Колись давно, у віддаленій галактиці… Мандалорець не припиняв навчати свого чарівного підопічного Ґроґу та вистежувати лиходіїв… Повнометражний фільм «Мандалорець і Ґроґу» від Джона Фавро вже захоплює кінозали. Спеціальний кореспондент Коротко про ділиться емоціями після перегляду.
Чому «Мандалорець» здобув популярність
Три сезони телесеріалу «Мандалорець» від Disney+ мали надзвичайні оцінки – в середньому 8,7/10 на IMDb, а деякі епізоди (як, наприклад, фінал 2-го сезону) – взагалі 9,8. Хіба можна було не створити вражаючий блокбастер для широких екранів. По суті, перед нами масштабне продовження серіалу.
Однак, якщо ви не бачили серіал – це не означає, що вам буде незрозумілий фільм. Головне, що потрібно знати: колись Мандалорець (він же Дін Джарін, він же Мандо) – мисливець за нагородами, спадкоємець колись величної раси шляхетних воїнів – врятував малюка тієї ж раси, що й Вищий магістр ордену джедаїв Майстер Йода. І також має Силу. Разом вони потрапляють у різні авантюри.
У кінострічці Мандалорець (Педро Паскаль) продовжує займатися своєю професією. Після тріумфу Нової Республіки над Імперією ще залишилися воєначальники, які утримують під контролем частину галактики. Тому Діна Джаріна наймають, щоб він знаходив цих злочинців та ліквідовував їх. Разом з Мандалорцем на завданнях постійно перебуває і його маленький підопічний Ґроґу. Темнооке та вухате малятко навчається у свого наставника і час від часу допомагає йому у справах.
Чергове завдання, яке дає Діну Джаріну полковник Ворд (Сігурні Вівер) – знайти важливого та впливового імперця. Він дуже вміло маскується, і про те, де він перебуває, знають лише представники Джабби Хатта (прихильники Star Wars, пам’ятаєте цього товстого, жорстокого та хитрого слимака?). Але за інформацію вони вимагають врятувати їхнього племінника, сина Джабби – Ротту Хатта. Мандалорець вкрай не хоче братися за це завдання, бо не бажає мати справу з такими гангстерами, як Хатти… І ця антипатія ще йому дорого коштуватиме.
Не пощастить тому ворогу, хто побачить мандалорця без шолома. Кадр з фільму
Як Star Wars змінили серіал і фільм
Ті, хто любить пишну велич космічної опери оригінальних «Зоряних війн» та ще більш помпезних серіалів-спін-офів, будуть розчаровані милою безпосередністю «Мандалорця і Ґроґу». Найкраща характеристика для цього фільму – старомодний вестерн. Нас ніби повертають у старі добрі 1970-ті роки, коли розповідь велася неквапливо, спецефекти були простими, але недоліки техніки компенсувала уява та віра в добро. І хоч у фільмі багато сучасних комп’ютерних спецефектів, є і люба серцю фанатів старих фільмів тепла та затишна аніматроніка.
Ми точно можемо бути впевнені, що добро переможе зло. Що наш герой – Мандалорець – здолає всіх монстрів, з якими змушений боротися (а їх безліч. Одних імперських штурмовиків сотні), а кумедний Ґроґу не лише розбавлятиме бойовик своєю привабливістю, а й надаватиме дієву підтримку. Ми, звісно, хвилюємося за головного героя, але в глибині душі завжди переконані в щасливому фіналі.
Але разом з тим «Мандалорець» подарував нове життя франшизі та відродив інтерес до Star Wars після неоднозначних проєктів останніх років. І саме завдяки появі нових персонажів.
Ми знаємо, що Педро Паскаль давно зарекомендував себе як «татусь» у багатьох фільмах та серіалах, але в «Мандалорці» і в «Мандалорці та Ґроґу» його батьківська роль взагалі перетворюється на ідеал: він надзвичайно турботливий, але при цьому мужній, вчить малюка тонкощам військово-мисливського ремесла, як керувати космічним кораблем, виховує та доглядає.
Одна фраза чого варта: «Солодке лише після обіду». У кого не розтане серце від такої турботи?
Автор сценарію, режисер та продюсер – шоуранер попереднього серіалу Джон Фавро (завдяки якому з’явилась і «Залізна людина»). Саме його почуття гумору не дає «Мандалорцю» та його продовженню скотитись в пафос. А ще у фільмі безліч пасхалок, які порадують і шанувальників Всесвіту «Зоряних війн», і взагалі кіноманів.
Малюк Ґроґу оцінив красу іншопланетних пейзажів. Кадр з фільму
Відрада для вух
Музику до фільму (як і до серіалу) створив Людвін Йоранссон, лауреат «Оскара», який зазвичай пише для картин Крістофера Нолана та Райяна Куглера («Тенет», «Оппенгеймер», «Крид», «Чорна Пантера»).
І вкотре вийшло бездоганно (найцікавіше на титрах, хоча самої сцени після титрів нема) – така собі ритмічна суміш електро-синт-поп музики, що нагадує і 70-80-ті роки.
Замість заключення
Разом з тим, не можна стверджувати, що «Мандалорець і Ґроґу» – ідеальне кіно. Тут багато і логічних неточностей, і провисань у сюжеті, можна дорікнути й передбачуваність, нема якихось дивовижних проривів, та що там – взагалі проривів нема, все йде по протоптаній доріжці. І, звичайно – хоч і не багато – пафос на зразок «ми своїх не кидаємо», як же в американському кіно без цього. Але в ньому є душа. Симпатичне, наївне кіно з гарантованим тріумфом добра – чого ми ще чекаємо від казки?
І це й є одна з головних складових популярності – такий шлях!
Країна: США
Режисер: Джон Фавро («Король лев», «Кухар на колесах», перші дві частини «Залізної людини»)
У ролях: Педро Паскаль (серіали «Мандалорець», «Нарко», «Гра престолів», «Останній з нас»), Сігурні Вівер (франшиза «Чужий», «Аватар»). Власне, на цьому люди й закінчились. Англомовний глядач також міг насолоджуватись голосами Джеремі Аллена Вайта, який озвучив Ротту Хатта, Мартіна Скорсезе – в невеличкій, але кумедній ролі шестилапого кухаря, та Стівена Блума в ролі Зеба Орреліоса.
Тривалість: 02:18
