Фото: архів Розалії Романової
Ім’я Розалії Романової (вона ж Ірина Ковальська) нещодавно знову гучно прозвучало в медіа через скандал, який спричинило інтерв’ю чоловіка Олі Полякової – Вадима Буряківського Дмитру Гордону. Буряківський висловив багато неприємних речей про Ірину Ковальську, яка була першою продюсеркою співачки. У відповідь Розалія записала відео, в якому виклала своє бачення ситуації та, зі свого боку, звинуватила Буряківського, що той нібито довів її першого чоловіка до інвалідності та смерті. Ольга Полякова різко відреагувала на цю заяву, назвавши експродюсерку “брехухою, шантажисткою та аферисткою”.
Тоді Розалія Романова, яка нині практикує астрологію, встановила «дзеркальний захист» від Олі Полякової, яку вважає доволі потужною чаклункою, й після згаданих звинувачень звернулася до правоохоронних органів у Швейцарії, де зараз проживає, аби її захистили від погроз Полякової та Буряківського.
На якому етапі зараз ця справа, хто є світлим, а хто не дуже в українському шоу-бізнесі, чому політики звертаються за консультаціями до езотериків – Розалія Романова розповіла в інтерв’ю Коротко про.
Ірина Ковальська була продюсеркою Олі Полякової протягом 5 років. Фото: архів Розалії Романової
Завершуємо підготовку документів для досудового врегулювання спорів з Поляковою
– Пані Розаліє, ви казали, що встановили дзеркальний захист від Олі Полякової. Це сталося після того, як її чоловік Вадим Буряківський розкритикував вас у своєму інтерв’ю. Чи вважаєте, що Поляковій варто побоюватися?
– Річ у тім, що Оля ніколи б не досягла такої популярності, якби не мала настільки сильної дати народження. Вона – природжена чаклунка. Втім, усі артисти – певною мірою чаклуни. І Оля в цьому плані дуже сильна, тому її негативні думки мають силу, вона здатна завдати людям шкоди.
Я ж працювала з нею і знаю: якщо в Олі гарний настрій, то вона, мов батарейка, заряджає всіх, а як настрій поганий, то всім біда. І в такі моменти вона перетягує на себе чужу енергію, просто висмоктує її з інших. І тому, доки вона тривалий час про мене не думала, я могла бути спокійною.
А коли Вадим Буряківський дав інтерв’ю Гордону і згадав моє ім’я, Оля почала транслювати на мене свою пекучу ненависть. Я її на собі відчувала так страшно, наче вона хотіла мене задушити, тож встановила на себе дзеркальний захист. Він ретранслює у зворотний бік те, що летить в тебе, причому не просто ретранслює, а підсилює. Тобто до мене летить, наприклад, одна одиниця негативу, а від мене той негатив віддзеркалюється, збільшений у сотні разів.
І ще додам, коли Вадік згадав жахливу історію про те, як він силою закривав контракт зі мною та моїм покійним чоловіком, у Олі була можливість вибачитися. Сказати щось на кшталт: “Мій чоловік тоді дуже негарно вчинив, пройшли роки, і я кажу – “Мені шкода”. А що вона натомість зробила? Вона жорстко атакувала.
– Ну, це був її вибір. Але я знаю, що ви звернулися із заявою до поліції в Швейцарії, де нині проживаєте, аби захистити себе від можливих дій Олі та її чоловіка.
– Мене зараз люди запитують: “От ви пішли в поліцію, відкрили справу – і що далі?”. На це запитання хочеться відповісти максимально офіційно і мовою юристів. Наразі ми з моїми юристами завершуємо підготовку пакета документів для досудового врегулювання цього спору. Це велика робота, оскільки ситуація стосується не лише Ольги Полякової, а й інших осіб, які брали участь, зокрема Вадима Буряківського та Михайла Ясинського.
Найближчим часом досудові вимоги будуть направлені всім сторонам у межах процедур та строків, передбачених законодавством.
Ну і паралельно ми працюємо над відкритим листом до Ольги Полякової та її команди. Для мене це питання вже давно вийшло за межі особистого конфлікту. Я переконана, що окремі публічні висловлювання та творчі роботи, зокрема пісні “Вадік” та “Не на часі”, зачепили не лише мене, а й багатьох людей, які впізнали свої ситуації в цій історії та відчули образу й обурення.
Саме тому хочу надати голос цим людям та привернути увагу до необхідності відповідального ставлення до публічних висловлювань і творчих проявів. Я сподіваюся, що ця ситуація буде врегульована цивілізовано, а всі, кого вона зачепила, отримають належну повагу, пояснення та вибачення.
– Схоже, ви цю історію не залишите.
