Підпишіться на нас в Google додати зараз
iSKra, тріумфаторка шоу “Неймовірні дуети”, святкує свій день народження 4 липня. Артистка наполегливо працює над новими композиціями та має намір міцно утвердитися в українському шоу-бізнесі. Проте, її інтереси не обмежуються лише музикою.
Цього року 23-річна Олександра Клименко отримала диплом лікаря, завершивши навчання у Національному медичному університеті ім. Богомольця. Перед iSKra стоять дві значні мети: стати визнаною співачкою та кваліфікованим лікарем. Саме про це ми поспілкувалися з артисткою напередодні її особистого свята.
– На початку червня ви представили кліп на пісню «Вишеньки-черешеньки». Як виникла ідея записати такий ностальгічний сингл і чому вибір пав саме на цей вірш Лесі Українки?
– Вірш “Вишеньки-черешеньки” був моїм улюбленим ще зі шкільних років. Я досі згадую, як стояла перед класом і декламувала його. Ці два рядки часто з’являлися в моїх спогадах. І в якийсь момент я подумала: «Чудово, можна створити чудову пісню». Моєю метою було створити легку композицію, яка б запам’яталася слухачам. Мені хотілося повернути всіх у дитинство, до тих часів, коли починаються літні канікули, ви приїжджаєте до бабусі з дідусем у маленьке містечко, і єдине бажання — це поласувати полуницею просто з грядки.
У дитинстві бабуся часто готувала мені вареники з полуницею або вишнями, а після сніданку я вирушала на прогулянку з друзями, каталася на велосипеді та грала у м’яч. Відеокліп до пісні був створений з використанням моїх дитячих відео не випадково. Я схильна до ностальгії, тому часто люблю переглядати свої архівні фотографії та відеоматеріали.
Маленька Олександра на обкладинці пісні «Вишеньки-черешеньки». Фото: пресслужба
– В мережі немає точної інформації про ваше місце народження. Розкажіть, яким ви пам’ятаєте своє дитинство?
– Я народилася в невеликому місті Миронівка, що на Київщині. У віці шести років я разом із родиною переїхала до Києва. Саме в українській столиці відбулося моє становлення як особистості. Незважаючи на творчість і життя в Києві, я відвідую Миронівку, де на мене чекають бабуся з дідусем та моя найкраща подруга. Я намагаюся приїжджати раз на місяць, ми збираємося всією сім’єю за великим столом, і бабуся готує свої найсмачніші страви. Після вечері ми завжди ділимося своїми успіхами та переживаннями. Це наша родинна традиція.
На жаль, через пандемію коронавірусу та повномасштабне вторгнення, зустрічі з родичами в Латвії відбуваються не так часто. Проте, ми підтримуємо зв’язок за допомогою месенджерів та соціальних мереж. З моїм дядьком я бачилася у 2023 році, коли брала участь у вокальному конкурсі «Голос країни». Зйомки проходили у Варшаві, і він спеціально приїхав на кілька днів, щоб побачити мій виступ.
“Мені дуже прикро, коли пісня не стає популярною”
– У 2024 році ви здобули перемогу у шоу “Неймовірні дуети”. Які позитивні та негативні аспекти принесла вам впізнаваність?
– З позитивних сторін — це, безумовно, впізнаваність. Нещодавно, коли я зайшла до закладу, офіціант впізнав мене і пригостив тістечком. Це було надзвичайно приємно. Люди підходять на вулиці, дехто може написати в Instagram: “Ой, я їхав з вами разом у метро. Ви чудово виглядаєте”. Для артистів надзвичайно важливий цей обмін енергією зі своєю аудиторією, це потужний стимул.
З негативних моментів, мабуть, це величезна відповідальність, чи, точніше, тиск з боку суспільства, адже люди очікують, що я якомога частіше випускатиму нові пісні. Часом бракує ресурсів, наприклад, нещодавно я відчула таке сильне емоційне перевантаження, що не могла написати жодної пісні. Я побоювалася, що люди можуть розчаруватися в мені, але мені вдалося взяти себе в руки, і поступово все почало налагоджуватися.
– Після перемоги на шоу, в інтерв’ю нашому виданню, ви згадували, що можете зателефонувати Меловіну о першій ночі, і він завжди відповість. Чи підтримуєте ви зв’язок досі?
– Він нещодавно запрошував мене на свій сольний концерт. Ми виконали нашу спільну пісню “Обиратиму себе”. Ми не спілкуємося щодня, але підтримуємо зв’язок як колеги по музичній індустрії.
