні єдиний бренд, який з 1997 року не пропустив жодного сезону на UFW.
Ветеранка Руся Данілкіна, яка втратила ногу після обстрілу на фронті, взяла участь у показі дизайнера Ельвіри Гасанової на UFW-2025. Фото: fashionweek.ua
І крім того, ветерани подіуму, якщо є певні обставини взяти паузу, розуміють, що в них сила бренду така, що перерва в один сезон на їхній розвиток не вплине. Та й не треба гнівити Бога, тому що це взагалі чудово, що ми маємо в цьому сезоні 40 колекцій, і ще й яких. Я тобі скажу, що Цюріхський Fashion Week просто відпочиває за креативом і зірковістю, порівняно з нашим.
– Війна відображається в кожній колекції в різний спосіб. У минулому сезоні у показах Andreas Moskin, Gasanova та Nadya Dzyak виходили на подіум протезовані ветерани та ветеранки, і це було набагато більше про війну, ніж мілітарі на моделях. У цьому сезоні планується участь військових в показах?
– На подіумі зʼявляться і ветерани, і цивільні після важких поранень – адаптовані моделі будуть в різних колекціях і у Юлі Крос, і у Ігоря Сідлецького і у Наді Дзяк. Респект нашим дизайнерам, що вони не роблять резервації для людей з ампутаціями чи в кріслах колісних. Вони роблять одяг з функціями, тобто доопрацьовують свої модні речі під потреби в залежності від того, чи кінцівка нижня, чи верхня, чи незрячий і так далі.
У темі одягу з функціями дизайнери від загальних дискусій вже перейшли до діла – зʼявилися перші капсульні колекції. У цьому сезоні будемо пробувати масштабувати. Тому що пацанчики, поки вони лікувалися та реабілітувалися, для них зручним одягом були шорти та спортивки, але нині хлопці відновилися, починають соціалізуватися, і, відповідно, їм хочеться бути модними, сучасними, але з урахуванням їхніх нинішніх анатомічних особливостей.
З цього приводу у нас на UFW 14 березня відбудеться public talk “Clothing With Function”, куди я запрошу декількох дизайнерів, які розробляють одяг з функціями – будуть і Ігор Сідлецький, і Макар Ліберман, який в цій справі є одним з піонерів.
Все почнеться з того, що глядачам заходу роздадуть маски для сну, і з ними на очах вони будуть “дивитися” показ, а те, що відбуватиметься на подіумі, їм буде описувати голос. Це для того, щоб люди зрозуміли відчуття хлопців, які втратили зір. Ну, а далі ми проговоримо, як масштабувати колекції адаптивного одягу. І ветерани повинні сказати, що треба зробити, щоб їхні побратими це купували, а не тільки щоб вони плескали в долоні чи хтось з них ходив по подіуму.
Переглянути цей допис в Instagram
– Окрім розробки теми адаптивної моди, UFW має благодійну складову. Вже третій сезон поспіль ви виступаєте з ініціативою, яка має допомогти нашим воїнам з пораненнями обличчя.
– Так, ми збираємо кошти на проєкт “Обличчя героїв”, який спрямований на допомогу військовим з мінно-вибуховими пораненнями обличчя.
Хтось донатить на загальну банку, хтось обирає того чи іншого героя, якому треба профінансувати індивідуальні імпланти чи відновлення жувальної функції. Тобто всього, що на обличчі. В цілому, без благодійної складової ми всі, і організатори, і дизайнери, розуміємо, що UFW не мав би права на існування. Тому і в цій ініциативі, і взагалі у всьому, що ми робимо на UFW, ми висловлюємо свою вдячність і турботу тим, хто нас захищав і захищає.
Показ “Жити назустріч” спільно з Andreas Moskin на Ukrainian Fashion Week. Фото: з архіву UFW