– Ні, не залишу і скажу, що ніхто не може нашкодити людині більше, ніж вона сама. І Оля зараз настільки сама собі шкодить, що мені там робити нічого. Вона зараз знищує сама себе, і люди бачать цей її хейт, бачать цю її провокацію, але не дуже розуміють, нащо вона це робить. А насправді вона здійснює акт самоспалення. Олі настільки зараз погано всередині, що вона не може це витримати і таке із собою робить. Наприклад, повісила себе в кліпі “Не на часі” на хрест, що є метафорою її самознищення. Ця артистка нещодавно заявила про завершення проєкту “Оля Полякова” і народження проєкту The Nogi – ну і хіба це не означає “вбити себе”. Тобто ми зараз спостерігаємо творчу трагедію артистки, яка себе буквально оголює перед натовпом.
Зараз Розалія Романова – відомий астролог. Фото: архів Розалії Романової
“Сердючка – це світовий Джокер у своєму світлому прояві”
– Ви сказали, що кожен артист тією чи іншою мірою є ретранслятором якихось езотеричних речей. Хто у нас в шоу-бізнесі володіє позитивною магією?
– Позитивним чаклуном був Кузьма Скрябін. Причому цікаво, що він часто в піснях матюкався, але все ж ніс позитивну світлу творчу енергію. Можливо, у нього й не було супервокальних даних, але він мав щире серце й любов до людей. У Ірини Білик також щира любов до всесвіту загалом – ця співачка завжди несла у світ позитив.
– Мені здається, що в такі важкі часи всесвіт повинен давати нам артистів, які могли б вести людей за собою, та я не бачу в шоу-бізнесі настільки сильних особистостей. Але така людина повинна скоро з’явитися, бо на кого нам спиратися, в кого вірити?
– Я була нещодавно на концерті репера YAKTAK, і в якийсь момент відчула себе підлітком, тому що цей артист несе зі сцени чисту енергію юнацької любові. Слухаючи його, я згадала молодого Юрка Юрченка – той теж наприкінці 90-х був дуже світлим артистом. Не впевнена, що YAKTAK – це той, хто поведе за собою, але це один з наших маяків, бо у нього світла творчість, і він запалює бажання любити.
– А що ви скажете про енергію співачки Jerry Heil, яка останнім часом дуже грає з темою Бога?
– Ось якраз у неї якась така дивна енергія – не погана і не хороша, а така, що мені в її бік не хочеться дивитися. Я не розбиралася, чому так відбувається, просто таке іноді трапляється. Але хочу сказати не про неї, а про Святослава Вакарчука. Я кілька років тому була на його сольному концерті в Лугано і хочу сказати, що Вакарчук – великий молодець, бо незважаючи на вік, він зростає у творчості та її реалізації. І він несе світло. А от Олег Скрипка несе силу життя, силу землі, силу коріння, і саме від землі він бере свою світлу енергію та об’єднує людей через свою творчість.
– А як щодо Вєрки Сердючки?
– Ой, а у нас же є Сердючка! Якщо говорити про феномен любові до світу, любові попри все або любові через страждання, то це Андрій Данилко. Данилко – це справді світло. І, до речі, буквально днями я спілкувалася зі своїм знайомим – це німецький журналіст. Він мені сказав, що з усіх світових артистів Сердючка для нього номер один. Тому що це вміння Данилка показати важливі речі через сарказм, зрозумілий усім, незважаючи на мову, в цьому його ніхто не перевершив. Сердючка – вона неповторна і філігранна у своєму гротеску. У Таро є карта Блазень – вона моя улюблена, і це нульова карта, це першопочаток, тобто з неї все починається і нею все закінчується. І ця карта має необмежені можливості. А в гральних картах це – Джокер, карта, яка може бути будь-якою іншою картою. Розумієте, яка це сила та влада? Вважаю, що Сердючка – світовий Джокер у своєму світлому прояві.
– А чи має Данилко особистого астролога? Неможливо ж, щоб настільки популярну особу не захищали?
– Ніхто його не оберігає – він сам настільки потужний чаклун, що здатен самотужки вибудувати власний захист.
Розалія Романова вважає, якщо астрологів, тарологів чи нумерологів зробити офіційними радниками політиків, то й хейту не виникатиме. Фото: архів Розалії Романової
У всіх серйозних політиків є люди, які їм допомагають “бачити”
– Якщо згадати резонансну тему ворожки Єрмака Вероніки Феншуй, з якою він ніби обговорював кадрові питання, і тих же відьму Марію Тиху, мага Веліара тощо, чи багато ви знаєте топових чиновників, які займаються подібним?