– Ваша спільна з Меловіном пісня “Обиратиму себе” має майже 10 мільйонів переглядів на YouTube. Чи засмучуєтеся через те, що ваші наступні композиції не здобули такої ж популярності? Чи маєте ви завищені вимоги до себе, вважаючи, що необхідно створити хіт, який “залетить” так само?
– Звісно, я дуже переживаю, коли пісня не стає популярною, і в мене опускаються руки. Але потім я згадую, скільки вже подолала, скільки досягнень за моєю спиною. Зокрема, пісня “Твоє право” за пів року перевищила позначку у 200 000 прослуховувань на YouTube Music. Це величезна перемога для мене. У моменти невдач мене підтримують моя родина, моя команда та шанувальники. У такі кризисні моменти вони завжди знаходять важливі слова: “Боже, дякую, ваша пісня мене надихнула”, “Ваша пісня допомогла мені пережити складний період”, “Ваша пісня повернула мене в дитинство”. І це мене надихає, адже якщо люди пишуть мені, це означає, що я все роблю правильно.
“Я хотіла взяти участь у Нацвідборі, але не було відповідної пісні”
– Багато молодих виконавців беруть участь у Національному відборі, щоб ще гучніше заявити про себе. Чи маєте ви амбіції підкорити сцену Євробачення?
– Я прагну потрапити на Національний відбір не лише для того, щоб представити свій проєкт широкому загалу, але й для того, щоб попрацювати з висококваліфікованими професіоналами. Минулого року я також розглядала можливість участі у нацвідборі, але мені бракувало саме тієї пісні. Я хочу продемонструвати свій рівень, навіть на етапі демо-запису, і показати, що я не просто тимчасовий учасник, а прагну закріпитися в українському шоу-бізнесі. Надзвичайно важливо віддавати роботі себе на 100%.
– З ким із українських артистів ви хотіли б створити дует?
– Я безмежно хотіла б заспівати дуетом з Володимиром Дантесом та з CHEEV. Мені дуже імпонує творчість цих виконавців. На жаль, я не знайома з ними особисто, але мені здається, що вони надзвичайно цікаві, відкриті, дотепні, класні та професійні. У машині я з задоволенням слухаю їхні пісні. Поки що співпрацю з співачками не розглядаю, мені більше подобається поєднання чоловічого та жіночого вокалів.
– Чи вдається вам зараз заробляти на музиці достатньо, щоб творчість повністю вас забезпечувала? Чи доводиться шукати додаткові джерела доходу?
– Це дуже болюче питання, адже музика потребує значних інвестицій. У мене є додаткове джерело доходу: я працюю в офісі, і ці кошти я вкладаю у свою творчість. Наприклад, дуетна композиція з Нікітою Кісельовим «Кайся» приносить дохід, хоч і невеликі суми наразі. Я прагну до того, щоб музика стала моїм єдиним джерелом доходу.
– Ви закінчили медичний університет ім. Богомольця. Чи плануєте працювати в медичній сфері?
– Вступ до медичного університету був моїм усвідомленим вибором, я мріяла стати лікарем ще з дитинства. 30 червня я закінчила шостий курс і тепер я – дипломований лікар-отоларинголог. Нарешті! Попереду мене чекає вступ в інтернатуру, результати розподілу мають надійти на початку липня. Бажаючих вступити чимало, а в університеті лише 10 бюджетних місць. Я вірю, що мені вдасться вступити та стати фоніатром на пенсії. Мені це дуже подобається, я можу присвятити вільний час як операційній залі, так і студії. Багато хто говорить, що в майбутньому мені доведеться вибирати між музикою та медициною. На даний момент мені подобаються обидва напрямки, і я готова займатися ними. У моїх планах – відкриття клініки, де я зможу лікувати голосові зв’язки пацієнтам.
– Що б ви хотіли побажати нашим читачам на завершення?
Я бажаю всім, незважаючи на війну, ніколи не втрачати власної іскри та ставити перед собою амбітні цілі. У кожного з нас є іскра, вона жевріє, а потім перетворюється на полум’я. Важливо її зберегти, адже саме вона робить нас унікальними особистостями. Бажаю, щоб люди йшли до свого світла софітів, у кожного воно своє. Поки воно сяє, ми живемо.
Олександра не лише співачка, але і дипломований лікар-отоларинголог. Фото: пресслужба