– ЗМІ подають тему “ворожки Єрмака” з осудом, мовляв, чому це державний чиновник звертався до особи з підозрілими здібностями. Але ж до езотериків звертаються всі топчиновники, просто вони цього не афішують. Ну бо це, можна сказати, інтимна тема, майже як до проктолога сходити.
Але потрібно розуміти, що у чиновників такого рівня є багато радників, одні всім відомі, а є такі, яких не афішують. І я не бачу нічого поганого в тому, щоб впливові люди радилися з фахівцями з нашої сфери. Головне, щоб цей фахівець був високого рівня, щоб мав добру освіту. У мене, наприклад, три вищі освіти – дві з них у сфері психології та медицини. І я впевнена, що і у Вероніки Феншуй все гаразд із дипломами. Але ЗМІ не копалися в її дипломах, а просто почали тролити Єрмака, що він користувався її послугами.
– Ну і розповідав сторонній особі державні таємниці.
– Тут трагедія не в тому, що хтось звертається до фахівця з астрології та нумерології, а в тому, що це не було належно оформлено і не було захищено законом, якимись підписами про нерозголошення, розмовами в особливих кабінетах і по особливих лініях зв’язку, щоб нікуди далі ця інформація не пішла. Тобто кримінал у тому, що це стороння людина. Але якщо такого фахівця зробити офіційним радником, то питання одразу відпаде.
– Але цікаво знати вашу думку, чи це нормально – ухвалювати політичні рішення на основі астрології?
– Нормально. Астрологи були у багатьох великих історичних постатей – у Міттерана та Рейгана, у Індіри Ганді, Чингісхана та Олександра Великого. Ми забуваємо, що політики, навіть найкрутіші, – це просто люди. А люди дуже рідко ухвалюють важливі рішення самостійно. Вони спілкуються, радяться і виходять на результат разом з кимось, тим самим розділяючи відповідальність за ухвалене рішення. Пам’ятаєте, у Нео в “Матриці” була Піфія, яка казала остаточне слово. У кожної людини в цьому світі є своя Піфія. У більшості Піфія – це мама чи бабуся, чи дідусь, як у мене, тобто наймудріша людина, чиїм словом можна заручитися.
– А якщо в сім’ї такої людини немає, то приходять до вас.
– Ну, до мене вже приходять з більш вагомими запитами. Бізнесмени, які звертаються до мене, часто радяться щодо якоїсь людини за датою народження. Вони скидають мені завдання: “Подивися ось ці дати народження на такі ось позиції”. І я відповідаю щось на кшталт: “Цей як заступник – добрий, а цей – поганий”.
А паралельно вони тих же кандидатів “пробивають” через юриста на якісь там кредитні історії чи на кримінальні. Через лікарів “пробивають” стан здоров’я кандидата, а через спільних знайомих цікавляться характером та вмінням претендента на посаду спілкуватися з людьми. Це такий собі “низький левел”.
А у всіх серйозних політиків є люди, які їм допомагають “бачити”, а іноді й впливати та змінювати. Тобто серед езотериків, якщо їх порівняти з лікарями, є спеціалісти по УЗД, а є хірурги. Таро, нумерологія, астрологія – це УЗД: вони просто дивляться, але з їхньою допомогою нічого не можна змінити. Є фізіотерапевти – це ті фахівці, що розрулюють не дуже важкі ситуації за допомогою “припарок”, наприклад, проводять ритуали зі свічками тощо. А є жорстка магія, яку можна порівняти з хірургією, тут вже відбувається втручання у волю людини, і це є гріх.
До речі
Вересень принесе надію
– Тема, яка хвилює всіх нас. Кажуть, що цей рік може бути вирішальним у нашій війні. Як гадаєте, чого нам очікувати?
– Я відчуваю, що справжній Путін все ж таки в холодильнику, а ситуацією нині керує група людей, які продовжують живитися від егрегора, що Путін створив. Це про те, що “Ленін помер, а справа його живе”. Тобто егрегор Путіна довго і міцно працював, але зараз він розсипається. Йому небагато залишилося – це останні батарейки.
За нумерологією минулий рік (2025. – Ред.) був дев’ятим – кінець циклу, а зараз у нас перший рік, і вже закладається новий шлях. Але знаєте, маю улюблений анекдот: “Штірліц ішов по Берліну, й ніщо у ньому не видавало радянського розвідника, крім парашута, який волочився за ним”. Тобто ми зараз перебуваємо в стадії, коли всі бачать цей парашут. Ми вже його від себе відчепили наполовину, а процеси, коли ми остаточно його позбудемося, почнуться у вересні. Це буде перший місяць першого особистого року. Дуже багато всього завершиться у серпні, і цей місяць буде важким, а вже вересень принесе нам надію на те, що ми той парашут таки закопаємо.